Як через «Волиньвугілля» з держбюджету «викачали» 14 мільйонів

Як через «Волиньвугілля» з держбюджету «викачали» 14 мільйонів

Протягом грудня 2018-го – квітня 2019-го ДП «Волиньвугілля» уклало договори з чотирма компаніями на придбання та ремонт гірничого обладнання на понад 24 мільйони гривень. Саме в рамках цих угод і використали понад 14 мільйонів з державної казни. Решту суми зобов’язались погасити власними коштами підприємства.

Таким чином серед контрагентів ДП «Волиньвугілля» опинилися товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Мелітопольська агропромислова компанія», «Новотек Сервіс», «Червоноградський ремонтно-механічний завод», «Насос Україна ЛТД». Нині три з них разом з держпідприємством фігурують у кримінальному провадженні за ознаками привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (частини 3 статті 191 Кримінального Кодексу України).

Махінації на закупівлях і ремонти, яких не було

У вересні 2018-го ДП «Волиньвугілля» оголосило про початок процедури відкритих торгів із придбання послуг капітального ремонту частини секцій механізованого кріплення. Очікувана вартість закупівлі становила 12,7 мільйона гривень. Відгукнулися позмагатись два підприємства: ТОВ «ТД Мелітопольська агропромислова компанія»  з ціновою пропозицією 12 646 637,95 грн та ТОВ «Виробничо-комерційна компанія «Палмаш» — 12 695 229,35 гривень.

Переможцем торгів стало ТОВ «ТД «Мелітопольська агропромислова компанія», однак згодом воно чомусь відмовилось підписувати договір. Пропозицію іншого учасника ТОВ «Виробничо-комерційна компанія «Палмаш» відхилили через нібито невідповідність умовам тендерної документації без зазначення конкретних причин.

У листопаді торги оголосили повторно. Ті ж самі послуги держпідприємство вже було готове купувати за 13 мільйонів 200 тисяч гривень. Однак цього разу не знайшлось охочих скласти конкуренцію тій же «Мелітопольській агропромисловій компанії». Торги знову не відбулися.

У січні 2019-го року ДП «Волиньвугілля», застосувавши переговорну процедуру, уклало договір з ТОВ «ТД «Мелітопольська агропромислова компанія» на закупівлю послуг з капітального ремонту частин секцій механізованого кріплення на загальну суму 13 мільйонів 117 тисяч гривень.

Згодом, у листопаді 2019-го, Волинське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету виявило порушення економічної конкуренції на згаданих торгах, викрило змову між учасниками та оштрафувало обидві фірми.

Подані на участь в торгах документи здебільшого були оформленні ідентично. Незважаючи на різне місце реєстрації та фактичне місцезнаходження («Мелітопольська агропромислова компанія» зареєстрована в Мелітополі Запорізької області, а «Палмаш» — у Павлограді Дніпропетровської), обидва підприємства надали довідки з державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, видані в один день Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві.

Та найголовнішим доказом змови було те, що «Мелітопольська агропромислова компанія», на відміну від ТОВ «Палмаш», не мала на той час дозволів на виконання робіт з підвищеною небезпекою і виробничих потужностей. Тож, ще до проведення торгів уклала договір підряду зі своїми нібито конкурентами. Іншими словами, незалежно від результатів торгів роботи б виконувались на виробничих потужностях «Палмашу». Тож, антимонопольний комітет визнав компанії винними у антиконкурентних узгоджених діях, що спотворили результати торгів і застосував адмінстягнення: «Мелітопольську агропромислову компанію» оштрафували на 34 тисячі гривень, а ТОВ «Палмаш» — на 68 тисяч гривень.

Аудит, що відбувся на підприємстві «Волиньвугілля» на початку 2020-го року, встановив, що половина зі 148 секцій, за ремонт яких заплатили «Мелітопольській агропромисловій компанії» незадовго до того ремонтувалася на ДП «Нововолинський ремонтний завод». До речі, теж не безплатно. А на момент перевірки 27 січня 2020-го зі всіх, нібито відремонтованих, секцій лише 30 перебували в робочому стані. Ймовірне завищення вартості таких послуг з ремонту, на думку аудиторів, складає 470 тисяч 816 грн.

