Субвенції на Волині: найбільше отримали фігуранти антикорупційних розслідувань

Субвенції на Волині: найбільше отримали фігуранти антикорупційних розслідувань

2018 року Волинь потрапила до переліку областей, які отримали найменшу суму субвенцій – лише близько 115 млн грн. Це шосте місце з кінця. На округи п’яти мажоритарників надали 98,85 млн грн на соціально-економічний розвиток, обласний бюджет одержав 15,68 млн грн. Про це пише Громадський рух ЧЕСНО.

Виділення субвенцій на округ мають змогу ініціювати як самі народні депутати, так й інші суб’єкти.

“Другий рік поспіль аналіз, здійснений Рухом ЧЕСНО, показує, що кошти на соціально-економічний розвиток Кабмін розподіляє нерівномірно, що свідчить про політичну заангажованість цих видатків. Так, минулорічне дослідження показало зв’язок з лояльністю депутатів до бюджету. Другою проблемою залишається піар мажоритарників на субвенційних коштах, через що у виборців може скластися неправильне враження про функції народних депутатів”, – зазначає парламентська аналітикиня Руху ЧЕСНО Оксана Ставнійчук.

Найбільша сума надійшла до обласного бюджету на придбання медобладнання для перинатального центру (10 млн грн). Що стосується фінансування об’єктів на округах мажоритарників, то наймасштабнішими проектами виявилися закупівля обладнання для міської лікарні Луцька на 6 млн грн в окрузі Ігоря Лапіна, капітальний ремонт елементів стадіону “Шахтар” на 2,15 млн грн у Нововолинську, який входить до округу Ігоря Гузя, будівництво спортивного комплексу в смт Торчин (округ Сергія Мартиняка) та реконструкція огороджувальних конструкцій у ковельській школі №13.

Значну частину субвенційних коштів народні депутати витратили на об’єкти дрібного фінансування. Так, 13 об’єктів з максимальним фінансуванням 6 млн грн отримали загалом 22,43 млн грн, а решта 477 об’єктів – 37,59 млн грн.

Одна з найвагоміших часток витрат припадає на дитячі та спортивні майданчики – близько 8,7 млн грн. Найбільше таких об’єктів на окрузі Ігоря Гузя – на 5,76 млн грн.

“Дослідження даних щодо субвенцій показує, що розпорядження Кабміну часто передбачають фінансування значної кількості дрібних об’єктів на округах або проектів на кшталт закупівлі принтерів, а не тих, які належать до великої інфраструктури та можуть свідчити про соціально-економічний розвиток регіону. Таку інформацію підтверджує й аудит, проведений Рахунковою палатою за субвенціями на соцеконом 2017 року”, – каже аналітикиня Руху ЧЕСНО Оксана Ставнійчук.

Читайте також: Бюджетна “гречка”. На яких депутатів витратив гроші Кабмін у 2018 році

Минулорічне дослідження Руху ЧЕСНО показало, що виділення субвенційних коштів залежить від голосування парламентарів за бюджет і підтримки чинної влади. Утім, не всі волинські нардепи, які проголосували за бюджет, одержали чимало субвенцій.

З-поміж п’яти народних депутатів з Волині 2018 року за бюджет не голосував Ігор Гузь. А проте, він отримав таку саму суму субвенцій, як і нардеп Степан Івахів, котрий підтримав бюджет.

За бюджет не голосував, а кошти отримав

“Нарфронтівець” Ігор Гузь далі активно піариться на субвенціях на своєму окрузі. Найбільше коштів торік витратили на капітальні ремонти дитсадків, шкіл, стадіонів тощо – 10,53 млн грн. Як уже зазначалося, значну частку має будівництво майданчиків – 5,75 млн грн. Окрім того, гроші спрямували на освітлення вулиць, придбання меблів та оргтехніки.

Про використання цих коштів народний депутат регулярно звітує перед громадою та на своїй сторінці у Facebook.

Ігор Гузь планує балотуватися до парламенту на наступних виборах. Однак, як він казав у коментарі Руху ЧЕСНО, усе залежатиме від результатів президентських виборів. І якщо нещодавно нардеп активно підтримував голову Волиньради Ігоря Палицю, то тепер хоче втриматися на окрузі завдяки своїй впізнаваності та залученню субвенцій.

Як так сталося, що депутат, який не голосував за бюджет, отримав найбільшу суму субвенцій на Волині, журналісти Руху ЧЕСНО розпитали в нього самого.

“На початку моєї каденції я вирішив, що повинен бути лобістом свого округу. Зокрема, залучати кошти з державного бюджету, різноманітних програм, органів державної влади, під які виділяються фінанси, для розв’язання тих чи інших проблем. У цьому контексті працюю і вважаю, і люди вважають, що це один з показників роботи народного депутата”, – розповів Ігор Гузь.

Нардеп пояснив, що не підтримав держбюджет 2018 року, оскільки не було передбачено коштів на добудову шахти на його окрузі.

“Я не голосував за державний бюджет 2018 року, і це не вплинуло на виділення субвенцій на округ. Для мене основним критерієм, чи голосувати за бюджет, було питання виділення коштів на добудову шахти №10. А їх, на жаль, не виділили”, – зазначив Ігор Гузь.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО повідомляв, що 2017 року на окрузі Гузя за кошти субвенцій до шкіл району комп’ютери постачав пов’язаний з народним депутатом Роман Чипинюк. За даними Prozorro, торік він також був постачальником комп’ютерів до деяких загальноосвітніх закладів Волині.

За підтримку Президента ФАРи Івахів і Мартиняк отримали багато

Ковельський округ (№21), який представляє народний депутат, фігурант антикорупційних розслідувань (ФАР) Степан Івахів (парламентська група “Воля народу”), отримав 2018 року стільки ж коштів, як і округ Гузя. Івахів активно підтримує чинного Президента України Петра Порошенка. Під час передвиборчої кампанії він разом з нардепом Сергієм Мартиняком (теж входить до групи “Воля народу”) був присутній на зустрічі Порошенка з виборцями в Ковелі.

Значну частину субвенційних коштів на окрузі Івахіва (16,48 млн грн) витратили на тепломодернізацію навчальних закладів, на дитячі майданчики спрямували 1,50 млн грн.

У соцмережах 2018 року Івахів не був надто активним і майже не публікував дописів про соціально-економічний розвиток округу, проте можна побачити, що він і далі дає гроші на потреби округу з власного благодійного фонду “Патріоти Волині”.

Одну з найбільших сум (1,49 млн грн) виділили на реконструкцію даху школи в селі Журавлине Старовижівського району, яке входить до округу №21 Івахіва. Водночас ЗМІ пишуть, що громада завдячує цим нардепу Гузю.

Ігор Гузь пояснив Руху ЧЕСНО, що народний депутат, мовляв, лобіює виділення коштів не лише на округ, а й на область загалом:

“Кошти виділяє Кабінет Міністрів України. Народний депутат у міру можливостей долучається до лобіювання виділення грошей для об’єктів Волинської області. І необов’язково тільки у своєму виборчому окрузі. Тому мій внесок – це суб’єктивна оцінка”.

Як уже писав Рух ЧЕСНО, фонд Степана Івахіва здійснював непрямий підкуп виборців під час минулих і позаминулих парламентських виборів. Наприклад, за повідомленнями Громадянської мережі “ОПОРА“, благодійний фонд “Патріоти Волині” збудував дитячий майданчик на 21-му окрузі, де балотувався кандидат.

Читайте також: ФАРи Волині: як народні депутати підкуповують виборців

На 20-й округ (Луцький, Турійський, Локачинський, Рожищенський, Горохівський райони), котрий у ВРУ представляє народний депутат Сергій Мартиняк, 2018 року виділили 23,2 млн грн. Зокрема, 5,48 млн грн витратили на реконструкцію вуличного освітлення, 8,95 млн грн – на капітальний ремонт, 4,5 млн грн – на будівництво. Найдорожчим об’єктом (на 3,9 млн грн) став спортивний комплекс у смт Торчин, який почали будувати 2017 року, але на початок 2019-го ще не закінчили через відсутність фінансування.

Цікаво, що освітлення в селах облаштовувала одна й та сама компанія – ТОВ “Монтажне підприємство “Енергосвіт”. За даними сайту Prozorro, ця фірма освітлювала вулиці й у селах на окрузі нардепа Гузя. Із 2016 року ТОВ “Енергосвіт” виграло тендерів загалом на 8,8 млн грн.

Журналісти Руху ЧЕСНО звернулися до Мартиняка по коментар щодо розподілу субвенцій на окрузі, проте з ним особисто поспілкуватися не вдалося, а лише з його помічником.

“Шеф не буде коментувати. Ця інформація є публічною й доступною. Ми просимо багато: і на ремонти, і на дороги, і на освітлення. Акценти – на енергозбереження, школи, ФАПи та садочки”, – розповів помічник нардепа Олександр Пиза.

За даними Громадянської мережі “ОПОРА”, Сергій Мартиняк теж піариться на субвенціях. Зокрема, у газеті “Горохівський вісник” ідеться про те, що за його сприяння було виділено кошти на добудову дитсадка в Берестечку.

Такі різні й такі однакові: як на округи політичних опонентів надійшли однакові суми субвенцій

У Луцьку (округ №22) народний депутат Ігор Лапін залучив 11 млн грн на 8 проектів, які стосувалися переважно придбання медичного обладнання. Зокрема, 6 млн грн виділили на закупівлю медобладнання для Луцької міської клінічної лікарні.

2017 року Луцьк теж отримав найменше коштів з-поміж волинських округів. Тоді нардеп Лапін пояснив журналістам Руху ЧЕСНО, що політичний чинник та підтримка влади частково є визначальними в розподілі субвенцій. І ті кошти з держбюджету, які надійшли за його підтримки, дісталися не лише округу, а й області.

Близько 11,2 млн грн одержав маневицький округ (№23), який у парламенті представляє народна депутатка, фігурантка антикорупційних розслідувань Ірина Констанкевич.

Ми розпитали в неї, чому минулого року виникла така ситуація та від чого залежить розподіл субвенцій.

“Про соціально-економічну субвенцію з державного бюджету на розвиток територій, виділення якої ініціює народний депутат-мажоритарник, скажу, що вона потрібна для мого 23-го округу. Це сільська територія з великими проблемами, які не розв’язувалися десятиліттями. Я ці проблеми знаю, тому що постійно на окрузі. Перелік об’єктів я формувала з урахуванням реальних проблем у громадах, наявності відповідної документації (ПКД) та узгодження з головами сільрад, ОТГ і райдержадміністрацій – розпорядниками коштів”, – зазначила депутатка.

За її словами, їй не вдалося залучити необхідну суму коштів. У постанові Кабміну в листопаді не врахували її заяви, а занесли до документа об’єкти на її окрузі, ініціатором яких була інша людина.

“Це був мій політичний опонент. Із цією ситуацією мають розбиратися правоохоронні та контролюючі органи. Це лише одна ілюстрація того, що кошти соцеконому розподіляють непрозоро, у ручному режимі. Опозиційних народних депутатів зазвичай “карають” у такий спосіб за їхню позицію. Зокрема, нас покарали за те, що ми критикуємо владу й не голосували за бюджет 2019 року”, – резюмувала Констанкевич.

Нагадаємо, Ірина Констанкевич потрапила до парламенту за результатами довиборів на 23-му окрузі у Волинській області в липні 2016 року.

Її агітаційна кампанія велася з порушеннями. За інформацією Громадянської мережі “ОПОРА”, білборди з рекламою кандидатки почали з’являтися раніше, ніж було відкрито рахунок виборчого фонду. За 5 днів до цього представники благодійного фонду “Тільки разом” на зустрічі за участю Констанкевич вручали обдарованим школярам путівки до табору відпочинку “Артек-Буковель”. Ці факти “ОПОРА” трактувала як непрямий підкуп виборців.

Уже будучи народною депутаткою, вона також активно використовувала благодійний фонд Ігоря Палиці для “засівання” округу, про що звітувала на своїй сторінці у Facebook і на сторінці “УКРОПу”. Але сьогодні помітно зменшення її активності. Як пишуть ЗМІ, така ситуація склалася через скорочення фінансування фонду.

Нагадаємо, 2017 року округи народних депутатів Степана Івахіва, Ірини Констанкевич та Ігоря Гузя були лідерами з отримання коштів соцеконому в області. І найбільше на субвенціях піарився Гузь.

Методологія Руху ЧЕСНО:

Згідно з методологією, округ не позначався в тому разі, якщо фінансувався об’єкт, важливий для території, значно більшої за сам округ. Наприклад, ідеться про обласні лікарні, які обслуговують населення всієї області. Також округ не позначався, коли неможливо визначити точну адресу об’єкта.

Фото: ukrinform.ua

Аріна КРАПКА для Руху ЧЕСНО