«Старе місто» – серце Луцька, стукіт якого не чути

Луцьк – невеличке місто Західної України, яке живе розміреним життям. Що у ньому унікального в порівнянні з іншими населеними пунктами нашої країни? Звісно в кожного будуть свої відповіді на це питання. Водночас, більшість місцевих мешканців та туристів обов’язково згадають про Луцький замок, обійстя – вернісаж Миколи Голованя, підземелля під Петропавліським костелом, будинок, де жила Леся Українка.

Всі ці та багато інших унікальних локацій розташовані на території мікрорайону «Старе місто», де зберігається древня історія Луцька. Якщо думати логічно, то завдяки такому потужному потенціалу, у цьому місці мав би активно розвиватися туризм та бурлити культурне і громадське життя, але це не так. Напівпорожні вулиці; замкова площа, яка, особливо в «базарні дні», нагадує велику автопарковку; поодинокі культурні та суспільно-громадські заходи, які тут відбуваються; чимало занедбаних пам’яток архітектури та історії; мала кількість закладів харчування; погане освітлення – ось такі реалії життя «Старого міста».

Звісно, є чимало й позитивних моментів пов’язаних з цією частиною. Луцька, але, давайте будемо чесними і усвідомимо глибину проблеми. За таких умов, історичне «серце» Луцька нагадує околиці, аніж центральний мікрорайон, що ніяк не сприяє притоку туристів та самоідентифікації лучан, як мешканців древнього, величного міста.

Чому так склалося? Чи потрібно щось змінювати? Якщо так, то як це зробити? Відповіді на ці та інші питання ми спробуємо дати у нашому матеріалі.

Скільки людей, стільки думок

Скільки людей, стільки думок

Щоб краще вивчити цю тему, ми поспілкувалися з державними посадовцями, краєзнавцями, архітекторами, громадськими активістами. Проте, виявилось, що визначити єдину проблему, яка перешкоджає розвитку історичного «серця» міста, досить складно. Думки експертів у цьому питанні різняться.

Так, директор історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Павло Рудецький зазначає, що ситуація не є критичною.

«Ви ж самі бачите, що певні події там проходять. Так, завдяки обласній та міській владі відбуваються певні речі: фестивалі, заходи. Наш замок живе повноцінним життям, як і «Старе місто». Багато чого у нас вже зроблено. Облаштовано простір біля замку, зроблена нічна підсвітка, яка оживляє цю місцину», - вважає Рудецький.

Павло РУДЕЦЬКИЙ Павло РУДЕЦЬКИЙ, директор історико-культурного заповідника «Старий Луцьк

Зовсім інші міркування у начальника відділу охорони культурної спадщини Управління культури Луцької міської ради Петра Троневича.

«Потенціал «Старого міста» використовується на 10% максимум. Ви зайдіть в цю частину Луцька у вечірню пору – вона мертва. Кажуть зараз і світла немає.» Посадовець вважає, що основної причиною, яка ускладнює розвиток цієї частини міста, є її розміщення на території заповідника. Міська влада не може здійснювати ефективних дій для розвитку, бо то є заповідник, яким опікуються держава. Підприємці вкладати свої кошти сюди теж не будуть, бо елементарно не мають можливості тут приватизувати ні землю, ні будівлю. Не створені умови для розвитку «Старого міста»

Петро ТРОНЕВИЧ Петро ТРОНЕВИЧ, начальник відділу охорони культурної спадщини Управління культури Луцької міської ради

Також він додає, що багато ідей для покращення життя цього мікрорайону, які пропонує влада (затвердження істотко-архітектурного плану, реставраційні роботи, будівництво нових будинків, тощо) блокуються громадськими активістами. На думку посадовця, це теж не йде на користь розвитку даної міської території.

Водночас, у громадських активістів свої міркування щодо цієї теми.

