ТОП-8 ТАБОРІВ НАЦІОНАЛЬНОГО АЛЬЯНСУ

З моменту початку війни із країною-агресором – Росією, чи не вперше в нашій державі гостро постало питання патріотичного виховання. Не так, щоб про це ніхто не пам’ятав раніше. Але життєві обставини на Сході поставили питання ребром: ти за державу чи проти неї? І, ймовірно, той, хто не мав ніколи ніякої позиції, був змушений обирати. Адже питання поваги та любові до країни, в якій живеш, визначає, як до неї ставитимуться твої діти та внуки. Якою ця держава постане через 10-15-20 років. І патріотичне ставлення до України стає одним із важливих факторів нашого подальшого хорошого майбутнього.

На Волині таким національно-патріотичним вихованням молоді як покоління, яке правитиме державою згодом, займається громадська організація «Національний Альянс». Щороку команда «НА» влаштовує ряд вишкільних таборів та спортивних змагань, задля того, аби гартувати характер нинішніх молодих людей, знайомити їх з історією свого краю та держави, і вчити ставити шану до країни в пріоритет сьогоднішнього дня, рахуватися з державою й творити її щодня.

Тож, редакція «Громадське.Волинь», зумовлена усіма суспільними процесами в нашій країні, вирішила зробити підбірку найбільш відомих та запам’ятовуваних таборів «Національного Альянсу» як приклад формування іншої свідомості, яку не вдається плекати у офіційних навчальних закладах або будь-яких інших спільнотах.

ДОБРОВОЛЕЦЬ

ДОБРОВОЛЕЦЬ

ЩО?

Екстремальний туристичний змаг «Доброволець». Традиційно проходить щороку з 2005 року. Проводиться на півночі Рівненської області. Є чи не найекстремальнішим організаційним таборуванням Національного Альянсу. Маршрут табору пролягає могилами вояків УПА та місцями битв, які відгриміли тут в 40-50 рр. ХХ століття.

КОЛИ?  

Останні вихдні лютого. Зазвичай 25-26 лютого.

ДЛЯ ЧОГО?

Виховання шанобливого ставлення до своєї історії та національних героїв, а також ознайомлення з новими сторінками історії національно-визвольної боротьби УПА.

ПРАВИЛА

Командам за контрольний час  потрібно подолати у повному складі маршрут,  відзначаючись на контрольних пунктах (КП). Проходження КП проводиться в довільному порядку упродовж визначеного контрольного часу.

Змагання проводяться в двох заліках:

І. З маршрутом протяжністю близько 80-100 кілометрів.

ІІ. З маршрутом протяжністю близько 40-60 кілометрів.

Контрольний час в обох заліках становить 24 години.

Перемагає команда,  яка в контрольний час набрала більшу кількість балів. У випадку рівності – більшу кількість основних КП або, яка показала кращий час.

ХТО МОЖЕ БРАТИ УЧАСТЬ?

Участь у змазі беруть команди в складі 2-5 осіб віком від 16 років. Учасники, яким менше 18 років, мають подати письмовий дозвіл від батьків для участі в змаганнях.

Щоб взяти участь, команда:

  • заповнює та передає на адресу оргкомітету зголошення;
  • забезпечує необхідне спорядження;
  • сплачує організаційний внесок.

Кожен учасник перегонів несе персональну відповідальність за стан власного здоров’я, відповідність своїх дій в ситуації на перегонах, наслідки порушення правил техніки безпеки, а також за якість особистого та командного туристичного і рятувального спорядження.

Останні роки гра присвячується пам'яті загиблих хлопців з 35-ї сотні Самооборони «Волинська січ». Це були наші побратими, які теж брали участь в цьому таборі.

Богдан БАЛЬБУЗА Богдан БАЛЬБУЗА, голова ГО «Національний Альянс»

Наприкінці гри команди нагороджуються почесними дипломами та цінними призами. Окрім визначення переможців в основних заліках за підсумками змагань проводиться конкурс на краще фото на тему зимового мандрівництва.