За подібною схемою ДП «Волиньвугілля» купувало послуги з ремонту комбайна 1К101. Двічі оголошували торги, проте ніхто не відгукнувся. Договір на 3,75 мільйона гривень уклали в результаті переговорної процедури з ТОВ «Червоноградський РМЗ». Тим самим порушивши законодавство про закупівлі, адже в вимогах до учасників тендеру був пункт про наявність відповідного досвіду. «Червоноградський РМЗ» документи на підтвердження виконання подібних робіт не надавав. Та, зрештою, навряд чи й міг надати, адже підприємство створене за півмісяця до оголошення закупівлі.

«Червоноградський РМЗ» і ТОВ «ТД «Мелітопольська агропромислова компанія» мають спільного засновника і керівника Олексія Бескупського. І це при тому, що компанії зареєстровані і знаходяться в різних куточках України: «Червоноградський РМЗ» — на Львівщині, а «Мелітопольська агропромислова компанія» — у Запорізькій області. Окрім того, «Червоноградський РМЗ» фігурує в кримінальному провадженні як фірма з ознаками фіктивності.

Перевірка на ТОВ «Червоноградський РМЗ». Фото надані інвентаризаційною комісією ДП «Волиньвугілля”

Подарунок від «інвестора», за який довелось заплатити

30 листопада 2018-го року ТОВ «Новотек Сервіс» і ДП «Волиньвугілля» уклали угоду про зберігання прохідницького комбайну 1ГПКС з правом користування майном.

У грудні 2018-го комбайн передали на шахту «Бужанська». Щоправда, тоді «Волиньвугілля» презентувало цю техніку як подарунок від інвестора.

«Кілька днів тому на ВП «Шахту «Бужанська» від інвестора надійшло 2500 метрів конвеєрної стрічки. А вже сьогодні підприємство поповнилося ще одним обладнанням, придбаним за кошти цього ж інвестора, – прохідницьким комбайном 1 ГПКС, з гарантією на 16 тисяч метрів кубічної породи, близько 800 метрів проходки січенням 11.2 квадрата. Це говорить про те, що керівництво ДП «Волиньвугілля» та інвестор зацікавлені у тому, щоб шахта працювала, і докладають усіх зусиль для цього», — так пояснювало появу нової спецтехніки на підприємстві ДП «Волиньвугілля» на своїй сторінці у мережі Facebook.

Згодом комбайн зламався і потребував ремонту. 15 квітня 2019-го року його повернули поклажодавцю. А 16 квітня між ДП «Волиньвугілля» та ТОВ «Новотек  сервіс» уклали договір купівлі-продажу на 6,95 мільйона гривень. Вочевидь, вирішивши, що приймати такі коштовні подарунки безплатно не годиться. «Інвестору» заплатили через ТОВ «Новотек сервіс». Для цього щоправда довелося спершу розіграти виставу з оголошенням торгів.

Цікаво, що згідно договору про зберігання, оціночна вартість техніки становила на 136 475 грн. менше ціни того самого комбайна на торгах.

Подарований комбайн. Фото зі сторінки ДП «Волиньвугілля» у Facebook

У розпорядження «Сили правди» потрапили документи про аналогічну «благодійну» акцію «інвестора» на волинських копальнях. У лютому 2019-го року подібний комбайн фірма «Новотек сервіс» передала на зберігання і безплатне користуваня шахті №9 Нововолинська. Місцеві ЗМІ писали, що це обладнання подарував Андрій Венгрин. Ні, це не директор згаданого підприємства. Це непублічна, неофіційна особа з Києва, яку називають «смотрящим» за гірничою галуззю в Львівсько-Волинському вугільному басейні.

