Справи закриваються, маєток повертається: як власність сім’ї екс-голови «Укртранснафти» вивели з-під арешту

Справи закриваються, маєток повертається: як власність сім’ї екс-голови «Укртранснафти» вивели з-під арешту

Маєток на півгектара колишнього керівника «Укртранснафти» Олександра Лазорка, який вже три роки перебуває у Лондоні, вивели з-під арешту. Деякі кримінальні справи відкриті проти нього ще в 2014-2015 роках зазнають фіаско і закриваються, інші ж досі продовжують розслідуватися. Однак, майно головного фігуранта повільно зникає з-під арешту.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» з’ясував, яким чином розкішний маєток екс-посадовця зник із кримінального провадження та яка доля п’яти кримінальних справ відкритих проти посадовців ПАТ «Укртранснафта» у 2014-2015 роках.

У ЧОМУ ПІДОЗРЮЮТЬ КОЛИШНЄ КЕРІВНИЦТВО «УКРТРАНСНАФТИ»

Публічне акціонерне товариство «Укртранснафта» (з травня цього року – АТ «Укртранснафта») – на 100% державне підприємство, єдиний засновник – «Нафтогаз України». Створене воно ще у 2001 році і є єдиним оператором системи магістральних нафтопроводів держави, займається їхнім утриманням і розвитком.

У 2009 році заступником голови правління «Укртранснафти» призначили ставленика фінансово-промислової групи «Приват» Олександра Лазорка. Вже за кілька місяців він очолив підприємство. Із «Приватом» пов’язують усю його кар’єру: робота в фірмі «Мавекс-Л», пов’язаній із партнером Ігоря Коломойського Ігорем Палицею, згодом керівні посади у ВАТ «Нафтохімік-Прикарпаття» і «НПК-Галичина».

За роки роботи в «Укртранснафті» Лазорку закидають низку порушень, які нібито завдали збитків державі на сотні мільйонів гривень. Після Революції Гідності і зміни влади ці закиди стали перетворюватися у кримінальні провадження.

Олександр Лазорко. Фото із 112.ua

Через кілька місяців після початку військових дій на Донбасі, проти посадовців «Укртранснафти» відкрили перше кримінальне провадження. Навесні 2014 року з магістральних нафтопроводів на Донбасі викачали в сховища «Укртранснафти», а також Кременчуцького НПЗ, ПАТ «Нафтохімік-Прикарпаття» та ВАТ «НПК-Галичина» (підприємства із групи «Приват») близько 600 тисяч тонн технологічної нафти. Із підприємствами підконтрольними Коломойському спочатку уклали річні договори на безкоштовне зберігання з можливістю пролонгації. Згодом додатковими угодами цей термін зменшили до 90 діб, а після завершення цього періоду без проведення торгів уклали угоди з підприємствами вже на платній основі. Таким чином державі нібито завдали збитків на суму від 118 мільйонів до півмільярда гривень.

Саме про це кримінальне провадження говорять у ЗМІ найчастіше, коли згадують Олександра Лазорка.

У березні 2015 року Наглядова рада «Укртранснафти» відсторонила Лазорка від виконання обов’язків на час перевірки. Звільнення Лазорка ініціював тодішній міністр енергетики і вугільної промисловості Володимир Демчишин. На його місце призначили спочатку колишнього СБУшника Юрія Мірошника, прихід якого на підприємство супроводжувався скандалом. Згодом призначили іншого тимчасового керівника. Лазорко ж пішов відстоювати посаду у судах.

Однак, у 2015 році проти посадовців «Укртранснафти» відкрили ще 4 кримінальні провадження, про які згадують значно рідше.

В липні 2015-го правоохоронці відкрили провадження через укладання наддорогих договорів страхування та ще ряду порушень.

