Висока температура, інтоксикація та постковідні наслідки. Як коронавірус протікає у дітей на стаціонарі

Висока температура, інтоксикація та постковідні наслідки. Як коронавірус протікає у дітей на стаціонарі

Лікарка Тетяна Маланчук перевіряє сатурацію у дворічного малюка у палаті Львівської міської дитячої лікарні
Фото: Лілія Гуцол / hromadske

З середини січня в Україні фіксували стрімке зростання нових випадків захворювання на ковід. Першими хвилю «Омікрону» зустріли в Івано-Франківській, Чернівецькій та Львівській областях. Серед особливостей цієї хвилі — дедалі частіше інфікування дітей. Від початку року кількість дитячих госпіталізацій зросла утричі.

hromadske приїхало у Львівську міську дитячу лікарню для того, щоб дізнатися, як протікає коронавірус у дітей, котрі перебувають у стаціонарі, та які наслідки залишаються після хвороби.

Уперше за час пандемії розгорнули ліжка

Разом із лікаркою-педіатринею Тетяною Маланчук ми заходимо до палати №4. Це простора одномісна кімната в теплих кольорах. На ліжку біля вікна сидить жінка. Вона стурбовано спостерігає за дворічним малюком, який спить на подушці. На ручці у хлопчика катетер. Лікарка запитує про стан дитини і міряє йому сатурацію. 

Мар’яна, матір малюка, розповідає, що хвороба почалася напередодні зранку. У сина різко піднялася температура, яку нічим не могли збити. Увечері вона сягнула позначки 39,3°C. Довелося викликати швидку. Хлопчика разом із мамою забрали в лікарню, де зробили тест на ковід. Він виявився позитивним. 

Мар’яна та її дворічний син, який захворів на коронавірус Фото: Лілія Гуцол / hromadske

«У лікарні ми вже добу, зараз він почувається трохи краще. Поки що лікарі не кажуть, коли нас можна буде виписувати», — говорить Мар’яна. 

Лікарка Тетяна Маланчук каже, що тепер кількість госпіталізацій серед дітей зросла. Переважно у стаціонар потрапляють малюки віком до одного року.

Приймати хворих на коронавірус дітей лікарня почала з 19 січня. За весь час пандемії заклад уперше розгорнув ліжка для недужих на COVID-19. До цього таких пацієнтів приймав львівський Охматдит. Проте під час цієї хвилі він швидко переповнився, тож треба було шукати додаткові місця. Спочатку в міській дитячій лікарні розгорнули 100 ліжок, а згодом через завантаженість додали ще 50. 

Збільшують кількість дитячих ліжок і в інших областях України — Миколаївській, Чернігівській та Івано-Франківській.  

Збільшення кількості випадків захворюваності серед дітей Тетяна Маланчук пов’язує зі швидкою передачею вірусу. І хоча хвороба може минати без симптомів або в легкій формі, стан малюка має контролювати сімейний лікар, щоб знати, коли ситуація виходить з-під контролю.

«Є симптоми, що мають насторожити маму — висока температура, яку не можна збити, млявість, відмова від їжі та пиття. Нестримна блювота й пронос, характерні для цієї хвилі, також є показаннями для госпіталізації. Інколи трапляються ускладнені бронхіти, пневмонії, що потребують стаціонарної терапії», — пояснює лікарка. 

Киснезалежних дітей, за її словами, зараз майже немає. У стаціонарі дитина в середньому може перебувати від 3 до 10 діб з огляду на важкість стану. 

«Якщо мама звертається у приймальне відділення з високою гарячкою з перших діб, яку вона не може збити, то ми кладемо дитину в стаціонар. Коли стан покращується і температуру можна відкоригувати, виписуємо. Буває таке, що вдома гарячка була невисока, мама з нею справилася, але на третій-п’ятий день дитина починає блювати, з’являється пронос, і їй також потрібна госпіталізація», — пояснює Тетяна Маланчук.

Лікарі йдуть по коридору інфекційного відділення Львівської міської дитячої лікарні Фото: Лілія Гуцол / hromadske
 

Ми проходимо невеликим, розмальованим у синьо-жовті приглушені кольори, порожнім коридором. Це одне з декількох відділень, яке перепрофілювали під ковід, і єдине, яке нам показали. Відділення розраховане на 30 ліжок. Усі палати тут ізольовані — мають окремий вхід, балкон і санвузол. У палатах є кнопки для виклику медсестри, тож одному з батьків, що залишається з дитиною, навіть не обов’язково виходити в коридор. 

Поступово, за словами лікарки, госпіталізації йдуть на спад. Зараз у лікарні перебувають приблизно 50 дітей з коронавірусом. А втім, за декілька тижнів медики очікують нову хвилю — у стаціонар будуть потрапляти пацієнти з постковідним синдромом. 

«Через великий спалах коронавірусу в березні до лікарні привозитимуть дітей із постковідом, так званим мультисистемним ураженням організму. Він характерний саме для дітей. Термін лікування такого синдрому залежить від клініки та важкості ураження», — пояснює лікарка.

Постковідний синдром у дітей, за словами Тетяни Маланчук, може протікати під маскою менінгіту, гострого апендициту, спричиняти болі в животі, ураження дихальної системи або серця. 

«Почали слабшати руки й ноги»

Навесні 2021 року в 11-річної Соломії різко почався головний біль, наступного дня терпли пальці рук. Симптоми з’явилися зненацька, каже мама Оксана, тож вирішили одразу йти до сімейного лікаря.

Родині дали направлення до невропатолога, проте обстеження нічого не показало. За кілька днів у Соломії почали підкошуватися ноги, сімейна лікарка порадила спостерігати далі, але в разі погіршення — викликати швидку допомогу. 

«Увечері їй стало ще гірше — почали слабшати руки й ноги. Ми подзвонили у “швидку”. Лікарі приїхали зі словами про те, що діти зараз переймаються через усе, але якщо хочете, мовляв, їдьмо в лікарню, там дитину оглянуть», — каже мама Соломії. 

У закладі дівчинку оглянули й запропонували лишитися на ніч. Зранку Соломія вже не могла ходити. МРТ показало, що в дитини запальний процес спинного мозку. Її поклали в реанімацію, де вона пробула кілька тижнів. З’ясувати причину вдалось не одразу — дитину відправляли на різні аналізи. Про коронавірус не думали, адже жодних його проявів Соломія раніше не мала. А втім, аналіз крові показав, що у дівчинки є антитіла до COVID-19. 

За місяць стан Соломії покращився — з нею займався реабілітолог, який допоміг дівчинці спочатку сісти, а згодом знову ходити. Її виписали з лікарні, заняття з реабілітологом Соломія певний час продовжувала вдома. 

«Ми ходимо на обстеження, приймаємо комплекс вітамінів, улітку маємо зробити чергове МРТ. Зараз Соломія відновилася — ходить до школи, займається волейболом. Але ми не знаємо, чи дасть ця хвороба свої наслідки», — каже Оксана.

Жінка з дитиною чекають біля входу до Львівської міської дитячої лікарні Фото: Лілія Гуцол / hromadske

«Важко зрозуміти, що відбувається з організмом»

Випадки постковідного синдрому в дітей фіксували ще під час перших хвиль коронавірусу в Україні, каже голова правління української академії педіатричних спеціальностей Марина Маменко.

За її словами, найменш загрозливим симптомом, який часто зустрічається у дітей через декілька тижнів після ковіду, є виражена слабкість. Серед більш серйозних — порушення зору, пам’яті та висипи на шкірі. Крім того, у дітей також виявляють тяжкий постковідний прояв — мультисистемний запальний синдром. Зазвичай він виникає через 3-4 тижні після захворювання і рідко зустрічається в дорослих.

«Є дуже багато випадків, коли батьки не знали, що дитина мала ковід. І за деякий час вона потрапляє до стаціонару. Спочатку важко зрозуміти, що відбувається з організмом — страждають нирки, печінка, центральна нервова система. Дитину лікує одразу ціла команда різних фахівців. Цей стан пов’язують із коронавірусом, тому що в дитини виявляють антитіла, які свідчать про нещодавно перенесену хворобу», — каже лікарка. 

Спрогнозувати, у кого з дітей виникне такий синдром, важко. Однак, за словами Маменко, він рідше спостерігається у вакцинованих дітей.

«Це хвороба, про яку ми ще багато чого не знаємо. Якщо так глибоко вражаються різні органи та організм загалом, то це може залишати за собою тривалий слід. Говорити про віддалені наслідки ми зможемо лише через декілька років».

 

Ксюша Савоскіна