Нині «Старе місто» живе в очікуванні свого кінця чи своєї перспективи. З одної сторони, його знищує байдужість лучан, нефаховість чиновників та корупція. З другої сторони, в ньому ще жевріє той дух Лучеська Великого. Інколи відбуваються цікаві акції та заходи, які нагадують нам про пласт тисячолітньої історії, але їх дуже мало

Ігор ЛЕВЧУК Ігор ЛЕВЧУК, краєзнавець, представник ГО «Волинський щит»

За його словами, у «Старому місті» коїться багато речей, які руйнують історичне обличчя міста. «Мало людей знають, що мурів, які добудовані до Луцького замку історично ніколи не було. Це плід фантазій деяких чиновників, яким потрібно було швидко відмити гроші. Згадаю ще будинок владики, який знаходиться на території замку. Він теж був «відреставрований» всупереч його історичного вигляду», – зазначає краєзнавець. Левчук переконаний, що тільки із зміною профільних посадовців та більшою активністю лучан можливі якісь зміни в цій ситуації.

Журналіст, Краєзнавець Олександр Котис вважає, що важливою проблемо, яка не дає можливість розвиватися цій частині Луцька, є мала кількість місць, подій, які б приваблювали і місцевих мешканців, і туристів.

Немає особливих причин, чому б люди відвідували «Старе місто». Є Луцький замок, замковий майдан, кілька церков. Люди, які не проживають у цьому мікрорайоні, приходять туди тільки на свята, або в неділю до храму. Єдине ще, що наповнює це місце життям – це вулиця Данила Галицького, яка є проїзною магістраллю, там багато транспорту і так далі

Олександр КОТИС Олександр КОТИС, журналіст, краєзнавець

Ще один момент, про який варто згадати, описуючи життя цієї частини Луцька, – це «Старий ринок», який розміщено поруч із Замком Любарта. Чимало лучан і туристів нарікають, що він псує вигляд луцької фортеці і його варто перенести в інше місце, або значно зменшити в розмірах. Спроби це зробити були, але через протести підприємців та складність демонтажу трансформаторної підстанції, яка там розміщена, цього так і не було зроблено. Представники сьогоднішньої міської влади запевняють, що закривати «Старий ринок» не планують.

Підприємець, голова ГО «Бізнес-Волинь» Ігор Дильов теж підтримує позицію, що ринок ліквідовувати не потрібно. За його словами, «Старий ринок» приносить прибутки в бюджет міста і багато лучан здійснює там покупки.

Якщо говорити про покращення благоустрою ринку, то важливо побачити Концепцію цієї ідеї. Я був присутній на багатьох обговореннях щодо цього, але жодного разу так і не бачив чіткої Концепції функціонування «Старого ринку

Ігор ДИЛЬОВ Ігор ДИЛЬОВ, підприємець, голова ГО «Бізнес-Волинь»

Як вивести «Старе місто» з анабіозу?

Попри різні позиції, більшість експертів, з якими ми розмовляли, визнають, що активізовувати життя «Старого міста» потрібно. Так, одні вважають, що насамперед треба розвивати інфраструктуру. Адже саме відкриття креативних тематичних закладів харчування та крамниць забезпечить приток і туристів, і лучан у цю частину Луцька. Інші переконанні, що потрібно якісно реставрувати ті пам’яткі культури, які ще лишилися. Тільки такий шлях забезпечить збереження унікального історичного обличчя міста на мапі України. Проте, і в першому, і в другому випадку основним каменем спотикання є законодавча бюрократія, відсутність належного фінансування та корупційні схеми.

Водночас, є ще один шлях розвитку «Старого міста», який полягає у збільшенні кількості креативних тематичних культурних заходів у цій частині Луцька. Це мотивуватиме людей частіше відвідувати даний мікрорайон Луцька та утверджуватиме його, як культурний центр нашого міста.

Якщо ми хочемо оживити історичну частину Луцька то ми повинні активніше реалізовувати проекти, які б цьому сприяли. Цього року на День міста та День незалежності ми вирішили перенести частину культурних заходів, ярмарку ремесел з центру Луцька до «Старого міста». Також, другий рік поспіль на Замковій площі відбувається фестиваль «Князівський бенкет». Відгуки відвідувачів цього дійства свідчать про те, що це ідеальне місце для проведення таких заходів. Тому, люди мають зрозуміти, що не тільки Театральний майдан у нас є, як локація, де проходять різні події, а й інші міські простори

Юлія ЄВПАК Юлія ЄВПАК, начальниця відділу менеджменту та креативних індустрій Департаменту культури Луцької міської ради

Дійсно, протягом літа 2017 року, кількість мистецьких заходів у Старому місті збільшилася у порівнянні з попередніми роками, що не може не радувати. Луцьку митці та поціновувачі культури радісно сприйняли такі зміни. Неодноразово, під час спілкування люди зазначають, що саме таких подій й бракує «Старому місту». Тому, варто продовжувати йти цим шляхом і надалі

У 2015 – 2017 роках в Луцьку діяв проект Ради Європи «COMUS». В рамках цієї ініціативи, завдяки допомозі провідних європейських урбаністів, місцева громада мала випрацювати стратегію щодо подальшого розвитку Луцька, з урахування потенціалу культурної спадщини міста. Завдяки публічним обговоренням, експертним опитуванням, консультаціям було виокремлено 5 основних ідей. А саме: повернення до життя Ринкової площі; створення Центру міжкультурного діалогу у будинку за адресою вул. Драгоманова 1; врегулювання руху транспорту у Старому місті; створення відпочинкового парку на території Гнідавського болота; відбудова ратуші.

У Луцьку, як і в кожному європейському місті була ратуша. На жаль, вона не збереглася, згоріла, але ми маємо унікальні її двоярусні підземелля. Тому, відбудована ратуша і її відновленні підземелля можуть стати туристичною родзинкою нашого міста і приваблювати туристів. Також, ми маємо унікальну трапецоподібну Ринкову площу, як осередок древньої самоврядності Луцька, від якої зрештою походить і сьогоднішня міська влада. Нині ця локація перебуває у стані тиші та часто заставлена автомобілями. Проте, якщо провести її облаштування та реконструкцію, то вона може стати унікальним міським простором, де будуть відбуватися різні події, збиратимуться лучани і гості міста

Оксана ШТАНЬКО Оксана ШТАНЬКО, історик, координаторка проекту «COMUS» в Луцьку

Також експертка зазначає, що в рамках проекту було розроблено низку  документів, де розглядається істотко-гуманітарний зріз вищезгаданих п’ятьох ідей та техніко-економічні оцінки.

 

Всі ці документи є в Ради Європи і у нас. Нині ми маємо стратегічно важливе завдання донести наші ідеї  до новоприхідців у міській владі, які мають з’явитися восени цього року. Адже ми маємо працювати тільки разом у тандемі з місцевими посадовцями

Оксана ШТАНЬКО Оксана ШТАНЬКО, історик, координаторка проекту «COMUS» в Луцьку

Що буде далі?

Що буде далі?

З огляду на все вище зазначене, постає питання –  чи реально змінити життя «Старого міста» на краще? Звісно що так. У Луцьку є чимало прикладів, коли реалізовувалися успішні проекти попри усі складності. Мова йде і про створення місцевого ЦНАПу, який нині визнають одним з найкращих в Україні; і про реконструкцію зоопарку, яким зараз пишаються лучани; і про розвиток місцевих ОСББ, тощо.

Проте усі ці приклади поєднує одне – політична воля місцевих владних керманичів та активність самих лучан. Поки не спрацюють ці два фактори, усі поодинокі ініціативи щодо розвитку цієї частини міста, ризикують бути непочутими. Звісно, що системна активізація життя у «Старому місті» потребуватиме пошуку значних коштів, пошуку ефективних інструментів реалізації задуманого, складних переговорів між різними зацікавленими сторонами (міська ,обласна та центральна влада , громада, бізнес). Проте, найважливіше, щоб було бажання досягти конкретного якісного результату та бажання чути позицію одне одного.

Допоки цього немає, історична частина Луцька й далі перебуває на задвірках життя міста в очікуванні на те, що прийдуть кращі часи. То може годі чекати?

Автор – Дмитро Безвербний, фото – Олександра Гусар