Волинський депутат заготовляв деревину для лісгоспу, в якому працював його син

Волинський депутат заготовляв деревину для лісгоспу, в якому працював його син

Більше мільйона гривень заробив депутат Любомльської міської ради Віталій Мучак на заготівлі деревини для Прибузького лісгоспу. З 2017 і до 2018 року з підприємцем уклали понад 50 угод. У період, коли з депутатом успішно підписували договори, у цьому ж лісовому господарстві працював його син Назар Мучак.

ДОГОВОРИ БЕЗ ТОРГІВ

Наразі на законодавчому рівні лісові господарства не зобов’язані проводити тендери на закупівлю послуг чи товарів.

Юристка Громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак розповідає, що таким чином  часто лісгоспи самостійно обирають виконавця робіт чи постачальника послуг, а потім лише звітують про те, що і у кого купили. 

«Лісові господарства України не хочуть йти в «Прозорро», бо вважають, що вони не є замовниками в розумінні Закону «Про публічні закупівлі». Наприклад, ще в 2016 році Кременчуцький лісгосп звернувся до Конституційного суду України, аби той розтлумачив п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі».

У зверненні йдеться про те, що лісгосп здійснює свою діяльність на комерційній та промисловій основі (є державними комерційними підприємствами). Саме тому, як про це вказано у ст.1 Закону про публічні закупівлі, він не є замовником. Відповідно ж до вимог ст. 75 ГК України Лісгосп оприлюднює звіт про укладений договір, вартість якого є більшою за 50 тис. грн. та всі зміни до таких договорів», – розповідає юристка.

Саме за таким принципом працює й Прибузький лісгосп. З підприємцем-депутатом підписують договори  «на пряму».  А його послугами з лісозаготівлі користуються різні лісництва Любомльського району:  Гущанське, Гупалівське, Крушинецьке тощо. 

У Прибузькому лісовому господарстві не розповідають, як почали співпрацювати з депутатом-підприємцем.

«На яких підставах я по мобільному телефону повинна вам надавати таку інформацію? Звертайтесь до нас з офіційним запитом на наше підприємство. В нас є юридична адреса, ми вам надамо відповіді на всі ваші запитання», – зазначила у телефонній розмові працівниця лісгоспу, яка назвалась Наталією.

СІМЕЙНІ ЗВ’ЯЗКИ

Віталій Мучак, за даними «Youcontrol», займається підприємництвом уже більше 12 років. Основна діяльність – лісопильне та стругальне виробництво. Посаду депутата підприємець отримав у 2017 році.

У декларації за 2017 рік Віталій Мучак вказав понад 2,2 мільйона гривень доходу від заняття підприємницькою діяльністю.  У 2018 році він заробив трохи менше – 1,8 мільйона гривень. У його власності перебувають дві земельні ділянки  у Любомлі та селі Куснища Любомльського району, де, власне, депутат зареєстрований як підприємець.

Окрім того, у своїй декларації депутат вказав заробітну плату сина Назара Мучака, який працював на посаді інженера з охорони та захисту лісу у тому ж Прибузькому лісовому господарстві. З цією ж структурою, до слова, укладає договори депутат. Те, що Назар Мучак працював у лісгоспі, підтверджують також дві його декларації за 2016 – 2017 роки.

Натомість у лісовому господарстві про такого працівника нібито нічого не чули.

«Справа в тому, що я такою інформацією не володію на даний момент, я вас прошу звернутися до нас в письмовому вигляді чи через Інтернет, через електронну адресу», – прокоментували у лісгоспі.

Та вже через кілька хвилин працівниця перетелефонувала знову, щоб сказати, що Назар Мучак у них наразі не працює. А про те, чи працював раніше, не знає. 

«Я мала розмову з кадрами, кажуть, що не працює у нас такий. Я не знаю, чи працював, я кажу вам що є зараз», – розповіла працівниця лісгоспу.

Батько ж Назара Мучака підтвердив, що син працював у Прибузькому лісовому господарстві. Однак, за його словами,  наразі він перейшов на роботу до іншого лісгоспу. Судячи з декларації Назара Мучака за 2018 рік, наразі він працює не у лісгоспі, а у Шацькому національному природному парку на посаді інспектора з охорони природно-заповідного фонду.

Аліна БЕКЕРУК 

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Сприяння прозорості влади у Західній Україні, що реалізовується ГО «РЦСП», за фінансової підтримки NED.