Доброволець 2006 або 2007. Десь не там повернули і в результаті пролізли по пояс у болоті, а потім до півночі йшли в задублих штанах до найближчого села. Сергій Мерчук і Павло Данильчук тоді керували. А Валерій Макарук був за розвідника. Ми всі «здихали», а він бігав собі як нічого й не було. :)

Анатолій КОТЛЮК Анатолій КОТЛЮК, учасник

«Доброволець-2009». Класична історія цього табору - блуданути і йти по болоту поліському в лютому місяці ледь не по пояс у воді. Отак ми більше як пів дня йшли, і я з другом виявився в кінці колони. Ідемо, потім зупинилися трохи, жеремо на ничку шоколадку і бачимо ззаду якесь «тєло». Надворі ніч, єдине світло - ліхтарі. Ми «тєло» кличемо - нуль по фазі. І тєло якось так невпевнено йде, хилитається. Підходить ближче, бачимо, що у нього погляд в нікуди і не реагує на те, що ми до нього говоримо. Тобто виснаження - конкретне. Ми його зупинили, дали шоколадки, мій друг взяв його під руку, а я його «шмотнік» і так дійшли до тої хати, де мали ночувати. До ранку тіпуля очуняв і нічого з ночі не пам’ятав.

Володимир ГАЛИШИН Володимир ГАЛИШИН, учасник

В 2012 році я, «Юся» і Майя вирішили йти на Доброволець. З нас лише Майя брала участь в ньому раніше, тому і стала капітаном. Ми були «зелені» в орієнтуванні. Павло Данильчук (керівник оргкомітету змагань) спочатку навіть не хотів нас реєструвати, бо це була перша жіноча команда за всі часи Добровольця, а ці змагання не відрізняються легкістю. Та все ж ми поїхали. І наші сюрпризи почались ще перед стартом. Температура була плюсова, тому на вулиці все затопило, а ми приїхали в кросівках. І Володя Пастушок (вічний помічник в організації змагань) на ранок десь дістав три пари гумових чобіт нашого розміру. Ми в них і стартували. Проходження давалось легко, поки ми не зустріли в лісі надвечір стадо диких кабанів, які «тусувались» саме біля нашого КП. Тому в хід пішли петарди. Може від стресу від цієї зустрічі, а може й ні, але ще за деякий час ми зрозуміли, що загубили карту маршруту, і так сталось, що ми навіть не були впевнені, де ми є. До того ж в 2012 році місце старту і фінішу було в двох різних селах, але ми пішли, бо ночувати в лісі з кабанами не прикольно було :) В результаті ми дібрались на фініш близько півночі і зробили це першими (бо не брали всі КП) і лягли спати. Гарний був мій перший «Доброволець».

Ірина ГЛАДУН Ірина ГЛАДУН, учасниця

ЗВИТЯГА

ЗВИТЯГА

ЩО?

Теренова гра «Звитяга»  проводиться у лісах Волині, а саме у місцях, де діяла УПА. Місцина обрана не випадково, адже ці землі, як вважають нацальянсівці, ще не забули часи героїчних боїв за волю України. Терен має площу більше 10 квадратних кілометрів з дрімучими лісами, непрохідними болотами, полянами та річками.

КОЛИ?

Щороку 6-9 травня.

ДЛЯ ЧОГО?

Відчути на декілька днів, що таке справжнє повстанське життя.

ПРАВИЛА

Всі люди діляться на дві команди – сотні. На чолі сотні стоїть сотенний. Сотня в свою чергу поділяється на три чоти, якими керують чотові, а чоти на рої, якими командують ройові. Всього у сотні може бути від 100 до 200 людей.

Кожна з команд має два необхідні атрибути: назву сотні та прапор. Прапор – головна цінність сотні і його втрата означає програш у грі. У ході бою жоден учасник не має права бити супротивника.

Завдання команд  заволодіти та втримати, до кінця гри, прапор команди супротивника, який знаходиться в спеціальному наметі, в таборі супротивника. Виконання цієї вимоги – визнається як чиста перемога однієї з команд.

Під час теренової гри сотні можуть  «знищувати» гравців суперника шляхом зриву нарукавної пов’язки. Кожен “вояк” носить на руці пов’язку відповідного кольору сотні, яка є ознакою його “життя”. Втрата пов’язки “вояком” означає його “загибель”, тобто супротивник має зірвати пов’язку з руки.

Зірвані пов’язки передаються у РВС (раду вищих спостерігачів) і по їх кількості визначається результат гри. При встановленні результатів змагань РВС використовує  шкалу оцінки.

Перемагає сотня, яка набрала більше балів або здобула абсолютну перемогу.

ХТО МОЖЕ БРАТИ УЧАСТЬ?

Молодь від 14 років. В даному таборуванні окрім членів Національного Альянсу з різних осередків беруть участь і студенти з навчальних закладів Волині, представники дружніх молодіжних організацій тощо.

Під час проведення гри, усі учасники повинні розмовляти виключно українською мовою (за винятком гостей з інших країн, що не володіють українською), бути дисциплінованими та виконувати усі накази керівників. Одним із найголовніших принципів гри є здоровий спосіб життя, тому ніякого тютюну, наркотичних речовин та алкоголю.

Це цікава теренівка спрямована на патріотичне виховання, виживання в складних умовах, та спонукає до командного змагального духу, має повчальний характер. Цікаво, що в таборуванні організатори застосовують устрій та режим, які використовувала УПА. Дуже подобається, що кожного року на такі таборування приїжджає усе більше активної молоді, яка хоче розвивати свою країну, вчити історію та відроджувати традиції українського народу. За три дні таборування я знайшла нових друзів, з якими спілкуюся й до тепер. Ще до неоголошеної війни в Україні такі таборування були дуже важливими, адже багато людей, пройшовши табори НацАльянсу, пішли захищати свою країну.

Ольга ВАЛЯНІК Ольга ВАЛЯНІК, учасниця

За своє життя я вже встиг відвідати достатню кількість таборів, щоб зрозуміти що це дуже крута річ. Саме такі події роблять нас сильнішими. Людина, яка відвідує подібного роду заходи, морально та фізично вирізняється, адже дисципліна і побут змушують відкривати для нас потаємні двері своїх можливостей.

Найкрутішим табором я вважаю теренову гру «Звитяга». В 2015, коли я вперше потрапив на гру, я отримав купу нових емоцій. Те, як адреналін вирує у крові, важко описати, а перший бій важко забути. Великим плюсом «Звитяги» є те, що це велике свято, куди з'їзджається велике коло друзів та однодумців. Чотири дні в лісі відкривають тебе по-новому, а також дають тобі друзів, які раді бачити тебе в будь-якому куточку України.

Максим КАШИРЕЦЬ Максим КАШИРЕЦЬ, учасник

Одного разу ми з Парамоном (Олександр Лаврищук - авт.) удвох атакували табiр супротивникiв пiсля того, як вони його перенесли та пiшли на наш табiр!!! Це, мабуть, єдиний випадок був на «Звитязi», коли табiр атакували двi людини!!!

Олексій ЮЩЕНКО Олексій ЮЩЕНКО, учасник

Якось ми ходили у розвідку, а Ющенка за нижню повіку вкусив комар. Було, на що посмотрєть. Хе-хе

Олександр ЛАВРИШИК Олександр ЛАВРИШИК, учасник

Плутаюсь в роках, але перше місце - це коли вороги прийшли атакувати наш табір, а ми в той час уже вночі відійшли. І от привалює 100 людей, а там «Парамон» спить на стовбурі. І так хропе, що трава гнеться. Його оточили, почали знімати на камеру, а він не прокидається. Це відео довгий час було хітом переглядів середовища. :)

Андрій ХВЕДЧАК Андрій ХВЕДЧАК, учасник

«Звитяга-2010». Фінальна гра у серії «Бойко проти Вєя». Я був бунчужним у Бойка, і ми ту гру виграли. Там історій був «вагон і состав тєлєжок». Найкрутіший мій табір, на якому я за три дні спав дві години, де ми виграли усі бої і гру загалом (і серія з 5 таборів за нами виявилася назавжди). Прикольна історія в тому, що у мене в сотні було двоє тіпів - Німий і Спецназ, які вночі стійкували. Навколо нашого табору були постійно розвідники з іншої сотні (такі ні разу непальоні, що ми про то знали). І от ці два тіпа сиділи на бочці, усі спали, а вони робили такий собі стенд-ап для розвідників тої сотні. Називався «Пес-ФМ». Я того на власні вуха не чув, але казали, що дуже смішно було. Ще на тому таборі мене раз намагалися «вбити» 6 чи 7 баб одночасно. Ох, натерпівся я тоді :)

Володимир ГАЛИШИН Володимир ГАЛИШИН, учасник

Ну, я свою кохану зустрів на «Звитязі».

Дмитро ЗІНЧЕНКО Дмитро ЗІНЧЕНКО, учасник

ЛЕГІОНЕР

ЛЕГІОНЕР

ЩО?

Військово-патріотичний табір «Легіонер». Проводиться з 2005 року.

КОЛИ?

10-16 липня

ДЛЯ ЧОГО?

Патріотичне виховання молоді, підготовка до служби в Збройних силах України, та, вважаючи на складне становище в державі, підготовку молоді до можливого перебування в зоні бойових дій.

З огляду на зміст дисциплін, що викладаються на таборі, є найбільш воєнізованим табором Національного Альянсу. Завданнями табору є виховання у молоді патріотичного світогляду, виживання у складних природних умовах з метою формування сили волі та витривалості.

Програма табору складається із двох частин: фізичної та ідеологічної. Разом із спортивними змаганнями й фізичними навантаженнями хлопці отримують інтелектуальний розвиток шляхом прослуховування лекцій та проходження професійних практичних занять. Учасники таборування прослуховують лекції з історії України, національно-визвольного руху нашої держави, історії змагань ОУН-УПА, ідеології українського націоналізму тощо. Також проводяться лекції про таборування та професійні організаційні вишколи.

Кожного дня учасники під проводом підстаршин-інструкторів проходять навчання та тренування по роях. Мешкають молоді люди у наметах або вишкільних базах, харчуються власноруч приготовленою їжею, тобто забезпечується максимальна ізоляція від зовнішнього світу. Щовечора відбуваються ватри, на яких біля величезного вогнища молодь співає українських пісень та ділиться враженнями від прожитого дня.

ХТО МОЖЕ БРАТИ УЧАСТЬ?

Тільки чоловіки від 16-ти років. 

Важливим моментом є те, що на таборі строго заборонено вживати спиртні напої та палити тютюн. За порушення дисципліни таборовики примусово покидають табір. Такі умови існують для того, щоб спонукати молодь до ведення здорового способу життя та відповідальності перед самим собою та своїми побратимами.

Як не дивно, але колись у таборі «Легіонер» брали участь і дівчата. Це був мій перший табір 2005 р. Я неправильно зібрала наплічник, і під дощем всі речі намокли. Мені позичила одяг одна дівчина, набагато менша на зріст, і я в тому ходила. А ще там біля Колок вночі, де ми спали впала зверху миша, потім забіг їжак, це було вночі і геть невесело. А ще наш друг білорус Ігор Щєкарєвіч рятував сімейство їжаків, що впали у туалет (такий як в селі). Один хлопець кинув в чай усім чорної горобини, і всі серед дня спали й не розуміли чого так тягне на сон. Весело було коли піднімали серед ночі так званий "алярм", і був вимарш на 15 км. А одного разу інтелектуальні завдання були, і ми пів ночі вірші декламували, а хто не знав - далі стояв. А ще пам'ятаю свій день народження і ночівлю в лісі в Карпатах, страшно спершу було. Всіх окремо поклали по території лісу. Вранці вітали мене з дн і подарували банку згущеного молока. Якось на Звитязі в Цуманському лісі вночі до намету чи кабан чи ще хтось прийшов, тоді стрьомно було. Словом весело, тепер з тими людьми, що таборували, - кращі друзі, навіть куми)

Валентина МАШЛАЙ-ГЛУЩУК Валентина МАШЛАЙ-ГЛУЩУК, учасниця

ОРІЯНА

ОРІЯНА

ЩО?

Всеукраїнський дівочий табір «Оріяна». Організовується з 2006 року. Цей табір суто для дівчат, де вони самостійно декілька днів живуть у наметах в лісі, готують їжу на відкритому багатті, вивчають програму військових таборів на рівні із хлопцями.

КОЛИ?

10-16 липня

ДЛЯ ЧОГО?

 Мета табору навчити дівчат не боятися проявляти свій бойовий дух. Надати їм як теоретичних знань, так і практичних навичок, щоб у майбутньому вони могли захистити себе і допомогти тим, хто буде потребувати підтримки.

ПРАВИЛА:

  • Заняття із рукопашного бою;
  • Навчання: маскування, виживання, тактичного пересування із практичними завданнями;
  • Орієнтування на місцевості;
  • Лекції на історичні, військові, розвиваючі теми;
  • Теренова гра;
  • Заняття за методом СРУБу – система раціонального управління безпекою;
  • Лекції та практичні вправи для надання першої медичної допомоги у польових умовах та в імітації бойових дій;
  • Правила поводження зі зброєю та практична стрільба;
  • Тренування із плавання та техніка безпеки у воді;
  • Вечірні пісенні ватри.

 

ХТО МОЖЕ БРАТИ УЧАСТЬ?

Тільки дівчата від 16 років.

ТЕРЕНОВА ГРА «СІЧ»

ТЕРЕНОВА ГРА «СІЧ»

ЩО?

Теренова гра “СіЧ: Сила і Честь ім. братів Чучупак” проводиться на Черкащині в районі Холодного Яру!

КОЛИ?

15-18 вересня

ДЛЯ ЧОГО?

  • виховання у дітей, юнацтва та молоді національної свідомості, історичної пам’яті, громадянської позиції, патріотизму, готовності захищати Батьківщину шляхом опанування духовної спадщини визвольної боротьби січового козацтва;
  • виховання фізично, інтелектуально та духовно розвиненого юнацтва та молоді України;
  • пропаганда здорового способу життя серед дітей та молоді;
  • популяризація дитячо-юнацького, молодіжного патріотичного руху.

ПРАВИЛА

Суть гри полягає в визначенні кращої з двох команд в ході проведення теренової гри. Завдання команди – заволодіти та втримати, до завершення гри, прапор команди супротивника, який знаходиться в таборі супротивника. Виконання цієї вимоги – визнається як чиста перемога однієї з команд.

ХТО МОЖЕ БРАТИ УЧАСТЬ?

Молодь від 14 років.

Під час гри проводиться ряд виховних заходів, лекцій, спрямованих на вирішення актуальних питань: здорового способу життя, громадянського суспільства, історії визвольних змагань українського народу, колективної безпеки, таборування та патріотизму.

ПОВСТАНЕЦЬ

ПОВСТАНЕЦЬ

ЩО?

Осінній табір «Повстанець» проводиться з 2005 року на Волині і є організаційною традицією. Цей табір передбачає залучення до його участі широкого кола студентів та школярів, які за декілька днів проходять курс лекцій на тему патріотичного виховання та різнобічну програму фізичного та військового вишколу. В програмі табору є також міні-теренова гра. Одним із основних завдань табору, окрім вище перерахованих, є формування в його учасників зацікавленості в діяльності молодіжних громадських організацій та сприяння їх створенню.

КОЛИ?

20-22 жовтня

ДЛЯ ЧОГО?

  • виховання молоді на засадах патріотизму та християнської моралі;
  • моральна, фізична та розумова підготовка молоді до виконання нею військового обов’язку перед Українською Державою у лавах Збройних Сил та інших силових структур України;
  • поширення кращих історичних звичаїв українського народу, вивчення історії рідного краю;
  • пропаганда серед молоді здорового способу життя;
  • ознайомлення молоді з основними засадами табірництва та мандрівництва.

ПРАВИЛА

Проходження лекцій з історії України, національно-визвольних змагань українського народу, діяльності молодіжних громадських організацій. Практичні заняття з мандрівництва, табірництва, самооборони, а також спортивні змагання, ватри, вивчення народних та повстанських пісень.

ХТО МОЖЕ БРАТИ УЧАСТЬ?

Молодь від 14 років (з дозволу батьків), з 18 років – самостійно.

Під час проведення табору учасники зобов’язані: спілкуватись української мовою; не палити, не вживати алкоголю та наркотиків; виконувати накази Проводу табору.

