Про що взагалі йдеться?

Якщо ви вважаєте, що хтось заборгував вам гроші й не віддає — ви йдете до суду. Якщо суд ухвалює рішення на вашу користь, то боржник має гроші віддати.

Але він може не виконувати рішення суду — ось тоді на сцену виходить Державна виконавча служба або приватні виконавці, які мають змусити людину повернути ваші гроші. Вони, зокрема, можуть домогтися списання грошей з банківських рахунків боржника.

Рішення Мін’юсту стосується саме взаємодії банків з виконавцями (як приватними, так і державними). Сам по собі принцип не змінився — згідно з законодавством, виконавець має право вимагати списання грошей з рахунку людини або юридичної особи, якщо вона є боржником. Зміни ж стосуються спрощення цієї процедури.

Як це працює зараз?

Виконавці фактично отримують завдання: знайти в боржника кошти та забрати їх для сплати боргу. Людина може мати рахунки в будь-якому з 73 українських банків, тому виконавець заповнює паперові документи і надсилає їх поштою до банку (або до всіх, або до якоїсь частки). Тобто це вже неабиякий обсяг роботи.

І тут виконавець стикається з банківською таємницею. За законом, банк зобов’язаний розкрити її виконавцю, проте є суперечливе тлумачення цього зобов’язання — деякі банки відмовляються надати інформацію про номери рахунків боржника та суми, які на цих рахунках є.

«Лише протягом 2020 року було 35 757 випадків, коли банки замість надання інформації про номери банківських рахунків боржника та залишків коштів на них просто повідомляють, що “рахунок наявний”, або “рахунок наявний, коштів недостатньо”, або щось подібне», — зазначав Олександр Олійник, директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Мін’юсту.

Але навіть якщо банки таки розкрили інформацію, то виконавець змушений знову йти на пошту й надсилати в банк новий паперовий документ — уже з вимогою арештувати рахунок. Це дуже ускладнює процес виконання рішень, пояснює Олійник.

Якщо ж виконавець звертався з запитом не до всіх банків — є ризик узагалі не знайти гроші.

Що зміниться?

У випадку з банківською таємницею Мін’юст не міг самостійно щось змінити, тож домагався цього від Нацбанку. Зрештою НБУ 12 лютого вніс зміни до своїх правил — тепер банки зобов’язані на вимогу виконавця надати інформацію про реквізити рахунків боржника та суму коштів на них.

«Після зміни керівництва до Нацбанку вдалося достукатись. Наша позиція проста: банки мають виконувати законні вимоги як приватних виконавців, так і державних, бо цьому передує рішення суду. Наприклад, страхова компанія винна вам гроші, ви йдете до виконавця, а він не може стягнути кошти, бо процес паперовий і тривалий», — каже Олександр Олійник у коментарі hromadske.

Він також називає позитив від цих змін і для самих боржників — якщо виконавець знатиме суму на рахунках, йому не потрібно буде арештовувати весь рахунок.

«Побутова ситуація: ви десь отримали штраф за перевищення швидкості, вас вчасно про це не повідомили — і ви стали учасником виконавчого провадження. Ви про це дізналися б уже тоді, коли весь ваш рахунок у банку був би арештований. А так арештовують лише суму, на яку оштрафували, та списують її. Це не створює труднощів, і не треба йти до виконавців, щоби арешт зняли», — пояснює представник Мін’юсту.

Проте НБУ лише уточнив положення про банківську таємницю, а паперова тяганина досі залишалася. Тож саме задля спрощення всього процесу Мін’юст ухвалив наказ, що передбачає взаємодію виконавців і банків в електронному вигляді, а не тільки поштою.

Для цього вже є інструмент — Автоматизована система виконавчого провадження (АСВП). Вона запрацювала у 2019 році, але через неї виконавці могли автоматично арештувати лише кошти/рахунки боржників за аліментами.

Тепер ця система працюватиме з усіма виконавчими провадженнями (щодо цього є окремий закон). Тобто автоматичний арешт коштів стане можливим для всіх видів боргу: за несплату штрафу через порушення ПДР, за несплату кредиту або відсотків за ним, за борг по комуналці тощо.

Як і коли запрацює система?

Наказ Мін’юсту дає три місяці на практичну реалізацію. Він набув чинності 6 квітня, тож відлік слід вести від цієї дати.

Коли все запрацює, то процес арешту коштів боржника (якщо спрощено) відбуватиметься так:

• виконавець за допомогою автоматизованої системи створює запит на отримання інформації щодо наявності рахунків у боржника та коштів на них;
• інформаційні системи банків завантажують усі запити від виконавців та перевіряють, чи є в них рахунки боржників;
• якщо рахунки є — система банку не пізніше ніж за годину передає виконавцю інформацію про ці рахунки і суми на них.

Після цього виконавець створює в системі постанову про арешт коштів. Процедура така ж сама, як і попередня, — єдина відмінність у тому, що рішення про арешт виконує відповідальна особа банку, а не інформаційні системи.

Що це означає для простих українців?

У контексті наших прав і обов’язків нічого не змінюється, адже законодавство, як і раніше, вимагає від нас сплачувати борги.

Варто розуміти: виконавець не просто з доброго дива вирішує, що треба арештувати гроші або рахунок — перед цим відповідне рішення ухвалює суд (і це тільки в тому разі, якщо розв’язати суперечку мирно не вдалося).

Сторони судового процесу знають про це рішення. Тобто не має бути так, що одного ранку ви прокинетесь і з’ясуєте, що з вашого рахунку списали гроші. Авжеж, тут уже можуть виникнути питання до судової системи, та ми не про неї.

Якщо ви є боржником, то для вас таке нововведення Мін’юсту — напевно, погана новина, адже більше шансів, що ваші кошти знайдуть і стягнуть.

Проте у цієї медалі є зворотна сторона — якщо ви кредитор. Нерідко в Україні можна виграти суд, але потім воювати за те, аби рішення суду було втілене в життя. Тож якщо гроші винні вам, нова модель має допомогти вам швидше стягнути гроші з боржника.

Які є нюанси?

В наказі Мін’юсту йдеться саме про арешт коштів на рахунку, а не про їхнє списання. Для цього виконавцям поки що доведеться працювати «по-дідівськи» — через пошту. Як каже Олександр Олійник, є плани автоматизувати і цей процес.

У розмові з hromadske про це каже також Олексій Чепуренко, заступник гендиректора ДП «Національні інформаційні системи», яке й має втілити в життя наказ Мін’юсту. Він очікує, що автоматичним стягнення стане восени.

Ще один важливий нюанс: банки підключаються до автоматизованої системи добровільно. Закон не зобов’язує їх взаємодіяти з виконавцями в електронному вигляді.

Як розповів нам Олексій Чепуренко, наразі з Автоматизованою системою виконавчого провадження працюють 7 банків: «ПриватБанк», «Універсал банк», «ОКСІ Банк», «ТасКомбанк», «Індустріалбанк», «Банк Восток» і «ПроКредит Банк».

Чепуренко додає, шо найближчими днями до них має долучитися «Укргазбанк», а ще 40 банків працюють у системі в тестовому режимі. Це означає, що вони дали принципову згоду на приєднання до системи. У Мін’юсті кажуть, що загалом таку модель роботи підтримують 62 з 73 банків.

І Олексій Чепуренко, і Олександр Олійник запевняють, що банки самі зацікавлені в переході на більш сучасну модель роботи, адже вона економить їхні людські, часові, та й паперові ресурси. Ба більше — часто банки самі намагаються стягнути гроші з когось, тож їм вигідна ефективніша процедура.

Яку це ще матиме користь, крім економії та зручності?

«Річ у загальнообов’язковості рішення суду. Щоби ми з вами, юридичні особи, великий бізнес були впевнені в одному: якщо мені винні гроші, але не хочуть віддавати, я можу прийти в суд, отримати рішення, і воно буде швидко виконано — або добровільно, або за чітким алгоритмом про примусове виконання», — наголошує Олександр Олійник.

Йдеться про цивілізовані правила гри, в яких зацікавлені всі.

«Це дисциплінує всіх, бо дає зрозуміти, що відповідальність незворотна. Як із камерами фіксування швидкості: якщо ви водій, то вже пригальмуєте та їхатимете правильно, бо розумієте — якщо вас сфотографують, надійде постанова й доведеться заплатити штраф. Тут так само», — підсумовує Олійник.

Павло Калашник