«Волинська Ягідка» побудувала велетенські ставки без дозволів

«Волинська Ягідка» побудувала велетенські ставки без дозволів

На Волині підприємство без дозволів облаштувало велетенські ставки в басейні річки Прип’ять. Воду використовують для поливу однієї з найбільших плантацій лохини в Україні. Контрольні органи не бачать порушень, а тим часом науковці говорять про вплив на стрімке обміління поліських водойм. Про це пише «Сили правди».

Впливові покровителі

ТОВ «Волинська Ягідка» створене та зареєстроване у Любомлі у 2016-му році. Офіційні засновники та вигодоотримувачі — мама депутата, члена постійної комісії Волиньради з питань сільського господарства, продовольства, земельних відносин Вячеслава Богдана Оксана Богдан, дружина та донька іншого обранця громади, в минулому головного лісівника України Володимира Бондаря Світлана Бондар та Ольга Погребенник.

Вячеслав Богдан досі не декларував доходів від цього підприємства. Каже, що цьогоріч почав працювати там радником директора. Робить він це зі столиці, де нині мешкає. І, запевняє, що не варто дивуватися дистанційним трудовим відносинам. Наступного року «Волинська ягідка» отримає перший врожай і буде виходити на міжнародні ринки.

«Це якраз моя сфера відповідальності. Я — радник-консультант директора з питань збуту. Це міжнародні контракти. Ви це побачите у моїй наступній декларації», — каже Богдан.

Щодо участі у бізнесі екс-очільника Держлісагентства України, колеги з новоствореної депутатської групи «Патріоти Волині» Володимира Бондаря, то каже: «він був публічною особою і бізнесом не займався, займалися його менеджери. Може тепер, коли він пішов з посади, то буде займатися цим».

Депутати Волиньради Володимир Бондар і Вячеслав Богдан. У колажі використані світлини з сайту pershyj.com

«Волинська ягідка» творить чудеса в Шацькому районі», — цьогоріч хвалив підприємство на святі обжинок директор аграрного департаменту Волині Юрій Горбенко. Таки справді диво. Навряд чи іншому бізнесу вдалося б незважаючи на відсутність низки дозволів так спритно отримувати преференції від держави.

Дозволів нема — дармова вода

Влітку 2016-го товариство з обмеженою відповідальністю «Волинська ягідка» в результаті земельних торгів отримало право оренди трьох земельних ділянок у Шацькому районі за межами Світязької сільради. Між підприємством і волинським управлінням Держгеокадастру уклали відповідні договори.

Згідно з ними, «Волинська ягідка» протягом щонайменше семи років орендуватиме сіножатіріллю та пасовища загальною площею майже 232 гектари для товарного сільгоспвиробництва. Сумарно за цю землю підприємство сплачуватиме близько 132 тисяч гривень щороку.

Договором також передбачене право орендаря «зводити в установленому законом порядку будівлі і споруди…», а також «здійснювати в установленому законом порядку будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем». Однак, схоже, установлений законом порядок — поняття, як то кажуть, досить філософське.

Згідно статті 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування – це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування є платним.

Тож, кожен, хто має намір створити штучну водойму, повинен отримати на це погодження. Якщо йдеться про облаштування ставка на приватній ділянці із забором води понад 5 кубометрів на добу, то видача дозволів це компетенція Мінекоенерго, а у випадку з «Волинською ягідкою», що господарює на землях державної власності, – Держводагентства та його територіальних органів.

У секторі Державного агентства водних ресурсів у Волинській області кажуть, що «Волинська ягідка» дозволу на спеціальне водокористування не отримувала. Головний спеціаліст відомства Людмила Козлюк запевнила, що інші підприємства, які аналогічним чином збирають і використовують воду, роблять це на підставі таких дозволів.

У 2017-ому році на стадії передпроєктних рішень ТОВ «Волинська ягідка» зверталось до Регіонального офісу водних ресурсів в області з питанням надати технічні рекомендації з проєктування водонакопичувального басейну для поливу ягідних культур площею 0,9155 гектара. Виконання робіт передбачалось в межах Верхньоприп’ятської меліоративної системи. Проте сам проєкт на розгляд і погодження до регіонального офісу так і не потрапив. На цьому вся «бюрократія» для ягідників скінчилася. Спершу викопали один став, а згодом, на сусідній ділянці ще один, вдвічі більший, площею 1,8 га.

– Для своїх потреб маємо два ставки, поки використовуємо для поливу один ставок об’ємом 20 тисяч кубів. Увесь процес поливу регулюється комп’ютерною системою, є датчики рівня води, бачимо баланс води знизу, чи вистачає вологи. В сезон для зрошування кущів використовуємо 450 кубів води. В середньому ми маємо 30 поливів (днів) за сезон, якщо більша спека – то 40. Якщо взяти калькулятор, то 450 множимо на 40 і отримуємо 18 тисяч кубів. Саме стільки води використовуємо за сезон. Окрім того, кущ бере лише 20% від цієї кількості, решта води знову йде в грунт, — розповідає на шпальтах видання «Район.Шацьк» директор «Волинської ягідки» Сергій Маїло.

Директор ТОВ «Волинська ягідка» Сергій Маїло. Фото з сайту shatsk.rayon.in.ua

А це його пряма мова у репортажі з обжинків підприємства на сайті «Перший»:

«Ця система чітко подає і чітко регулює абсолютно всі необхідні рослинам речовини: воду, амінокислоти, підживлювачі. Немає жодного «різнобою». Рослини отримують саме те і саме тоді, коли в цьому є необхідність. Гідротехнік за посередництвом цієї системи може навіть дистанційно відстежувати вологість грунту практично в кожному рядку, його хімічний склад і на основі отриманої інформації надіслати обладнанню відповідні «команди». Сама система – ізраїльська, окремі елементи – грецькі, ще якісь – українські, змонтована, щоправда, українськими фахівцями».

Тож «Сила правди» звернулася до Сергія Маїла з запитанням, як так сталося, що підприємство використовує воду в таких об’ємах без відповідних на те дозволів.

— А з чого ви взяли, що немає дозволів і спецдозволів? І що таке спецдозвіл? 

— Це дозвільний документ для таких водойм.

— Ви інформацію десь берете ту, яку ви хочете брати. Вам потрібно спочатку звернутися до водного агентства у Волинській області.

— Я вже це зробила. Вони підтвердили, що дозволів у вас немає.

— Що таке спеціальне водокористування? Це забір води з водного об’єкта. Так?

— Ну, так.

— В мене це не є водний об’єкт. Тому що, якщо є водний об’єкт, то міняється цільове призначення землі. Є перелік споруд, які входять у водний об’єкт. В мене воно під то не підпадає. Це по-перше. Далі. Що таке спецводокористування? Це забір води з водного об’єкту або з поверхневих, або з підземних вод. В мене рано чи пізно стане питання про отримання дозволів. Бо з цим кліматом… я планую робити свердловини. Будуються свердловини, забирається вода з Прип’яті. Тоді береться дозвіл на спецводокористування через лічильники, якщо встановлюються, якщо ні, то там вони знають, як порахувати об’єми. Я готовий брати все тоді, коли воно мені буде потрібно і коли я зроблю ту процедуру, яка згідно чинного законодавства зобов’язує брати.

— А що це тоді як не водні об’єкти?

— Водний об’єкт – це є водний об’єкт. Цільове призначення земельної ділянки відповідає відповідно до того об’єкта. В мене цільове призначення ділянки – для товарного с.г. виробництва. Цільове призначення с.г. земель у нас міняти не можна. То як ви то бачите? Ви запитайте в водного агентства, чи можуть вони цей дозвіл дати? Не можуть. Тому що є одне-друге-третє. На сьогоднішній день – це ви бачите став, а я бачу накопичувальний резервуар.

Очевидно, директор «Волинської ягідки» забув, що раніше в численних інтерв’ю про здобутки підприємства називав свої ставки ставками, а не резервуарами.

Економіка проти екології

Усе б нічого і, можливо, ніхто б і не звертав особливої увагу на ці водойми, якби не природні катаклізми, що спіткали Волинь влітку цього року. Спершу різко почало міліти озеро Світязь, а згодом падіння рівня води зафіксували в інших водоймах і навіть приватних колодязях. Проблему почали обговорювати в експертних середовищах. І саме від науковців «полетіло перше каміння в городи» сільгосппідприємств, що займаються вирощуванням ягід лохини. Серед причин екологічного лиха в Шацькому районі, на думку експертів, неконтрольоване буріння приватних свердловин і плантації лохини, які потребують значних об’ємів води для поливу.

«Добре, що землі освоюються, але давайте подивимося, чим це все діло нам вертається, — каже доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісового та садово-паркового господарства СНУ ім. Лесі Українки Микола Шевчук. — Гектар лохини – це 3 тисячі 333 кущі. Кожного тижня (а я знаю зі свого досвіду, бо в мене є більше як 500 кущів лохини) мінімум 20 літрів в день. 12 тижнів (це вегетаційний період) по 20-ть – це 800 кубів води за раз. Множимо на 75 гектарів, які сьогодні зайняті плантацією поблизу Світязя, — це 660 мільйонів метрів кубічних. А якщо ми це збільшимо в 4 рази, бо кажуть, що є плани щодо збільшення до 300 гектарів? Де брати воду? Це четверта частина запасів озера Світязь. Якщо вода забереться, то ніякі підземні води тут не допоможуть. Тому я — за робочі місця, за продовольчий ринок, але я надіюся, що є затверджений екологічний висновок про те, що ці плантації лохини не шкодять довкіллю».

Доктор технічних наук, професор кафедри гідротехнічного будівництва та гідравліки Національного університету водного господарства та природокористування Дмитро Стефанишин каже, підрахунки використання води, що їх озвучує директор «Волинської ягідки» Сергій Маїло, не відповідають дійсності.

«Практично вся вода, що подається на полив при вирощуванні лохини, втрачатиметься на випаровування та транспірацію і не поповнюватиме ґрунтові води. Загальні агрономічні потреби в поливах дещо відмінні від заявлених підприємством. Якщо це крапельний полив, то один літр в день для тільки посаджених кущів, для молодого ягідника — 10-12 літрів на день, а для продуктивного ягідника потрібно близько 22 літрів щодня. Зараз, як відзначив директор «Волинської ягідки», саджанцями лохини засадили 75 га (це 140 тисяч кущів). Заявлений підприємством максимальний об’єм на одноразовий полив на одну рослину складає лише 3,2 літри. Ми наразі не знаємо скільки насправді підприємство «Волинська ягідка» витрачає води на поливи, але це точно не 18 тисяч кубів за сезон. Можливо, 42 тисячі, можливо 112 тисяч метрів кубічних, але точно не 18 тисяч. 

Підприємство скоріше за все використовує не обліковане джерело водопостачання. Водний баланс ставка складає приток ґрунтових вод, забір на полив, а також втрати води зі ставка на випаровування. Тому, загальний об’єм води, який використовується в технологічному процесі, насправді є значно більшим, ніж 20 тисяч  кубометрів. 

Окрім того, ставок формує депресійну воронку, яка поширюється за його межі на значну відстань і таким чином може впливати на режим ґрунтових вод на прилеглій території, додатково блокуючи їх надходження в озера. За нашими дуже наближеними підрахунками, рівень води в Світязі внаслідок діяльності лише одного такого суб’єкта господарювання міг понизитися від 0,7 до 5 міліметрів. І це досить скромна оцінка можливого «внеску».  

Вячеслав Богдан демонструє Юрію Горбенку систему поливу. Фото з сайту pershyj.com

«Я б в тих екологів забрав дипломи і вигнав би з роботи», — так реагує на прохання журналіста «Сили правди» прокоментувати слова науковців неформальний власник ТОВ «Волинська ягідка», член депутатської групи «Патріоти Волині» у Волиньраді Вячеслав Богдан.

— В каскаді Шацького басейну 26 мільйонів кубометрів води. Коли екологи почали нам стукати в двері, що є проблема, ми залучили спеціалістів і порахували, що всі свердловини навколо і всі ставки забирають всього 1 мільйон кубометрів. 25 мільйонів лишається. Є басейн Шацьких озер і той басейн, що в Положево (село біля якого знаходяться плантації ТОВ «Волинська ягідка», — авт.), це зовсім різні басейни. Чому ніхто не говорить про це? І це кажуть люди, які мали нести відповідальність за це все. А вони перекладають її на аграріїв, — каже Богдан.

Раніше «ідейний натхненник підприємства», а саме так називають Вячеслава Богдана окремі ЗМІ, розповів, що у них на господарстві не лише ставки, а й меліоративна мережа. З його слів, бізнес вкладає кошти в її ремонт та утримання, а також самостійно «регулює рівень води».

«Сьогодні ми пройшли майже 7 кілометрів меліоративними каналами, які знаходяться або в управлінні державних структур, або комунальному. Востаннє на очищення каналів в Шацькому районі виділили 1 млн. грн. з державного бюджету, підприємство також взяло на себе фінансування з їх розчищення. Капітально відремонтували три дамби, шлюзи, постійно доглядають за ними, регулюють рівень води. І от можете порівняти канали, які утримує бізнес, і канали комунального значення, які знаходяться в занедбаному стані. «Волинська ягідка» не раз зверталося у Світязьку сільську раду з проханням тимчасово передати в оренду або в оперативне управління підприємства меліоративні канали, де за ними будуть доглядати на належному рівні. Але реакції немає», — каже пан Вячеслав.

Штрафи скасували — дотації нарахували

За три роки ТОВ «Волинська ягідка» пережила дві перевірки дотримання земельного законодавства. Однак їхні результати згодом були оскаржені в Любомльському районному суді і скасовані. Вперше — у 2018-ому, вдруге — рівно через рік.

У березні 2019-го року волинське управління Держгеокадастру перевірило використання земель орендованих ТОВ «Волинська ягідка». Як виявилось, під час будівництва ставків порушили і вимоги земельного законодавства. Інспектори склали акт про те, що верхній шар грунту зняли без належних на те дозволів та самовільно зайняли сусідню земельну ділянку, що не перебуває в оренді, цим грунтом. Нарахували понад 84 тисячі гривень матеріальної шкоди, завданої каналам Верхньоприп’ятської меліоративної мережі. Не навівши заперечень по суті виявлених порушень, Сергій Маїло оскаржив результати перевірки «Волинської ягідки» з формальних підстав у Любомльському районному суді і виграв. Відповідне рішення влітку цього року прийняв суддя Степан Чишій. Апеляційну скаргу Держгеокадастру повернули через процесуальні порушення.

Не склалося у «Ягідки» із дозволами на забудову. У квітні 2018-го у Світязькій сільській раді відбулося громадське обговорення проєкту детального плану території для розташування господарського двору за межами населених пунктів на території Світязької сільської ради підприємства «Волинська ягідка». Дискутували в тому числі й через узаконення вже наявного і запланованого будівництва на орендованій землі. Зокрема, «Волинська ягідка» мала намір зводити гуртожитки для сезонних працівників.

Видання «Шацький край» пише, що начальниця відділу містобудування, архітектури та ЖКГ Шацької РДА Ольга Романська так заспокоювала світязян:

«Орендарі отримали приписи від відповідних служб за незаконне розміщення будівлі, сплатили штраф і тепер виробляють усі необхідні документи».

З того часу минуло півтора року, однак жодних повідомлень в реєстрі ДАБІ про початок чи завершення будівництва нема. Єдині декларації, які реєструвалися, стосуються реконструкції зовнішніх електромереж.

Будинок на землях орендованих ТОВ «Волинська ягідка» 2018-й рік. За словами охоронця – адмінбудівля

От з чим склалося у депутатської фірми, так це з отриманням компенсацій з держбюджету за посадковий матеріал. Восени 2018-го «Волинська ягідка» висадила першу плантацію лохини — 75 гектарів. Того ж року підприємству нарахували – 3 мільйони 178 тисяч гривень за програмою «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та догляд за ними».

Матеріал виготовлено в рамках проекту підтриманого Міжнародним фондом «Відродження»