Вистава «Кордон» – до сліз смішно і до сліз боляче

Луцький театр «ГаРмИдЕр» завершив свій творчий 2018 рік прем’єрним показом вистави «Кордон», яка базується на багатьох реальних розмовах учасників проекту із людьми, які мешкають по обидва боки українсько-польського кордону.

«ГаРмИдЕр» – це театр, який реагує на виклики сьогодення. Кордон – це гаряча тема, а це значить, що«ГаРмИдЕр» мусить про неї говорити. Ми мали багато годин записаних інтерв’ю з людьми по різні боки кордону і з цього вже відокремлювалися важливі думки”, – розповідає сценаристка та режисерка вистави Руслана Порицька.

Героїні вистави – жінки, для кожної з яких українсько-польський кордон – це нероздільний елемент їх життя: спосіб заробітку; лінія, яка розділяє з Батьківщиною; межа між бідацькими поневіряннями і омріяним щасливим життям. Очікування заробітчанина, який покінчив життя самогубством, бо не зміг розрахуватися за лікування в Польщі (авт. – теж реальна історія), провокує героїнь до розмов про складне життя роботи за кордоном, про жахливе ставлення польських митників до українців, про важке життя в українській провінції. Водночас, ці проблеми – це лише “верхівка айсберга”,  адже у текстах, зібраних гармидерівцями, відчувається біль і крик душі, рефлексії над станом суспільної свідомості, пошук тих ментальних нашарувань і вузлів, які потрібно стерти, розв’язати, розрубати.

«Це вистава про кордон не між Польщею та Україною, а кордон як такий. Про кордон, який є всередині нас і не дозволяє щось робити, про межу між нашими цілями, ідеями та результатами. Так, ми багато говоримо про Польщу, але тому, що це нам близько і це те, що ми можемо досліджувати», – зазначає актриса«ГаРмИдЕру» Юлія Яцун.

Усі тексти подаються без цензури і редагування. Тому вони відверті, гострі, до сліз смішні і до сліз болючі. Їх поєднання з цікавими режисерськими рішеннями, хорошою грою акторів занурюють глядача в екзистенційний простір на межі між розумінням і не прийняттям побаченого. У виставі мало “любові до України”, але гармидерівці зізнаються, що саме таким був зібраний матеріал. Врешті, принцип “вжахнися сам собі”  – один із шляхів до усвідомлення та самоочищення.

Руслана Порицька зазначає, що ідея такої вистави зародилася давно під час розмов з екс-консулом Кшиштофом Савіцкі. Адже для Волині тема кордону є надзвичайно важливою, хвилюючою і такою, про яку потрібно говорити в тому числі із театральної сцени. У результаті, виставу підтримало Генеральне Консульство Республіки Польща в Луцьку.  

«Те, що я побачив – титанічна робота. Це не тільки роздуми про польсько-українські відносини, а й про кордони, які ділять нації, людей. Я думаю, що цю виставу обов’язково треба показати в Польщі, щоб поляки подивилися на кордон очима українців і зрозуміли те, що, на мою думку, не розуміють», – вважає консул Генерального Консульства Республіки Польщі в Луцьку Марек Запор.

Прем’єрний показ вистави «Кордон» зібрав у Луцькому районному будинку культури аншлаг, тому«ГаРмИдЕр» готує для поціновувачів актуального театру наступні покази цього спектаклю у січні 2019 року.

ДМИТРО БЕЗВЕРБНИЙ