Як живе об’єднана громада Волині під білоруським кордоном

Заболоттівська громада була створена три роки тому. Протягом цього часу їй вдалося зрушити з місця та зробити багато корисних речей для своїх жителів. Що змінила деценталізація у звичному устрої життя громади, довідувалися журналісти “Громадського.Волинь”.

Заміж не виходила, дітей немає, братів немає, сестер немає, внуків немає, безрідна. Не здужаю в хаті сама жити, та й сюди задумала, – скаржиться бабуся, яка вже близько пів року живе у будинку для людей похилого віку.

В кімнаті разом з дідусем, за якого в пізньому віці погодилася вийти заміж. Її історія не така, як у всіх: замість того, щоб проживати в Білорусі разом з родичами (але без чоловіка), вона обрала спокійне життя під наглядом медперсоналу у Заболоттівському центрі обслуговування одиноких. Ремонт приміщення був зроблений спільно з канадським благодійним фондом завдяки проекту, що реалізувала громада після об’єднання. Надія Денисюк, заступниця голови Заболоттівської ОТГ, стверджує, що у Центрі такі умови, що хто не приїжджає, то дуже і дуже задоволені:

Я, коли подивлюсь по телевізору, де люди проживають в інших, це трохи ужас.

У центрі також можуть проживати люди із інших ОТГ.

Сюди можна поселити будь-яку одиноку людину із будь-якої ОТГ, якщо за неї будуть проплачувати?

В нас на даний момент є на платній основі дві людини. Діти не в змозі доглядати і вони платять відповідну суму, ми їх глядимо, але кожного місяця їм селищна рада виставляє рахунок – 204 грн за добу.

А за решту, хто платить?

А за решту, що селищна рада, що районна рада, що Забродівська, Самарівська, Велимченська ОТГ. Від кожної людини, що в нас проживає, проплачується, – розповідає завідувачка стаціонарного відділення Заболоттівського центру обслуговування одиноких.

Заболотівська громада була створена три роки тому. З того часу вона опікується навчальними закладами, що знаходяться на території. Завдяки раціональному розпорядженню коштами громади у Заболоттівському НВК вдалося зробити ремонт санвузлів, що до об’єднання було серйозною проблемою.

Проблема в цій школі – це були внутрішні санвузли. Ми в цьому році вирішили, що далі тягнути не можна. Ми вложили півтора мільйона. Я думаю, що це правильно, бо це не на рік і не на два, зробили повністю, школа велика, 600 дітей – це дуже багато, – розповідає Надія Денисюк.

Валентина Мороз, директорка Заболоттівського НВК переваги децентралізації вбачає у можливості спільно вирішувати, куди потрібно вкладати кошти:

Ми відчули реально гроші, які можемо використати для того, щоб облаштувати освітній простір для дітей. Ми бачимо ці гроші, ми реально можемо запланувати і на перспективу, зробити програму що нам потрібно, тому що для розвитку закладу потрібно доволі масштабне фінансування. Наш заклад в попередні роки ніколи не потрапляв, скажімо так, у фінансові потоки. Працювати стало більш вільно. Ми маємо вільний вибір, ми можемо порадитись, подивитись, що треба першочергово зробити – і зробити, і ми це маємо.

Поза всіма досягненнями громаді все ж таки бракує підприємств та розвитку туристичного бізнесу, тому – вони відкриті для інвесторів.

Так, проблема є із створенням підприємств – це проблема. Шукаємо інвестора, який би побудував прекрасний готель, і я думаю, що там би людей було дуже багато, тому що озеро гарне, з трьох сторін ліс, чисте, прозоре.

Що найбільше вам дала децентралізація?

Те, що можна залучати кошти і витрачати туди, куди люди просять, – розповідає заступниця голови Заболоттівської ОТГ Надія Денисюк.

Матеріал Марини Балдич