За словами нинішнього т.в.о. гендиректора ДП «Волиньвугілля» Володимира Юрківа, комбайн використовується шахтою. Жодної мови про його купівлю бути не може.

Насос і двигун за завищеними цінами

Окрім комбайна, за державні гроші в «Новотек сервіс» придбали електродвигун ВАО-560LA-4У5. Двічі оголошували відкриті торги, але був лише один учасник — ТОВ «ВКФ «Гокрід ЛТД». Тож вони не відбулися. «Волиньвугілля» за звичаєм провело переговори. Але не з «Гокрід ЛТД», а з уже знайомим «Новотек сервіс». Електродвигун у неї купили за 573 тисячі гривень.

Втім, таку техніку можна знайти і дешевше. Наприклад, компанія «Ол Електро» аналогічний товар продає на 87 тисяч гривень дешевше.

Згідно документів на обладнання, термін його гарантійного обслуговування збіг ще до моменту придбання «Волиньвугіллям».

А от на торги з закупівлі насоса ЦНС 300/420 зголосилося аж 6 учасників. Найвигіднішу пропозицію ТОВ «ВПА «Технологія» (202 тисячі 110 гривень) покупець відхилив, бо вона не відповідала вимогам тендерної документації. Обрали наступну по ціні  пропозицію від ТОВ «Насос Україна ЛТД». Договір з фірмою на 215 тисяч гривень уклали 6 березня  2019  року.

В Інтернеті ціни на таку техніку починаються від 112 тисяч грн, що майже на 103 тисячі дешевше, ніж купило «Волиньвугілля».

Скріншот з сайту prom.ua

До речі, ТОВ «Насос Україна ЛТД» вже не існує. За кодом фірми в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій тепер ТОВ «Вікторіформ». Підприємство змінило директора і «переїхало» з Харкова до Києва. Можливо, саме таким чином фірма уникнула потрапляння до списку фігурантів кримінального провадження щодо махінацій на «Волиньвугіллі».

Підприємство, у якого ДП «Волиньвугілля» придбало насос, не вперше змінює реєстраційні дані. Скріншот з YouControl

Кримінал посадовцям «Волиньвугілля»

Головне управління Національної поліції у Волинській області розслідує кримінальне провадження, відкрите ще торік. У ньому, окрім ДП «Волиньвугілля», фігурують ТОВ «ТД «Мелітопольська агропромислова компанія», ТОВ «Новотек Сервіс» та ТОВ «Червоноградський РМЗ».

«Досудове розслідування встановило, що посадові особи ДП «Волиньвугілля», діючи за попередньою змовою групою осіб із службовими особами суб`єктів господарської діяльності, зловживаючи службовим становищем, уклали із зазначеними суб`єктами підприємницької діяльності упродовж 2019 року договори про надання послуг на загальну суму 15 млн. грн., які фактично не надавалися, але повністю оплачені, таким чином здійснивши розтрату бюджетних коштів, в результаті чого державному бюджету спричинено значної матеріальної шкоди», — йдеться у судовій ухвалі про доступ слідчих до документів підприємств.

Про ситуацію на «Волиньвугіллі» ми запитали в т.в.о. генерального директора підприємства Володимира Юрківа.

Володимир Юрків. Фото з сайту Нововолинськ.соm.ua

«Правоохоронні органи приїхали до нас з рішенням суду, взяли всі документи, платіжні відомості, акти виконаних робіт і на сьогоднішній день проводяться слідчі дії. Все, що вони вимагали, всі документи ми їм надали, нічого ніхто не приховував.

Там не тільки по цих 15 мільйонах з держбюджету є питання. Був аудит Міністерства енергетики та захисту довкілля. Проводили на вимогу першого заступника міністра Шубіна, щодо використання коштів на «Волиньвугіллі». За його результатами складено акт.

Я дав наказ шахтам усунути порушення, якщо їх можливо усунути. Якщо ні, то матеріали по таких порушеннях міністерство має передати в правоохоронні органи, якщо мене цим уповноважать, то я це зроблю.

