Сплячі бджоли не гудуть

Коли люди хворіють, то думають: «чому я не вдягав(-ала) шапки?», або «чому в моєму організмі так мало кров’яних тілець?», випиваючи при цьому горнятко молока з медом, не здогадуючись, скільки бджіл доклало зусиль влітку, щоб взимку ми могли зберігати імунітет.

Але що ми насправді знаємо про «Божих мух»?

А) Вони є головними героями мультфільмів та казок;

Б) Вони збирають мед;

В) Вони боляче жалять;

Насправді існує велика кількість матеріалів, які повідомляють про життя бджіл, про виробництво меду, але мала кількість розповідає про їхнє зимове життя.

Кажуть, що сплячі бджоли не гудуть, але пасічник Леонтій Семак, який є членом «Братства бджолярів землі Волинської» «Ройовий стан» з цим твердженням не погоджується, адже він знає, що для того, щоб бджолам було комфортно взимку, підготовку потрібно починати ще влітку.

Все зводиться до прописних істин – це забезпеченість кормами, про яку треба подбати влітку та восени, за настання сталих морозів – утеплення гнізд, не забуваючи при цьому про вентиляцію, адже надлишок водяної пари і вуглекислого газу, що виділяється зимуючою бджолиною сім’єю повинен бути видалений за межі вулика та обов’язковий захист вуликів від вітру. Часто проблемою є синиці, які постукують дзьобами льотки вуликів, намагаючись виманити бджіл, щоб тут же ними поласувати

Леонтій СЕМАК Леонтій СЕМАК, пасічник

Незважаючи на добросовісність пасічників, зима – небезпечна пора року для бджіл. Втрати можуть коливатися від бджолосім’ї до цілого рою.

Зараз їхня задача поїдати мед у вулику, зігрівати себе. Вони збиті в клуб і залежно від температури, яка є на вулиці, клуб або звужується, або стає рихлим. Коли температура плюсова - він стає рихлим. Вони візуально розширюються. Коли температура мінусова, тобто -10°C, вони збиваються в клуб тісніше, щоб всередині підтримувати температуру 20-25°C. Коли -20°C на вулиці, то в клубу бджіл за рахунок того, що вони поїдають мед - вони підтримують температуру 20-25°C. Всю зиму там відбувається рух. Бджілки, які знаходяться зверху клубу відчувають оцепеніння і ховаються донизу, відповідно нижні - доверху

Антон ШОТІК Антон ШОТІК, пасічник із 30-річним стажем

Все ж таки, пасічники не застраховані від втрат бджіл у будь-яку пору року. Особливо небезпечними для бджіл є період обробки полів хімічними речовинами.

Існують норми обробки полів, про які фермерам відомо. Це дозволяється, або зранку, або пізно ввечері, тобто о тій порі, коли бджоли у вулику. Поля оброблено, але бджоли помирають. Хто ж винен? Можливо, держава? На це питання знає відповідь Тетяна Сушко, виконавча директорка Спілки пасічників України:

Кошти при отруєнні бджіл виплачує не держава, а власне особа, що виконала злодіяння, якщо це було доведено судом. Основою цієї галузі є Закон 7379 «Про бджільництво», до якого було внесено зміни 07.12.2017 року щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у галузі бджільництва

Тетяна СУШКО Тетяна СУШКО, виконавча директорка Спілки пасічників України

Фінансово держава практично не допомагає ні в чому, але я бачу, що йде до того, що пасічникам будуть виплачуватися дотації, тому шо це є закордоном, в Польщі, до прикладу, для пасічника-початківця держава купує реманент, вулики, все, що потрібно для діяльності, держава платить 60%, а пасічник - 40%. Але впродовж 5-ти років пасічник повинен цей реманент продати, або перепродати. Він повинен бути членом якоїсь спілки, на Волині створена така – «Братство бджолярів землі Волинської» «Ройовий стан»

Антон ШОТІК Антон ШОТІК, пасічник із 30-річним стажем

В Україні нараховується близько 60-ти підприємств експортерів, які за ринковими цінами скуповують у пасічників мед та експортують до багатьох країн. Україна посідає третє місце в світі за об’ємами експорту меду. Волинь хоч і знаходиться біля кордону з Польщею, але в порівнянні з Східною Україною менше експортує меду, це пов’язано насамперед з тим, що Волинська область не багата на медоноси, але якість меду високого рівня, проте цього недостатньо для того, щоб забезпечити ту кількість, яку потребує закордон. Проте, цей мед є одним з найсильніших, адже він виготовлений з різних культур.

