Як виникає цунамі?

У 479 році до нашої ери, коли перські воїни брали в облогу грецьке місто Потідея, вода відступила значно далі, ніж зазвичай, залишивши зручний прохід для нападу. Але це не було везінням чи удачею. Перш ніж військо подолало півшляху, вода повернулася, втопивши загарбників хвилею небаченої висоти. Потідейці вважали, що їх врятував гнів Посейдона. Але те, що дійсно їх врятувало, найімовірніше було тим самим явищем, що згубило безліч інших людей, – цунамі.

Незважаючи на те, що цунамі відомі як припливні хвилі, вони насправді не пов’язані із припливною активістю, викликаною гравітаційними впливами Сонця і Місяця. Багато в чому, цунамі – це лиш значно більші версії звичайних хвиль. Вони мають западину та гребінь, але є не рухом води, а переміщенням енергії крізь воду. Різниця полягає в тому, звідки надходить ця енергія. Для звичайних океанських хвиль вона надходить від вітру. Оскільки вітер впливає лише на поверхню, хвилі обмежені в розмірах і швидкості. Але цунамі породжуються енергією, вивільненою під водою, через виверження вулкана, підводний зсув ґрунту, або, найчастіше, через землетрус на океанському дні, що виникає під час зсуву тектонічних плит у земній корі, вивільняючи у воду величезну кількість енергії.

Ця енергія рухається до поверхні, переміщуючи воду та підіймаючи її вище нормального рівня моря, але сила тяжіння тягне її вниз, це призводить до того, що енергія розповсюджується горизонтально. У такий спосіб народжуються цунамі, які рухаються зі швидкістю понад 800 кілометрів на годину. Коли цунамі далеко від берега, вона може бути ледь помітною, оскільки рухається вся товща води від самого дна. Але коли вона дістається мілководдя, виникає ефект накопичення хвиль. Через те, що кількість переміщуваної води зменшується, уся ця величезна кількість енергії концентрується в меншому об’ємі. Швидкість хвилі зменшується, в той час як її висота збільшується майже до 30 метрів.

Слово “цунамі”, що японською означає “портова хвиля”, походить від того факту, що вона, здавалося, з’являється лише біля узбережжя. Якщо западина хвилі цунамі досягає берега першою, вода відійде набагато далі, ніж зазвичай, перед приходом хвилі. Це може ввести в оману, і бути вкрай небезпечним. Цунамі не лише потопить людей біля узбережжя, але й пошкодить будинки та дерева більш ніж на кілометр вглиб суші, особливо в низинних областях. І, наче цього недостатньо, вода відступає, тягнучи із собою новоутворені уламки і будь-що або будь-кого, хто на біду опинився на її шляху. Цунамі в Індійському океані 2004 (дві тисячі четвертого) року була однією з найсмертоносніших природних катастроф в історії. Вона вбила більш ніж 200 тисяч людей у Південній Азії. 

Отже, як ми можемо захистити себе від руйнівної сили природи? Люди в окремих регіонах намагалися зупинити цунамі дамбами, водоспусками, шлюзами і каналами для відведення води. Але ці способи не завжди ефективні. У 2011 році цунамі подолала дамбу, що захищала Фукусімську електростанцію в Японії, спричинивши ядерну катастрофу, на додачу до 16 тисяч забраних життів. Багато вчених та політиків зосереджуються на ранньому виявленні, відстеженні підводного тиску та сейсмічної активності, та створенні глобальних комунікаційних мереж швидкого оповіщення. Коли природа занадто сильна, щоб ми могли її зупинити, найбезпечніше рішення – забратися з її шляху.

Джерело: cikavanauka.org