Як воно вплине на нашу роботу? Воно вже повпливало. Комплекс КД-80 доводиться ремонтувати, використовуючи додатково кошти, те ж саме з комбайнами. На сьогоднішній день не вирішено питання з заміною насоса, бо не можемо знайти підприємство, яке нам його продало. Він не відпрацював ту кількість годин, яку мав відпрацювати. Ми звернулися з питанням про заміну, а того підприємства вже немає. Червоноградського ремонтного заводу не існує. Ми не можемо повернути наше обладнання. Мелітопольський завод борги за ремонт просить перекинути на компанію «Український національний продукт». Ну, і все це складається не в дуже хорошу картину. Далі будемо чекати, до чого приведуть ці слідчі дії», — каже посадовець.

Варто зауважити, що всі ці події трапились тоді, коли гендиректором «Волиньвугілля» був Андрій Пилипюк (грудень 2017 — жовтень 2019). Кримінальне провадження він вважає замовною акцією. Про це він розповів телефоном.

Андрій Пилипюк. Фото з сайту volynpost.com

«Я знаю, що це безглуздо і що це все легко перевіряється. Я бачив то все в інтернеті. Мені хоч і неприємно, але воно мене не турбує, і навіть не насторожує. Бо я знаю, що ці роботи були зроблені.

Заїхало два прохідницькі комбайни: один — на шахту «Бужанська», один — на шахту №9. На шахту «Бужанська» він був придбаний у фірми «Новотек сервіс». Його що там нема? Є! В чому зловживання тоді?

Було оголошено торги. Жодна компанія не подалась на тендер. Звичайно ми його викупили. Жодна фірма в Україні не могла б нам по такій ціні його поставити. Поляки могли поставити на 50% дорожчого, наприклад. 9 чи 11 мільйонів ціна була, а наш наскільки я пам’ятаю коштував 7. На шахті №9 комбайн за 1 гривню в оренді.

Мелітопольський комплекс відремонтований? Відремонтований! Підніміть документи. Є державна комісія, яка приймала лаву в експлуатацію. Ми оголосили конкурс. Вибрали переможця. Воно було набагато дешевше, ніж якби, наприклад, секції ремонтував наш «Нововолинський РМЗ» з логістикою, зі всім. Наша людина, такий Ткаченко Олександр був два місяці там у відрядженні і перевіряв ремонт комплексу секцій 1КД-80. Він приїхав сюди? Приїхав! Лава працювала? Працювала! Вона в серпні при мені 9 чи 10 тисяч тонн вугілля видобула.

Так само і по «Червоноградському РМЗ». Відремонтували комбайн? Відремонтували! Він працює? Працює. Ну, вибачте мене, є комісія, яка приймала і підписала акт! Пам’ятаю, там проблема якась виникла через півтора місяця по комбайну. Представники «Червоноградського РМЗ» приїхали і її ліквідували. Вони навіть захвати їм робили не згідно заводських креслень, а так як хотіло підприємство. Якщо комісія прийняла це, то які до мене питання. Це приймала комісія «Волиньвугілля» і шахта. Очолював ту комісію технічний директор, якщо я не помиляюся. До її складу входили головний механік, механік шахти, начальник дільниці, бригадири. Тобто люди, яким працювати на тому, перевіряли якість виконаних робіт.

Кримінальне провадження можна відкрити зі слів будь-кого і будь-чого. Та вони всі розлетяться. Я повністю довіряю правоохоронцям, які розберуться в ситуації»

До речі, нині у Володимир-Волинському суді триває розгляд іншої кримінальної справи відносно Андрія Пилипюка. Його обвинувачують одразу за кількома статтями Кримінального кодексу: службова недбалість (ч. 2 статті 367), привласнення і розтрата майна (ч. 2 статті 191) та невиконання судового рішення (ч. 3 статті 382). Інкриміновані порушення стосуються його діяльності на посаді керівника шахти №1 Нововолинська.

ОКСАНА ПЕТРУК

Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy