Тисяча відсотків річних та 80 дзвінків на день. Як потрапляють у пастку «швидких кредитів» і як з неї вирватися

Тисяча відсотків річних та 80 дзвінків на день. Як потрапляють у пастку «швидких кредитів» і як з неї вирватися

Символічна композиція з повітряних кульок з написом “Кредит” та фігурами чоловіка, жінки та дитини в небі над Майданом Незалежності, в Києві, 17 лютого 2020 року.
Фото: УНІАН

В Україні працюють десятки мікрофінансових організацій, які обіцяють легкі гроші до зарплати під низькі, а то й «нульові» відсотки. Але, як відомо, низькі проценти є тільки в мишоловці, у яку потрапляють тисячі українців.

Головна причина популярності мікрокредитів — легкість та швидкість оформлення. Адже, крім паспорта, не потрібно жодних документів, тривалого погодження та інших складних процедур, які є в банках. Оформити позичку можна навіть онлайн, просто заповнивши форму на сайті.

Більше клієнтів — більше грошей. За 2019 рік такі організації отримали 11,1 мільярда гривень чистого доходу, а у 2018-му це було 3,9 мільярда.

Як держава намагається унормувати цей ринок, а також що робити, коли тебе взяли в облогу колектори або нарахували тисячу відсотків річних — у матеріалі hromadske.

Тисячі слізних історій

«Позичила у подруг 300 євро, бо чоловік роботи не мав… Потрапила в лікарню… Взяла кредит 9 тисяч, борг подрузі віддала, взяла ще один кредит, щоби цей перекрити. Пішло-поїхало, набралась, як собака бліх. Коли контори не давали вже, заклала своє й чоловікове золото…»

Це розповідь учасниці «антиколекторської» групи у Facebook. Таких історій там — безліч. Крім скарг на несправедливість і прохань про поради, у таких постах читається страх, відчай і недовіра. Учасники та учасниці групи постійно в очікуванні дзвінків колекторів, багато хто з них не вірить, коли кажеш, що ти журналіст і просто хочеш почути їхню історію.

Адвокат, засновник юридичної компанії «Звільнимо» Олег Болотський займається справами щодо прострочених мікрокредитів. Але навіть він, професійний юрист, перестраховується — спочатку взагалі відмовляється спілкуватися телефоном, потім усе ж передзвонює сам, але з іншого номера.

«Ви ж розумієте, чим ми займаємося. Проти нас працюють і банки, і мікрофінансові організації, і нечисті правоохоронці», — пояснює він.

Реклама швидких кредитів у підземному переході в центрі Києва, 30 травня 2017 року. Фото: УНІАН/В’ячеслав Ратинський
 
 

Болотський знайомить нас з історіями кількох своїх клієнтів. Наприклад, Віктор із Сумщини, колишній сільський учитель, почав брати кредити в мікрофінансових організаціях (МФО) з 2014 року, аби допомогти дочці з двома онучками. У 2016-му донька померла, і Віктор оформив над онучками опікунство. Це потягло за собою нові мікрокредити й позики в банку, зокрема на ремонт будинку.

«Для того, щоб сплачувати кредити, до кінця 2019 року довелося виїздити на сезонні роботи та знаходити тимчасові підробітки. З січня 2020 року фінансове навантаження було великим, оскільки в дружини загострилася хвороба суглобів, довелося шукати додаткові кошти на лікування. Грошей, які ми отримували з дружиною, і допомоги дітей вистачало тільки на оплату відсотків за кредитом», — розповідає Віктор.

Потім він узяв чергові 6 тисяч кредиту, які одразу ж витратив на продовження попереднього та планову виплату банку. Коли ж урешті-решт припинив виплати й повідомив кредиторам, що за порадою адвоката буде вимагати визнання себе неплатоспроможним, за справу взялися колектори.

