Волинь туристична. Місцями Реформації

З нагоди 500-річчя Реформації для журналістів Волині організували прес-тур теренами протестантизму. Науковці і краєзнавці протягом усієї екскурсії розповідали про виникнення протестантських течій, проникнення їх на Волинь, а також те, який вони мали вплив на розвиток освіти, науки і культури нашого краю.

 


Відправна точка екскурсії – Лютеранська кірха у Луцьку. Її звели німці-колоністи у 1907 році. Під час Другої світової війни ця культова споруда постраждала найбільше. Тут розташовувались російські військові частини. Фасад будівлі було знищено, так само, як і встановлений у церкві орган. В часи радянської влади приміщення кірхи використовувалось для потреб Волинського обласного державного архіву. У 1990 році культову споруду передали євангельським християнам-баптистам, які відбудували цю чудову пам’ятку архітектури та історії.

 


Наступна локація – Музей Луцького хрестовоздвиженського братства. Завідувачка музею Олена Бірюліна каже, що це єдиний музей в Україні присвячений окремій братській організації. Експозиція розташована в келіях братського монастиря. Саме ж братство було створене у 1617 році. Саме тоді виникла потреба в об’єднанні православних шляхтичів, міщан в єдину масштабну офіційну організацію. Це було зумовлене кількома факторами: активна діяльність римо-католицьких інституцій, які проводили успішну душпастирську діяльність; поява потужного конкурента у вигляді греко-католиків; хаос та дезорганізація православної церкви, яка в умовах початку XVII століття в Речі Посполитій перебувала на межі розвалу. Братство відігравало роль політичного центру православної шляхти Волині. При ньому діяв шпиталь, школа, друкарня.
Після Луцька екскурсія вирушила до містечка Олика. Зараз Олика входить до складу Ківерцівського р-ну Волинської області, а раніше це була вотчина могутнього литовсько-польського магнатського роду Радзівілів. Сам Микола Радзівіл Чорний, його сім’я і навіть його слуги були послідовниками кальвінізму. У 1564 році тут почав будуватися замок, село отримало магдебурзьке право.

Замок Радзівілів був одним з перших в Україні прямокутних замків бастіонного типу. Тут виготовляли порох, папір, друкували книжки. Працювати у палаці вважалося за щастя. На території Олики збереглися й інші унікальні архітектурні пам’ятки.

 

Серед них – Колегіальний костел Святої Трійці, збудований в 1635-1640 роках за проектом архітекторів Бенедетто Моллі та Джованні Маліверна. Храм пишно декорований скульптурами святих (Войцеха, Станіслава, Петра і Павла), а у крипті – усипальниця роду Радзівілів.

 

Тут же розміщений і один з найстаріших костелів Волині (1460 року) – Костел святих Петра і Павла. Його звели на цвинтарі серед магнатських могил. З 1665 року він належав реформаторам, кальвіністам.

 


Село Човниця Ківерцівського району відоме тим, що тут народився всесвітньовідомий вчений, математик, академік Михайло Кравчук. Виявляється саме Кравчуки – перші євангельські християни на цій території. На обійсті дядька академіка, Йосипа Кравчука на початку 20-х років минулого століття зведений великий Дім молитви християн-баптистів. Дерев’яна культова споруда збереглася до наших днів у чудовому стані. Адже за усіх режимів використовувалася за призначенням. Під час війни тут мололися німецькі офіцери.

 


У чи не найгіршому стані нині знаходиться німецька баптистська кірха у Рожищі. Вона не має статусу пам’ятки і належить приватній особі. Наприкінці 2016 її передали православній громаді.
Сама ж споруда зведена у 30-х роках минулого століття на території німецької промислової колонії Вовнянка. Кілька сотень метрів від баптистської кірхи знаходилась і лютеранська, проте вона була повністю зруйнована під час війни. Баптистський храм пережив бомбардування. Натомість за часів Радянського Союзу приміщення використовувалось для виробничих потреб фабрики «Динамо». Щоб закрити фасад кірхи, до нього прибудували незграбне адмінприміщення, а сам зал поділили на два поверхи бетонним перекриттям.

 


Остання локація подорожі – Кисилин Локачинського району. Мало хто знає, що саме там у XVII ст. існувала одна з перших вищих шкіл на теренах України. Далеко не останню роль у цьому замовчуванні відіграє конфесійна заангажованість. Так, згадана місцева вища школа, Кисилинська академія, належала не до православних чи католицьких, а протестантських шкіл. Її організували представники такого напрямку протестантизму, як соцініанство. Напівзруйнований кармелітський костел у Кисилині колись був центром соцініанства на Волині, осередком розвитку науки на Волині у 17 столітті. Католики доклали чимало зусиль для викорінення соцініан у Кисилині. І їм це вдалося.

Під час прес-туру науковці-теологи також пояснили журналістам основні розбіжності між різними деномінаціями протестантів: п’ятидесятниками, баптистами та адвентистами сьомого дня.