За останні п’ять років Україна зробила важливий прорив в світовій торгівлі медом, збільшивши обсяги зовнішніх поставок більше, ніж у 4 рази, до рекордних 57 тис, тон за підсумками 2016-го року. В грошовому еквіваленті приріст склав більше, ніж у 3 рази – 97,3 мільйонів доларів США. 2017-ий рік стане роком чергових рекордів в медовій галузі для України. Так, за 11 місяців цього року з України на зовнішні ринки було представлено 61,7 тис. тон меду, загальною вартістю 120,2 мільйони доларів США, що абсолютним рекордом для нашої країни. В цілому, за підсумками року, передбачається обсяг експорту на рівні 70-75 тис. тон. Традиційно, лідерами серед покупців українського меду є країни Європейського Союзу

Анна БУРКА Анна БУРКА, національна експертка FAO

Медова продукція є дуже популярною, оскільки кожен може знайти для себе щось особливе. (фото продукції). Існує велика проблема з продажем продукції закордон, оскільки дуже проблематично отримати ліцензію на експорт. А чи потрібна ліцензія на продаж медової продукції в Україні?

Ліцензія для продажу меду і бджолопродукції не потрібна. Натомість потрібно ветеринарно-санітарне свідоцтво, його можна отримати після подачі зразків/аналізів в Головному ветеринарно-санітарному управлінні, або в лабораторіях ринків

Леонтій СЕМАК Леонтій СЕМАК, пасічник

Серед покупців медової продукції – одним з найпопулярніших продуктів є «Медовуха». Мало хто знає, що це є національним українським напоєм, проте на законодавчому рівні це не затверджено, оскільки її не можна вважати рослинним продуктом, але і продуктом тваринного походження теж назвати не можна.

Виявляється, поширення продукції може перетворитися в модернізоване хобі, яке змусить всіх підлітків купувати «модний» мед.

Коли тато почав займатися пасічництвом, я насмілилася йому сказати, що він негарно продає мед. Я зустрілася з дизайнерами, розробила етикетку, створила сторінку в Instagram (соц.мережа). Це було зроблено для того, щоб більше для молоді піднести цю продукцію, щоб показати таким чином, наскільки це корисно, тому і постала така ідея поширення, адже молодь любить, коли на це приємно подивитися, коли це в гарній коробочці.

Марія СЕМАК Марія СЕМАК, дистриб'юторка медової продукції

Зважаючи на те, що Україна посідає третє місце в світі за об’ємами експорту меду, можна лише уявити рівень конкуренції серед пасічників.

Як правило, роботу пасічника можна віднести до індивідуальної, але співпраця з іншими пасічниками необхідна. По-перше, це робота з матководами-пасічниками (спеціалісти, що займаються вирощуванням бджолиних маток), з пасічниками-селекціонерами і власниками розплідницьких пасік. По-друге, з колегами-пасічниками для обміну досвідом, сумісного виїзду на кочівлі (перевіз пасік до медодайних рослин, або на запилення садів чи інших сільгоспкультур)

Леонтій СЕМАК Леонтій СЕМАК, пасічник

Може бути конкуренція між медами на власній пасіці. Коли ставиш перед дітьми три види меду і вони вирішують, який кращий, який гірший (сміється - авт.). Але всі пасічники України готові забезпечити нашу країну медом.

Марія ШОТІК Марія ШОТІК, експертка

Отож, за солодким смаком меду ховається гірка праця пасічників та титанічна праця маленьких бджіл. Натомість, за маленькими бджолами ховаються проблеми на законодавчому рівні, вирішення яких впевненими кроками прямують в Європу. Але це лише початок, адже розвиток пасічництва в Україні набирає неабияких обертів і ми маємо хороші прогнози на 2018 рік.

Їжте мед, одягайтеся тепло і думайте про бджіл. 

Автор – Ірина Власюк