«До 80 дзвінків на день. Почалися погрози на мою адресу, дружині, дійшло до дзвінків онучкам, сусідам і людям, яких я ледь знав. Погрози, аморальні висловлювання й побажання. У моєї дружини стався гіпертонічний напад. У мене чергове потрясіння призвело до серцевого нападу. Треба лікуватись, але коштів не маю, бо необхідно лікувати дружину», — підсумовує Віктор.

Ніна, санітарна лікарка з Донеччини, хотіла допомогти знайомій із лікуванням дитини. Для цього взяла на себе кредит у 50 тисяч. Проте за деякий час знайома втекла, і Ніні довелося віддавати гроші самій.

«Я стала позичати гроші в МФО, почалося перекредитування… Економила на їжі, не підстригалася, відмовилась від кабельного телебачення, знайшла місце, де на три гривні дешевша крупа для кішки й собаки. Їм, що росте на городі, схудла на 8 кг, не можу спати, мене всю трясе. Я не можу ні з ким спілкуватися. За оренду квартири отримую 1000 гривень, за них і живу, а всю свою зарплатню віддаю (на кредити — ред.)», — розповідає Ніна.

«У нас півтори тисячі клієнтів, і в кожного така слізна історія», — каже адвокат Олег Болотський.

 
Зразки угод про надання мікрокредитів
Фото: Надано hromadske

Як потрапляють у пастку

«90% історій такі: повівся на яскраву рекламу “візьми гроші під 0%”, потім щось у людини стається, наприклад, затримали зарплату, і вона потрапляє на штрафи. Борг був, скажімо, 4 тисячі, а тут він уже стає 6. А людина отримує зарплату 10 тисяч. Вона починає з’ясовувати, не погоджується з цією сумою, а борг продовжує стрімко зростати», — розповідає Болотський.

Часто позичальники просто не розуміють, якими є реальні процентні ставки. Адже кредитні організації вказують відсотки за день — зазвичай 1-4%. А реклама взагалі заманює під «0 відсотків». А ось у річному вимірі ставки захмарні — сотні, а то й тисячі відсотків.

А коли погасити всю суму не вдається, починають працювати чи не головні «годувальники» мікрофінансових організацій — штрафи та пеня. Річ у тім, що в банках позичальник зазвичай спочатку погашає суму (або, як кажуть фінансисти, «тіло») кредиту — навіть у разі прострочення. Після цього відсотки більше не «капають», і можна спокійно виплатити їх, а також штрафи й пеню.

У мікрофінансових організаціях усе навпаки. Тут угода змушує боржника спочатку сплачувати штрафи та пеню (які постійно збільшуються), а на тіло кредиту вже просто не вистачає грошей.

До того ж в офісах кредитних організацій часто пропонують просто заповнити анкету чи коротку угоду про кредит, у яких позичальник уже має дати згоду на приєднання до кредитного договору. Але сам цей договір людина не бачить, він зазвичай опублікований на сайті організації. У цій ситуації МФО використовують неуважність або небажання позичальників заглиблюватися в усі деталі угоди.

Про такі випадки розповідає й Нацбанк, який з 2020 року відповідає за захист прав споживачів фінансових послуг. Наприклад, позичальниця взяла кредит 4 тисячі гривень під 1% на день, але після прострочення частини боргу (решту вона віддала) кредитна організація підвищила процентну ставку до 6% на день. Проте нарахувала такі відсотки не тільки за прострочену частину, а й за ту, що позичальниця сплатила вчасно. А все тому, що це було передбачено угодою.

Ще один позичальник узяв 2,5 тисячі гривень під 1,7% на день, але через прострочення заборгував 30 тисяч.

Ось приклади таких угод. В одній річна ставка майже сягає 1300%, в іншій — 700%, а порядок виплат — із пріоритетом штрафів та пені.

Як працюють колектори

Коли ж грошей не залишається, позичальник зазвичай стикається з колекторами.

«Боржника беруть в облогу: обдзвонюють усіх його друзів, рідних, роблять порноколажі, погрожують. Колектори мають доступ до баз, де вказані контакти пов’язаних осіб, колег, родичів і т. д. І починають всіх обдзвонювати й розповідати, який боржник ненадійний, негідник, зробив їх поручителями», — розповідає Болотський.