Як повідомляв нардеп Сергій Лещенко, в кінці 2013 року компанія уклала договір про страхування на 81,1 мільйона гривень, а наприкінці 2014-го – ще на понад 80 мільйонів. При цьому за законом розмір страхування не мав би перевищувати 1,5% чистого прибутку компанії за попередній рік. У 2013 році компанія заробила 142,61 мільйона гривень, тож на страхування мала витратити не більше 2,14 мільйонів гривень. Таким чином, на думку нардепа, компанія переплатила за два роки на страхуванні понад 143 мільйони гривень. Нардеп озвучив і інші порушення.

Наприкінці вересня 2015-го правоохоронці відкрили ще два провадження. Одне з них стосується співпраці «Укртранснафти», фірми «Синтез Ойл» та інших компаній щодо надання послуг з транспортування нафти за зменшеною щомісячною передоплатою. На думку слідства це завдало шкоди підприємству на близько 228 мільйонів гривень. Однак, за два роки ця справа розвалилася і закрита слідчим прокуратури у серпні 2017-го. Обставини іншої вересневої справи не відомі.

Ще одна справа відкрита у жовтні 2015-го після звернення нардепа Вікторії Войціцької.

«Є реакція МВС на моє звернення від 9 вересня щодо можливих неправомірних дій колишнього керівництва «Укртранснафта», які полягають у транспортуванні, починаючи з 2009 року, нафти в Кременчуцький НПЗ за заниженими тарифами в інтересах «Укртатнафта», чим було завдано збитків державі в сумі 986,8 млн. грн.», – зазначила тоді у «Facebook» нардеп Вікторія Войціцька.

Але за цим Олександр Лазорко уже спостерігав з-за кордону…

ЛАЗОРКО ПОЇХАВ У ПОДОРОЖ… НА 3 РОКИ

У березні 2015-го Олександра Лазорка відсторонили від повноважень керівника «Укртранснафти». 4-го серпня 2015-го збори акціонерів підприємства вирішили не продовжувати з Лазорком контракту, який завершився 10 серпня того ж року. За тиждень Лазорко, проти якого вже були відкриті дві справи, покидав Україну. Як це відбувалося описано в ухвалах суду по справі.

«14.08.2015 року Олександр Лазорко подав слідчому прокуратури міста Києва заяву про те, що з 16.08.2015 року він буде відсутній за місцем проживання протягом тривалого часу внаслідок подорожі […] Листом Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ підтверджено, що Олександр Лазорко 16.08.2015 вилетів за межі України авіарейсом «Івано-Франківськ-Краків» та до теперішнього часу не повертався», – йдеться в ухвалах суду.

За кілька днів після цього, на початку вересня, слідчий відправив поштою на адресу реєстрації Лазорка повідомлення про підозру та виклик на допит. Кілька разів слідчий намагався додзвонитися до підозрюваного, але безуспішно. Вже 10 вересня прокуратура оголосила Лазорка у розшук, а потім намагалася оголосити і в міжнародний розшук Інтерполу. І прокурори щиро повірили, що зробили це, щоправда в базах Інтерполу ім’я Лазорка так і не з’явилося.

Оголошення про розшук Лазорка в 2015 роціЗа час слідства, йдеться в судових документах, Лазорко кілька разів поштою повідомляв слідчого про своє місцезнаходження та пропонував проводити слідчі дії з його участю в режимі відео конференції. Вказував, що проживає в Лондоні за адресою 7 Greenhill Wooiwich London SE18 4BN. Тож судді вважають, що сам факт перебування за кордоном не свідчить про переховування Лазорка від слідства.

До Лазорка в Англію приїжджають діти, один син навчається і працює там. Фото із Facebook

В найгучнішому кримінальному провадженні щодо технологічної нафти за понад три роки оголошували перерву, а навесні 2018-го його навіть закрили. Однак невдовзі поновили. Приблизно в цей же час із бази розшуку і зник профайл Олександра Лазорка.

Так виглядає будинок, в якому у Лондоні нібито проживає Олександр Лазорко. Фото з Google Maps

У квітні-травні цього року правоохоронці знову активізувалися у справі технологічної нафти. Слідчі кілька разів зверталися до суду, аби встановити запобіжний захід для підозрюваного у вигляді тримання під вартою і навіть отримати дозвіл суду на його затримання і привід. Однак суди відхилили клопотання.

За кілька тижнів це отримало свої наслідки…

МАЄТОК «РОЗАРЕШТУВАЛИ» ПІСЛЯ РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ

Наприкінці 2016 року, з ініціативи дружини, Ольга та Олександр Лазорки у Луцькому міськрайонному суді розірвали свій шлюб, в якому перебували з 1991 року.

«Позивач зазначає, що на протязі останнього часу сімейне життя з відповідачем поступово погіршувалось, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. На даний час ведення спільного господарства та сумісне проживання припинено. Шлюб існує формально», – йдеться в ухвалі суду. Лазорко визнав позов і не заперечив проти нього.

Лазорки не стали ділити спільно нажите майно по судах. За п’ять днів до засідання щодо розірвання шлюбу вони уклали шлюбний договір, де прописали, що все майно, яке придбане і нажите подружжям після реєстрації шлюбу, є особистим майном того із подружжя, на чиє ім’я воно зареєстроване.

Це маєток Лазорків у селі Тарасове поблизу Луцька. Площа будинку – 738 кв. м., земельної ділянки – близько півгектара. Тут фонтан, ставок, вишукане декоративне оформлення двору маєтку.

На початку червня 2018 року до Голосіївського райсуду Києва звернувся адвокат Іван Маловатський, нібито від імені колишньої дружини Ольги Лазорко. Адвокат просив суд зняти арешт із майна Ольги Лазорко: з половини автомобіля «Toyota», половини гаража та будинку у селі Тарасове поблизу Луцька, яке арештоване ще у 2015-му як частка Лазорка в спільно нажитому майні подружжя (стаття, яку закидають Лазорку, передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, – авт.).

Вирішальним для суду стало те, що Ольга Лазорко не є фігурантом кримінального провадження щодо технологічної нафти, шлюб з чоловіком було розірвано ще два роки тому, а за шлюбним договором це майно має належати саме їй, бо на неї зареєстроване. Тож суд зняв арешт з маєтку і автомобіля Лазорків.

Поруч із маєтком Лазорків розташований маєток рівненського судді Вадима Торчинюка.

За два тижні після цього маєток в Тарасовому Ольга Лазорко нібито продає… сестрі Олександра Лазорка Світлані Собчук. Така інформація міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином маєток убезпечили від наступних можливих арештів.

Цікаво те, що ані адвокат, ані прокурор на засідання не з’явилися. Більше того, у київській прокуратурі досі не знали про зняття арешту з будинку.

«У ході досудового розслідування рішень щодо зняття арешту з майна підозрюваного не приймалось», – зазначила у відповіді прес-служба прокуратури м. Києва. Пізніше в розмові з прес-секретарем прокуратури Надією Максимець з’ясувалося, що в прокуратурі вважають, що будинок, гараж та авто все ж не були його власним майном, а от з його власного майна арешт не знімався.

«Матеріали кримінального провадження зараз на експертизі, але ми спробуємо перевірити всі обставини щодо цієї ухвали. В ній написано, що прокурор не з’явився, але не виключаю, що прокурора і не запрошували», – додає Надія Максимець.

Колишня дружина Олександра Лазорка працює викладачем у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки. Ольга Лазорко в коментарі «Силі правди» визнає, що на зарплатню викладача вона ані збудувати цей маєток, ані утримувати його, коли колишній чоловік за кордоном, не змогла б. А ім’я адвоката, який звернувся до суду від її імені, чує вперше…

«Я ТАМ ЖИВУ, ДОГЛЯДАЮ. ВІН ОПЛАЧУЄ КОМУНАЛКУ», – ОЛЬГА ЛАЗОРКО

Із Ольгою Лазорко журналіст «Сили правди» зустрівся в університеті. Жінка неохоче говорить про колишнього чоловіка. Каже, що вони давно не спілкуються, а якщо й спілкуються, то лише щодо дітей.

Ольга Лазорко в ефірі місцевого телеканалу «Аверс»

Зараз будинок мені не належить. Я вважаю, що він (Олександр Лазорко, – авт.) більше має відношення до цього будинку, ніж я, – розповідає Ольга Лазорко. – Я там живу, прописана. Я доглядаю. Він мене попросив, щоб я там жила на той випадок, щоб діти могли приїжджати, бо це побудовано для дітей. Він теж там не збирається жити, але оскільки в нас троє дітей, щоб вони мали змогу користуватися цим будинком. І ми домовилися, що я за ним доглядаю, він оплачує комуналку. Не знаю яким він чином це робить – я до цього не маю відношення. В мене навіть таких коштів немає, щоб утримувати величезний будинок. Тому коли мені запропоновано, що його з мене знімуть, я була навіть рада, бо усвідомлювала, оскільки я розлучена і живу там, я його оплачувати просто не зможу. Для мене це теж був бажаний компроміс. Для нього компроміс: що він знає, що його діти приїжджають в нормальні умови, бо мені там багато не треба, а для мене добре, що я живу комфортно, нічого не плачу, але доглядаю.

Ольга Лазорко позитивно відгукується про колишнього чоловіка. Вважає, що на посаді він робив все правильно, а кримінальні провадження – це лише політичне переслідування.

 

Не зважаючи на те, що ми розлучилися, він не знімає із себе батьківських обов’язків, він прекрасний батько. Я впевнена, що це чисто політичне переслідування, не дивлячись на те, що в нас особисті стосунки розірвані, – каже жінка. – Я впевнена, що він заслуговує звання «Героя України», тому що при мені відбувалися ці події. Ми тоді ще не були розлучені. Коли він при мені віддавав накази по Луганську. Я була свідком цієї розмови, коли він казав, щоб терміново викачували нафту і ховали її.

 

Під час розмови згадали про адвоката Маловатського, який від імені Ольги Лазорко звертався щодо зняття арешту. Однак жінка сказала, що «перший раз чує» такого.

І колишня дружина, і матір екс-посадовця, з якою «Сила правди» теж поспілкувалася, стверджують, що не знають про плани сина і колишнього чоловіка щодо повернення. Так само як і про відновлення реконструкції готелю «Лучеськ» у Луцьку, який офіційно належить компанії «Три Л» записаній на Віру Лазорко та Світлану Собчук.

«У МЕНЕ НЕ БУЛО І НЕМАЄ БУДИНКУ»

Адвокат Іван Маловатський відмовився будь-що коментувати по справі будинку в Тарасовому пославшись на адвокатську таємницю.

Екс-керівник «Укртранснафти» Олександр Лазорко днями дав годинне skype-інтерв’ю луцькому телеканалу «Аверс». Чоловік впевнений, що всі кримінальні провадження проти нього – політично мотивовані. Каже, що Порошенко особисто віддавав вказівки правоохоронцям у його справах.

«Більша частина нафти, яку я викачав з бойових точок Східної України, це Лисичанськ, Луганськ, на другий день туди вривалися російські війська, сепаратисти почали підривати нафтопроводи, розстрілювати з артилерії резервуарні парки, в яких я тримав технологічну нафту, воно вже все було порожнє. Слава Богу ми врятували цю нафту», – розповів Лазорко в інтерв’ю. Додав, що в Лондоні займається вихованням своїх дітей.

В коментарі «Силі правди» Олександр Лазорко заперечив, що будинок поблизу Луцька належить йому.

«У мене ніколи не було і немає будинку. Його будував мій батько. Прописав туди разом з внуками і мою дружину», – зазначив екс-посадовець. Припустив, що в колишньої дружини в Києві точно був такий адвокат і вона просто не захотіла розповідати.

P.S. Тим часом у прокуратурі та поліції Києва Центру журналістських розслідувань «Сила правди» повідомили, що щонайменше два кримінальних провадження проти Лазорка (щодо технологічної нафти та щодо договорів страхування) досі розслідуються.

Юрій ГОРБАЧ

Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy