Якби всі патріоти розмовляли рідною мовою, то не було б війни, – білоруський опозиціонер

На «Бандерштат-2016» завітав білоруський громадський активіст та один з лідерів білоруського опозиційного руху «Молодий фронт» Дмитро Дашкевич.

Він зустрівся із гостями «Бандерштату» на гутірковій галявині у п’ятницю, 5 серпня.

«На сьогодні в Білорусі 10-ти мільйонний народ не має жодних університетів, які б навчали на білоруській мові. Школи, садочки… Там статистика жахлива і з кожним роком вона погіршується. Людина не може вступини в університет та вчитися на білоруській мові. Є такі ситуації, коли в обласних містах, де по 300-500 тисяч жителів, лише одна дитина вчиться на білоруській мові і для цїєї дитини створюють клас», – розповів Дашкевич.

«Як би не було важко в Україні, які б не були конфлікти з проросійською владою, все ж таки, Україна 25 років має свій прапор, має свій Герб і має свою державну мову, яку може обороняти, розмовляти та вчити дітей. Білоруси того не мають», – зазначив він.

«Російська мова має в нас статус державної. Це смерть для білоруської мови. Що я зауважив в Україні, що кримська авантюра Путіна, різанина на Донбасі, це спатріотизувало як українців, так і білорусів. Це дуже важливо – розмовляти своєю мовою. Той, хто розмовляє сьогодні в Білорусі білоруською мовою – герой. Це навіть більший героїзм, ніж піти на війну. Там хочеш, чи ні, а мусиш стріляти. А розмовляти білоруською в Білорусі – це щоденний виклик. Щодня в державній установі тобі можуть сказити: йди геть звідси, бо ми тебе не розуміємо! Коли ти попросиш білоруський бланк, тобі скажуть: на тобі російськомовний. І це ще дуже добре, якщо тобі дозволять заповнити його білоруською мовою. Розмовляти рідною мовою, це героїчний вишкіл. І я вдячний українцям за гарний приклад. Коли люди не хотіли своїм розумом до того дійти, то Бог дав їм такі обставини, які їх змусили. Розмовяти рідною, щоб ніякий Путін не пішов визволяти», – додав опозиціонер.

«Моє міркування: якби всі патріоти розмовляли на своїй рідній мові, то не було б ні Криму, ні Донбасу», – зазначив Дмитро Дашкевич.

Опозиціонер також розповів, що економіка Білоруся зовсім не така, якою ми її уявляємо. Державні підприємства працюють у збиток, не рентабельним є і аграрний сектор.

Дмитро Дашкевич — один з лідерів білоруського молодіжного опозиційного руху «Молодий фронт», політичний в’язень.

27 березня 2006 року КДБ Білорусі порушило проти Дмитра кримінальну справу за статею 193-1 Кримінального Кодексу Білорусі (участь у діяльності незареєстрованої організації). Дашкевич був арештований 15 вересня того ж року разом з іншими п’ятнадцятьма членами молодіжної організації за такими ж звинуваченнями. За півтора місяці —  його засудили до 1,5 років позбавлення волі в колонії загального режиму. У 2007 році йому було відмовлено в позові на дострокове звільнення з ув’язнення. В грудні 2006 року Міжнародна амністія визнала Дмитра Дашкевича в’язнем сумління. У січні 2008 року після закінчення строку ув’язнення Дмитро був звільнений.

18 грудня 2010 року Дмитро Дашкевич разом з колегою Едуардом Лобовим йшли на опозиційний мітинг в Мінську. До них підійшли невідомі та попросили закурити, потім почалася бійка. Дмитра засудили на два роки загального режиму за звинуваченням у злісному хуліганстві. 

Перебуваючи в тюрмі Дмитро Дашкевич одружився із соратницею по Молодому Фронту — Настею Палажанкою.