Ось лише деякі приклади колажів, які роблять колектори. І це ще найбільш пристойні, якщо це слово взагалі можна тут використовувати.

Колажі колекторів, надіслані боржникам
Фото: Надано hromadske

Про дикість роботи колекторів писала й перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.

Донедавна слово «колектор» навіть не було юридичним терміном, адже жоден закон не регулював їхню роботу. Часто це були юридичні особи, які або допомагали кредитним організаціям «вибивати» борг, або викуповували цей борг і вже вимагали від людини його погасити на свою користь. Проте спосіб «вибивання» боргу держава ніяк не регулювала.

Коли регулятором цієї частини фінансового ринку став Нацбанк, він запропонував законопроєкт для унормування колекторської діяльності, про який і писала Рожкова.

Зрештою, у 2020-2021 роках Рада ухвалила два закони, які мають захистити права боржників.

Кінець «космічних» штрафів?

Цього року правила гри на ринку мікрофінансових послуг змінилися — принаймні формально. Парламент ухвалив два закони — 891-IX (запрацював з 1 січня) та 1349-IX (запрацював з 14 липня), — які покликані захистити українців як від колекторів, так і від недобросовісної поведінки мікрофінансових організацій.

Загалом мікрокредити тепер прирівнюються до споживчих і, відповідно, регулюються законом «Про споживче кредитування». Зокрема, з 1 січня незаконними стали «космічні» штрафи. 

Якщо кредит видається на строк до місяця і розмір його не перевищує мінімальної заробітної плати (нині 6 тисяч), то в разі прострочення пеня та штрафи не можуть бути більшими за його подвійний розмір. Наприклад, коли людина взяла у кредит 3 тисячі гривень, штрафи й пеня не можуть перевищувати 6 тисяч. У випадку з позикою на понад 6 тисяч пеня та штрафи не можуть бути більшими за 50% від суми кредиту.

Також закон зобов’язує мікрофінансові організації вказувати у рекламі реальну річну процентну ставку, і в ній не може йтися про те, що кредит є безвідсотковим. Кредитору заборонено змінювати процентну ставку, порядок її обчислення або сплати відсотків, якщо це погіршує умови для споживача.

Колектори «в законі»

Компанії, які хочуть займатися колекторською діяльністю офіційно та легально, тепер мають бути внесені до спеціального реєстру. Наразі документи до нього подали 64 компанії, але чи всі вони будуть зареєстровані, вирішуватиме Нацбанк.

Також новий закон зобов’язує колекторів не порушувати «етичну поведінку». Зокрема, заборонено використовувати погрози, шантажувати, зазіхати на особисту гідність, права, свободи, власність боржника, ставити під загрозу його життя, здоров’я, ділову репутацію. 

Колекторам також заборонили зустрічатися з боржниками та їхніми близькими без попереднього погодження таких зустрічей, а також взаємодіяти з ними в неробочі дні та вночі. Їм також не можна приховувати свій телефонний номер і використовувати автоматичне дозвонювання більше ніж 30 хвилин на добу.

Під заборону потрапила ще одна хитрість колекторів. Вони тепер не мають права видавати свої листи боржникам за офіційні державні документи. Раніше колектори часто підписували такі листи словами «виконавчий документ», «рішення про стягнення», «повідомлення про виселення» тощо. Не можна використовувати в них і найменування органів державної влади.

Також нововведення передбачають різні покарання для порушників — як МФО, так і колекторів. Наприклад, якщо впродовж року колектор двічі або більше разів порушив закон (вимоги щодо етичної поведінки), Нацбанк може позбавити його ліцензії. М’якіша санкція — штраф розміром 51-102 тисячі гривень.

Чи справді щось змінилося

Оцінки щодо ефективності цих законів різняться. У Нацбанку вже бачать позитив.

«Покращення якості інформації, що надається споживачам, і приведення договорів у відповідність зі встановленими вимогами. Наразі ми бачимо суттєве покращення на цьому ринку, зокрема, практично немає колажів образливого змісту. Також окремі компанії перелаштували відповідно до вимог законодавства роботу своїх контактних центрів», — йдеться у відповіді НБУ на запит hromadske.

Водночас те, як деякі кредитні організації «виконують» нові закони, можна спостерігати, наприклад, у київському метро. Це фото зроблене кілька днів тому. Як бачите, річної відсоткової ставки на цій рекламі немає.

Кредит «під нуль відсотків» Фото: Павло Калашник/hromadske
 

А за день до публікації тексту на одній із радіостанцій без жодних докорів сумління рекламували кредит «під нуль відсотків».

Адвокат Олег Болотський категорично заявляє, що на практиці нічого не змінилось. Він погоджується, що закони хороші, але треба, щоб вони ще й працювали.

«Головне, щоб поліція реагувала одразу. Ось є заява, є запис аудіо, де людині, її родині погрожують. Коли їм треба, вони швидко все роблять: радіорозвідку ввімкнули, з’ясували, звідки телефонують, приїхали туди й усе задокументували. Якби так було завжди, подібні історії припинилися б», — каже він.

Щодо колекторських кол-центрів адвокат зазначає: навіть якщо закриють один, одразу відкривають інший.

«У нас є підозра, що ці кол-центри розташовані десь за колючим дротом (у в’язницях — ред.). Їм там робити нема чого, гроші платять», — додає Болотський.

Навіть у самому Нацбанку кажуть, що кількість скарг позичальників лише зростає. Щоправда, там це пов’язують із «підвищенням обізнаності громадян про НБУ (завдяки інформаційній кампанії #Знайсвоїправа) та обговоренням нового “колекторського” закону».

«У квітні 2021 року проти січня 2021-го кількість звернень зросла майже вдвічі — з 1206 до 2066. У період з квітня 2021 року до червня 2021-го включно кількість таких звернень залишалася стабільно високою», — йдеться у відповіді НБУ на наш запит.

Найчастіше українці скаржаться на неправомірне нарахування відсотків, штрафів та пені, агресивну колекторську діяльність, використання персональних даних і шахрайства з ними.

«Чорні» нотаріуси та арешт майна

Крім «облоги» колекторів, боржник ризикує втратити майно, його рахунки можуть арештувати, а частину зарплати списувати, щоб покрити борг. І це той бік діяльності кредитних організацій, якого нові закони майже не торкнулися.

Мікрофінансовим організаціям подавати на вас до суду невигідно, адже це тривалий процес, а юридична підтримка коштує чимало. Тому вони використовують інший інструмент — нотаріусів, які мають можливість видати виконавчий напис про стягнення коштів.

Після цього відкривається виконавче провадження, і виконавці (державні чи приватні) можуть арештувати ваші рахунки в банках, стягувати частину зарплати, арештувати майно, зокрема й нерухомість.

Але такі рішення нотаріусів часто мають сумнівну законність. Річ у тім, що видавати напис вони можуть щодо нотаріально завіреного договору, а у випадку з мікрокредитами їх зазвичай не завіряють. Але, за словами адвоката Олега Болотського, МФО мають «своїх» людей, яких це не зупиняє.

«Є окрема категорія — “чорні” нотаріуси. Їх пачками позбавляють ліцензії, проте на їхнє місце приходять нові. Якщо ви підете до розсудливого нотаріуса (а таких, на щастя, 99%) і попросите видати виконавчий напис на підставі угоди, яку обидві сторони підписали, але вона не завірена нотаріально, він вам відмовить», — наголошує адвокат.

Як приклад він наводить позбавленого ліцензії житомирського нотаріуса Олега Горая, який за рік видав 115 тисяч написів про стягнення грошей.

Приватний виконавець Олександр Ярмоленко підтверджує нам, що нотаріуси не мають права видавати написи, якщо угода про кредит не була завірена нотаріально. Він пояснює, чому цього зазвичай не роблять у випадку мікрозаймів.