Це такий собі вишкільний табір з своєрідною «воєнщиною» на повстанський лад, мені як людині в якої строкова служба за спиною це було не в новину. Ніч, всі сплять, а тут - "алярм" (аналог сигналу "тривога" в повстанців). Ми, сонні, виповзаємо з наметів, і тут нас ставлять на кулаки, поки ми чекаємо тих, хто довго збирається. Провідники дають наказ-легенду - табір горить, треба принести воду. Вони дають годину і сорок хвилин, я з просоння чую сорок... І тут починається найцікавіше - беру на себе керівництво (хоча не мав керівних посад на таборі, бо ж я ходив по воду вдень і знаю дорогу), вирішую йти напряму через ліс, а не по дорозі, бо це - довше. Щоб не заблудитись, кожні 50 метрів залишаємо "маяки" - дівчат з ліхтариками (феміністки, можете нападати чому саме дівчат ми залишали. Але якось не бачу я, як вони б несли 50-літрову бочку), які будуть світити, щоб ми знайшли дорогу назад. Потім було важко - ми «вмирали», але несли, адже це була ціна спокійного сну до ранку. Ми справились за тих 40 хвилин які я почув. Керівники табору в шоці, я в шоці, що все вдалось. Нам дали відбій, і ми солодко, без тривог, проспали до ранку…

Олексій КУШНЄР Олексій КУШНЄР, учасник

ХОЛОДНИЙ ЯР

ХОЛОДНИЙ ЯР

ЩО? 

Упродовж трьох днів листопада у Черкаській області (урочище «Холодний Яр») відбувається однойменний всеукраїнський мандрівний табір.

КОЛИ?

25- 27 листопада

ДЛЯ ЧОГО?

 Даний захід поряд із фізичним вишколом молодих людей має на меті також збагатити історичні знання учасників про “великі дні наших визвольних змагань”.

ПРАВИЛА

Маршрут мандрівного табору проходить визначними місцями боротьби українського народу.

ХТО МОЖЕ БРАТИ УЧАСТЬ 

Молодь від 14 років з хорошою  фізичною формою та станом здоров`я. З наявністю необхідних речей (спорядження). На таборі категорично забороняється вживання алкогольних напоїв, паління, вживання наркотичних речовин.

Це був перший табір, на який я потрапив. Три дні, близько 70 кілометрів, холодний кінець листопада – хороший старт для майбутніх випробувань. Саме після цього табору став великим прихильником піших мандрівок по мальовничих теренах України.

Максим КАШИРЕЦЬ Максим КАШИРЕЦЬ, учасник

Перший табір з НацАльянсом - Холодний Яр. Років так з сім тому... Все починалось прекрасно, але ввечері небо затягнули хмари, і почав накрапати дощ. Мене як людину незнайому для "тусовки" відправили шукати дрова для вогнища (найменш спеціалізована робота =) ), там далі все по програмі - вечеря і пісні біля вогнища... Дощик все більш накрапає, і провід дає наказ до сну. І всі швиденько розбіглись по наметах, залишились я, два "товариша" і намет висотою з пів метра, якого ставили якісь не зовсім розумні люди так, що туди натекло з 7 см води, поки ми приймали їжу.... Дощ ллє, «побратими» ниють, я нервую, провід і інші таборовики дуже гарно проводять час в теплих наметах, що чути з позитивних розмов, які долинають до нас... І тут я розумію, що фактично ми залишені на призволяще, і треба щось робити. Ми були фактично біля села, і я, зібравшись з думками, вирішую там шукати прихистку. Перша хата, в якій горіло світло.. Проханння заночовувати під накриттям біля входу обернулось гарною ночівлею в прибудові, калорифером для сушіння одягу і довгою розмовою з господарями. Всі жителі будинку зібрались послухати, як ми щебетали українською з волинським діалектом. Вранці ми, відпочилі, в сухому одязі повернулись на місце таборування, де вже пів ночі біля вогнища тулились ті, хто також поставили намети так, що там було повно води. Що мене це навчило? Та немає різниці скільки хороших людей біля тебе, надійся тільки на себе.

Олексій КУШНЄР Олексій КУШНЄР, учасник

«Холодний Яр-2007». Ми ночували у школі, а до нас прийшли місцеві гопніки і стали домахуватися. Ну, нам же «море по коліна». Взяли усіх хлопців, «вожді» взяли два наших пневмати і пішли їх ганяти. Потім вони взяли більшу бригаду і хотіли з нами щось рішати, але все обійшлося балачкою.

«Холодний Яр-2008». Перший вимарш, який ми йшли з повільним темпом і до темряви не встигли дійти до того села, де мала бути ночівся. Почався дощ, який плавно перейшов у мокрий сніг. Вєй (це так житомиряни Вія називали, він комендантом був) вирішив, що дівчат треба рятувати за будь-яку ціну, і ми зламали двері у напівзакинуту хату, у якій чи то фасоля лежала на підлозі, чи щось таке. Хата геть мала, а нас чоловік 30, усі дико стомлені і голодні. Зробили перекус із консерв і хліба, і якось повлягалися. Дівчат з вищим зростом відправили спати на ліжка, а всі інші лягли у просторі між пічкою і стіною, де могло вміститися тільки половина мене, інша половина або на сусіді лежала, або висіла у повітрі. Тоді ще вночі один чувак переплутав свою дівчину з тіпом (вони з різних боків від нього спали) і почав до нього лащитися вночі :) Йому то потім ще довго згадували. На ранок прибігли господарі і грозилися карами і міліцією. Ми швиденько спакувалися і потопали звідти.

Володимир ГАЛИШИН Володимир ГАЛИШИН, учасник

ХОРУНЖИЙ

ХОРУНЖИЙ

ЩО?

Молодіжний освітній табір “Хорунжий” – загально-освітній табір  

КОЛИ?

10-20 червня

ДЛЯ ЧОГО? 

Дати опору на громадську активність, на  неформальну освіту, оратарське мистецтво. Допомогти отримати навички лідера, вести за собою людей і реалізовувати себе більш в громадському середовищі, а не в суто військовому.

Якби не цей табір, я б мене почала пити чай без цукру. Не змогла б митися під холодним душем. Я б не спробувала вужа, не переночувала б в шелесті (шалаші). Я б не розвела вогнище, не співала б пісень біля ватри, я б не спробувала пляцика (печиво та згущик), не змогла б відтиснутись 30+ раз. Я б не ходила під дощем, по хащах по компасу, не розмовляла б виключно українською мовою цілих 10 днів. Я б не дізналась про деякі нюанси виживання, не сумувала б по стоянню на кулачках. Я б не їла мівіну з однієї миски, не збиралася б за 10 хв, не пограла б в козацькі ігри. Я б не вміла правильно поводитись зі зброєю, на "смачного" не відповідала б "дай Боже". Я б не була Хорунжою (тримала прапор), не тусила б як елітний бомж в луцькому парку з своїми Хорунжятами, я б не ревіла всю ніч в потязі після прощання зі всіма.
Загалом, «Хорунжий» показав мені, що я можу набагато більше ніж я думала. Тому, якщо у вас з'явилась можливість спробувати щось нове, - не задумуйтесь і пробуйте, бо воно того буде варте.

Тетяна БАБИЧ Тетяна БАБИЧ, учасниця

ПРАВИЛА

Неформальна освіта, навчання з виживання в екстремальних умовах, спортивні ігри, відпочинок біля ватри та ще багато різних цікавинок.

ХТО МОЖЕ БРАТИ УЧАСТЬ?

Молодь від 14 років.

Проведення саме цього табору у 2018 році стоїть під питанням, – розповідають організатори.

Життя показує, що до нього треба підходити загартованим. Майбутнє демонструє неочікувані повороти в долі нас та нашої держави. І хто зна, що чекає нас там далі – за обрієм. Тож, лише вишколи та випробування, які ми дозволяємо собі тут і зараз, можуть допомогти нам знайти друзів чи кохання, пізнати себе, вивчити людей навколо, отримати до того не почуті знання і, може, навіть колись врятувати своє або чиєсь життя.

Тож, надія на молоде покоління – це не лише вичікування її дозрівання, а й формування з неї сильних лідерів і в першу чергу людей. Такі завдання ставить перед собою на кожному із цих, може, дивних, може жорстких, але важливих для долі кожного, таборів.

АВТОРИ – Марія Доманська та Елла Чанглі

*Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED