В умовах війни: Як виживає туристичний бізнес на Волині?

В умовах війни: Як виживає туристичний бізнес на Волині?

Попри війну у Луцьку розвивається туризм. Тут розробляють унікальні тури в межах Великої Волині і організовують подорожі за кордон. 

Історією про виживання специфічного бізнесу «Сила правди» розпочинає цикл інтерв’ю «В умовах війни».

Менше ніж через три тижні від початку повномасштабної війни в Україні Президент Володимир Зеленський звернувся до бізнесу з тилових регіонів з проханням відновити роботу. У квітні прем’єр-міністр Денис Шмигаль, говорячи про витрати державного бюджету через війну з росією, сказав, що щодня на це йде близько 2 мільярдів гривень. Щоб побороти ворога потрібно мати ресурс. 

Порушена логістика, обмеження, накладені режимом воєнного стану, зростання цін на пальне, падіння курсу гривні, комендантська година. Це далеко не повний перелік перешкод з якими зіштовхнулися всі, а бізнес тим паче. Заробляти гроші в таких умовах непросто. 

Волинь має спільний кордон з Євросоюзом. Гайнути на вихідні до Польщі, або й далі, до війни для місцевих не було екзотикою. Та й в Білорусь їздили, в основному на закупи, іноді – в Брест і Біловежську пущу. Після того, як невизнаний президент країни-сусіда віддав свою територію агресору для розміщення ракетних комплексів і підвів свої війська до нашого кордону, географічне розташування Волині окрім можливостей накладає й свої обмеження. Однак навіть за таких умов люди знаходять спосіб працювати на перемогу і відновлювати економіку. Позаду три місяці війни. На Волині куди з 24 лютого прилітало щонайменше чотири рази, бізнес поволі повертається до звичного життя, якщо роботу під загрозою нових ударів можна так назвати. 

Серед такого бізнесу туристичне агентство «Патріот» з Луцька. Попри все воно працює досі. Проводить авторські екскурсії в обласному центрі, організовує відпочинок в Карпатах і автобусні тури за кордон. Частину прибутку перераховує на підтримку Збройних Сил України. А засновник агентства Богдан Климчук з перших днів війни вступив до лав війська. Не по мобілізації, добровільно.

Як виживає туристичний бізнес «Сила правди» запитала у Владислава Лагановського, який за таких умов взяв кермо агентства у свої руки. Нижче – текстова і відеоверсія розмови.

– Привіт. Знаю, що ваш директор пішов захищати Україну. Він якось звідти координує вашу роботу?

– Так. Ми з Богданом (авт. – Богдан Климчук – директор турагентства «Патріот», відомий на Волині активіст) постійно на зв’язку, коли це можливо.

Директор туристичного агентства «Патріот» Богдан Климчук (крайній зліва) і Владислав Лагановський (крайній з правого боку). Фото Богдана Климчука

– Як для вас почалась ця війна?

– 24 лютого, це, здається, був четвер. На ранок п’ятниці у нас були заплановані тури в Карпати. Людей одразу повідомили. Були люди, які все одно були налаштовані їхати. Ми їх заспокоїли, що гроші повернемо. І ми ці гроші повернули. Що стосується турів за кордон, то тут все складніше. Хоча ми уже маємо досвід пандемії і механізми по невикористаних турах, по коштах зараз тотожні. Тому це теж не стало шоком. Настала пауза. Але сидіти – не варіант. Треба якось рухатись. Тож наприкінці березня ми взялися до діла. Розпочали ми з екскурсій по місту. Зараз у Луцьк приїхало багато людей. Не в туристичних цілях звісно. Більшість зі зрозумілих причин. Перші екскурсії ми організовували з якоюсь осторогою, боялися, як люди сприймуть. Після першої екскурсії люди дякували, що вони нарешті змогли трохи розвіятись і посміхнутись. До речі, ці екскурсії ми робимо і з волонтерської точки зору. Половину прибутку відправляємо на ЗСУ. Зокрема на фонд «Повернись живим».

– Скільки до війни у вашому агентстві працювало людей?

 Разом зі мною в офісі працювало 4 людей. Плюс гіди, яких ми брали в тури по Карпатах, перевізники. В загальному людей, які були задіяні, було більше 20. Зараз частина з них знайшли якісь підробітки, волонтерять.

– Як ви виживаєте? Війна іде, податки потрібно платити, оренду… Чи виходите хоча б на нуль зараз?

– Це складне питання. Офіс у нас в центрі міста і ми здали його в оренду. Це дозволяє принаймні покрити комуналку. Коли потрібно, теж ним користуємось, просто узгоджуємо графіки. В нинішніх умовах в стаціонарному офісі нагальної потреби нема. Здебільшого всі в онлайні. У месенджерах списалися і домовилися. Зараз це все простіше. Економіка має працювати. Потрібно платити податки. Таким чином ти підтримуєш свою країну.

– Скільки ти в туристичному бізнесі?

– Років 6.

– Як за цей час змінювався туристичний ринок?

– До 2020 року туризм переживав підйом. Все більше людей їздило. Були гроші, бо економіка розвивалася. У 2020 році через локдаун була зупинка. Люди не поїхали через різні обмежувальні заходи різних країн, але кошти акумулювалися. Ми відправляли туристів в будь-які країни світу. З 2016 по 2021 рік ми суттєво набрали маху.

Insta-тур Рівненщиною. Фото з сайту турагентства «Патріот»
 

– Чи часто обирали волиняни якісь екзотичні тури?

– Здебільшого брали стандартні тури: Єгипет, Туреччина. Це зрозуміло. Бо якщо ти не володієш англійською, то на таких курортах персонал вільно спілкується російською. Там все організовано: приїхав до Києва чи Львова, полетів, тебе там зустріли, повезли в готель, в готелі є все. По екзотиці різні тури були: Шрі-Ланка, Емірати, Тайланд і на Мальдіви волиняни літали. Європа не була якоюсь екзотикою. З Луцька масово їздили в Будапешт, до Італії, Іспанію любили, Швейцарію, Німеччину.

– Чи відправляли ви колись туристів в росію чи Білорусь?

– Нікого. Хоча, ні. Були раніше, мабуть, ще до карантину, тури в Брест і Біловежську пущу. В росію ніколи. Навіть не виникало бажання робити такі тури. Не дарма назва нашого агентства «Патріот». Хоча тепер пригадую, що зверталися до нас люди, які запитували, чи не організовуємо ми поїздки в Крим. Це було і в минулому році і в позаминулому. 

– Вже після окупації?

– Так. Але це було до повномасштабного вторгнення і я сподіваюся, що зараз ці люди переосмислили своє життя. 

– Хто ваш турист? Якого віку і статусу це люди?

– Це, звичайно, що сім’ї з дітьми, люди, які прагнуть оздоровитись. Студенти, які хочуть побачити Європу, бо у свій час можна було за 49 євро поїхати. І пенсіонери зверталися. Але в більшості це люди середнього віку. До речі, з часом люди хотіли все кращих умов: комфортнішого, сучаснішого автобуса, ліпших готелів. Люди в Україні розвивалися, заробляли більше і хотіли кращого сервісу. Потім знову все буде добре, треба тільки трошки почекати.

– Коли в людей відновилось бажання поїхати на відпочинок?

– Мабуть, після другого тижня війни. Пригадую, якось їхав я в березні в маршрутці, підійшли наші туристи і питають, чи можна поїхати в Карпати. Я здивувався. Масово це стало зараз, коли сонечко пригріло. Зараз вже на екскурсії по місту набираються більші групи, близько 20 людей. Питають про Карпати. Чоловіки, наші туристи, які зараз служать в ЗСУ, дзвонять і цікавляться, куди можна було б відправити дружину з дітьми, щоб вони трохи відпочили від негативу, розвіялись.

– Що станом на зараз ви можете запропонувати?

– Орієнтовно в 2016 році ми виграли грант і розробили нічну театралізовану екскурсію. Зараз вони проводяться на вихідні. Далі зробили сценарій вже по підземній частині міста.

Нічна театралізована екскурсія Луцьком. Фото Костянтина Семицького
 

– Також возили на фестиваль тюльпанів «Волинська Голландія» і на цвітіння сакур на Закарпаття. А далі будемо пробувати робити тури в Карпати. Обмежень щодо цього нема. Є проблеми з пальним. За кордон є відкритим як не крути. Ясно, що це проблемніше, ніж до війни. Ти не можеш полетіти кудись зі Львова. Але вже зі Львова організовані трансфери до Молдови, а звідтіля можна полетіти кудись. Плюс зі Львова є купа варіантів автобусних турів в Чорногорію, Хорватію, Грецію. І вони зараз відносно доступні. З Луцька – на Болгарію, війна тут не вплинула на логістику. Питання тільки в тому, хто морально буде готовий поїхати. Зараз український туроператор Join Up пропонує також тури в Єгипет, Туреччину і інші з вильотами з Молдови, з Кишинева, та з країн Європи: Естонія, Литва, Латвія.

– Кажуть, що великі потрясіння можуть відкривати і нові можливості. Які перспективи туристичного бізнесу за таких умов?

– Плюс лише в тому, що в Луцьк приїхало багато людей. Тут опинилося багато людей, які, напевне, і не планували тут бути, і вони тут витрачають свої гроші, вони вкладають в інфраструктуру.

З 24 лютого до 10 травня у Волинській області розселили майже 68,5 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Найбільше переселенців знайшли прихисток у Луцьку – понад 18 тисяч. А це приблизно така ж кількість людей, яка в мирний час мешкала в звичайному волинському райцентрі.

– У глобальному сенсі для туризму це величезний мінус. Зруйнована інфраструктура, ми не знаємо, які аеропорти відновлять свою роботу після війни, а які ні. Економічна ситуація така, що витрачати гроші на туризм не в пріоритеті. З іншого боку це водночас спосіб перевірити, хто займався туризмом професійно, а хто як хобі. Ті туристичні агентства, які ставилися до цього як до хобі, напевно повністю припинять свою діяльність. Ті, хто займався професійно, будуть працювати далі. Туризм буде, це точно. Просто питання, як ти адаптовуєшся до нової реальності. Все відновиться точно.

– Чи приїздять до нас туристи з інших регіонів України? З того ж таки Львова.

– Зі Львова точно не скажу. Співпрацюємо ми з туристичними агентствами з Рівного. До нас возять міні групи на нічні театралізовані екскурсії. Ця екскурсія унікальна і входить в десятку кращих в Україні. Тому на неї навіть зараз приїздять люди з різних міст України.

– Волинь – це не тільки Луцьк. Що станом на зараз ви можете запропонувати людям?

– Найбільш напевне будуть актуальними одноденні тури. В тому числі в Дубнівський замок, Тараканівський форт. Це як не як історична Волинь і туди тури точно будуть. Ми будемо возити і на Тунель кохання і на Базальтові стовпи (авт. – туристичні локації в Рівненській області). Також ми раніше робили тур «Стежками УПА». Ці тури у нас брали групи. Це дуже автентичний продукт. Ми там і в криївки в лісах спускалися і їжу варили. Зараз, ймовірно, це знову буде актуальним. Під час пандемії ми також почали робити тури-сплави «Прип’ять-Стохід» по Волині.

Сплав в Національному природному парку «Прип’ять-Стохід». Фото з сайту турагентства «Патріот»
 

– Чи очікуєте допомоги від держави? 

– Не потрібно чекати, щоб хтось тобі допоміг. Держава вже робить багато: і кредити якісь, кажуть, є, і єдиний соціальний внесок (авт. –  страховий платіж) можна не платити, чи платити, тут вже вибираєш сам, і на 2% дали можливість перейти (авт. – на період воєнного стану єдиний податок для підприємців дозволили зменшити з 5% до 2%) і 6,5 тисяч гривень допомоги бізнесу виплачували (авт. – одноразова матеріальна допомога підприємцям, які не мали боргів і вчасно відзвітувались перед податковою за минулий рік). Як на мене, країна не в тій ситуації, щоб просити в неї допомоги. Зараз є набагато важливіші галузі. Насамперед – армія.

– Що треба зробити, щоб туристичний бізнес був?

– Треба перемогти в цій війні. Це основне. Буде Україна, буде перемога – буде й туризм!

Луцьк – місто, з багатющою історією і з сучасними атракціями. Місто, де живуть чудові люди, патріоти, які в скрутну для країни хвилину захищають її на всіх фронтах. Тож «Сила правди» запрошує українців і гостей з-за кордону пізнавати наш край, підтримувати економіку і допомагати ЗСУ.

Це інтерв’ю підготовлено ГО «Центр журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках програми «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Європейського Союзу та МЗС Королівства Норвегії. Зміст інтерв’ю є винятковою відповідальністю ГО «Центр журналістських розслідувань «Сила правди» i не відображає погляди Європейського Союзу, МЗС Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війни та миру.

 

Оксана Петрук