«Якщо кредит завірити нотаріально, його собівартість одразу зростає. Також людині не зможуть видати 3-5 тисяч гривень одразу в офісі компанії чи онлайн, бо треба ще йти до нотаріуса», — каже він.

Також він розповів нам, як зазвичай стягується борг. Якщо людина працює офіційно, насамперед ідеться про частину зарплати. Таке можливо, якщо борг не перевищує 5 «мінімалок» (зараз це 30 тисяч грн). За словами Ярмоленка, у 90% випадків сума боргу менша.

«Це дозволяє виконавцеві стягнути борг без арешту рахунків та майна. Тобто бухгалтер підприємства щомісяця перераховує 20% зарплати на погашення заборгованості. Це оптимальний і найбільш лояльний варіант», — каже Ярмоленко.

Якщо ж у людини немає рахунків і зарплати (або вона неофіційна), можуть арештувати й майно. Водночас адвокат Олег Болотський розповідає й про інші тактики виконавців.

«Вони просто арештовують усі картки, всі рахунки, активи, наприклад нерухомість, машину. Людина опиняється у пастці. Зняти це можна лише через суд. Виконавець просто шантажує: пропонує написати заяву, що вони зніматимуть 50% із зарплати, а натомість розблокують рахунки», — зазначає він.

Однак і Ярмоленко, і Болотський кажуть, що більшість людей налаштовані на те, аби виплатити борг, але просто не завжди мають таку можливість.

То де шукати порятунку?

Головна порада від адвоката Олега Болотського — ніколи не брати мікрозаймів, якщо є можливість. Якщо ж без цього ніяк, то перш ніж узяти такий кредит, треба уважно вивчити всі його умови та супутні документи. Зокрема — прочитати саме кредитний договір, де вказані всі реальні проценти й санкції за прострочення.

Якщо ж у стосунках із мікрокредитною організацією виникли проблеми, адвокат радить активно захищати себе, а не сидіти склавши руки.

«Коли починаєш активно себе боронити, ходити в суди, ініціювати судові засідання, вони припиняють тобою займатися. Коли людина починає пручатися, їм це стає невигідно, адже збільшуються витрати на юридичну підтримку, усі процесуальні моменти. Це буде для них економічно невигідно, адже в їхній бізнес-моделі такого не передбачено», — пояснює адвокат.

Діяти потрібно залежно від ситуації. У разі погроз — звертатися до поліції, на незаконні дії колекторів та фінансових організацій скаржитися в Нацбанк. Для таких скарг існує, зокрема, державний онлайн-сервіс — «ФінСкарга».

А втім, Олег Болотський уточнює: хоч і треба звертатися в інші інстанції, головний спосіб захисту — суд. Саме через суд можна скасувати арешт своїх рахунків, визнати недійсною угоду про кредит тощо.

Водночас адвокат скаржиться, що й у судах не все так просто. Наприклад, у випадках, коли людина взяла кредит онлайн, але не підписала угоду електронним цифровим підписом.

«Його підмінили електронним ідентифікатором — СМС, яке приходить людині на телефон, і вона його вписує на сайті МФО. Це зовсім не електронний підпис, ми оскаржуємо такі угоди, проте, на жаль, практика судів дуже сумна», — каже Олег Болотський.

Або ж, за словами адвоката, МФО можуть «порішати» справу в апеляційному суді, а оскаржити це рішення в касації не виходить, адже Верховний суд відмовляється розглядати справу через її малозначущість.

«У нас було рішення, коли людина натиснула онлайн лише одну кнопку “погоджуюсь”, а ціла колегія суддів апеляційного суду визнала, що вона погодилася на всі умови угоди. Тому що вони знають, що це малозначний спір і в касації його не оскаржать», — каже він.

Тож треба тричі подумати перед тим, як брати привабливі (на перший погляд) кредити. І найголовніше — завжди треба читати угоди, які підписуєте, а в разі виникнення проблем — до останнього захищати свої права, інакше ваші гроші та майно можуть просто відібрати.