Сортують 14 фракцій сміття: як працює Центр управління відходами у Луцьку

Сортують 14 фракцій сміття: як працює Центр управління відходами у Луцьку

У Луцьку запрацював перший комунальний Центр управління відходами. Його розмістили на місці колишньої станції перевантаження сміття на вулиці Трункіна, 7 (мікрорайон вулиці Дубнівської). Сюди щодня з 7-ї ранку до 20-ї вечора можна привозити побутові відходи. Їх сортують на 14 різних фракцій для повторного використання чи переробки, де це можливо.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проєкту «Медіаграмотність у регіонах України» поспілкувався із керівником центру Сергієм Михалевичем про перший місяць роботи, а також реалії, в яких працює сортування сміття у Луцьку. Відвідали також саму локацію, куди можна привозити відходи.

«Поки робимо за власний кошт. Але я думаю, що локація буде дуже популярна і люди оцінять…»

«Сам майданчик в нас вже давно працював. Це була станція перевантаження твердих побутових відходів. А так як зараз ми відразу перевозимо відходи із міста на Брищенський полігон, тут вирішили зробити станцію сортування сміття. Запит від мешканців був, куди вони можуть вивезти той чи інший вид сміття. Сюди вони можуть привезти і одразу тут відсортувати все», — розповідає Сергій Михалевич.

Центр облаштовували власними силами комунального підприємства «Луцькспецкомунтранс».

«Поки робимо за власний кошт. Але я думаю, що локація буде дуже популярна і люди оцінять. Кошти — це до 100 тисяч гривень точно. Ми використали ті контейнери і елементи, які в нас уже були. Не докупляли чогось нового, те що в нас було пофарбували, відремонтували і таким чином зробили».

Центр управління відходами створили на місці колишньої сортувальної станції. Фото автора

Досвід облаштування такого центру запозичили в Хмельницькому, де такий проєкт втілили раніше і все вже стабільно працює. Туди луцькі комунальники їздили переймати досвід.

Серед 14 видів сміття наразі найбільше – опалого листя та гілок. Придатну деревину із центру відбирають та перевозять на міську котельню, що працює на твердому паливі.

Ще одна «популярна» фракція — металеві відходи. Хоча в місті діють пункти прийому металолому, їх також привозять і в цей центр.

«До нас зручно приносити, бо якщо у вас вдома є кілька бляшанок чи невелика кількість металу на 2-3 кілограми, я не впевнений, що люди будуть спеціально везти на пункти прийому металолому. Тому вони везуть до нас, бо до нас можна одночасно вивезти багато видів відходів: скло, папір, пластик тощо. Возити це все в невеликій кількості по різних локаціях не дуже зручно і не вигідно. Тому невеликі залишки можна привезти до нас. Якщо є якісь великі об’єми, нехай краще людина завезе переробнику. Якщо вони везуть напряму, це навіть краще», — пояснює Сергій Михалевич.

Центр працює щодня з 7 ранку до 20 вечора. Проте найпопулярніший день – субота, коли лучани традиційно прибирають. Фото автора

Наразі, за його словами, здати «чорний» металолом не так просто через економічну ситуацію.

«На жаль, через війну у нас кількість металургійних комбінатів зменшилася. Частина зупинилися і сама ціна на вторинну сировину впала. Надіємося, що якомога швидше ми тих «орків» виженемо з нашої землі і відповідно відновимо нашу економіку».

Щоб підтримати військових, тут відбирають із металолому металеві бляшанки, які придатні для виготовлення окопних свічок.

«Ми вже передали два ящики нашим громадським організаціям, які виготовляють окопні свічки. Якщо у вас є чисті бляшанки, привезіть до нас, ми знаємо кому передати», – каже Сергій Михалевич.

«Ми тут будемо вчити сортувати пластик на правильні фракції…»

Окрім прийому сміття, такий Центр управління відходами виконує освітню функцію. Наприклад, тут вчать розрізняти різні види пластику і поліетилену.

«Ми тут будемо вчити сортувати пластик на правильні фракції. Бо якщо людям, наприклад, просто сказати, що потрібно розподіли поліетилен високої щільності та низької щільності, вони цього самостійно не зрозуміють. Якщо людина привезе сюди, в нас завжди є працівник, який може допомогти, роз’яснити. Коли обізнаність буде вища, можна буде говорити, щоб зробити такий самий поділ на фракції уже по місту. На жаль, ми і зараз бачимо, що в контейнерах, де збирається ПЕТ-пляшка, люди викидають скляну тару. Сортування не настільки чисте, як нам хотілося», — розповідає керівник центру.

Керівник центру Сергій Михалевич просить лучан стискати ПЕТ-пляшки перед тим, як кидати в спеціальні контейнери. Фото автора

У сортуванні пластику орієнтуються передусім на потреби підприємств-партнерів, які можуть його переробляти.

«Ми попередньо спілкувалися із підприємством «Вторма», з «Луцькпластмас». Відповідно до запитів цих підприємств ми розподіляли контейнери та будемо сортувати відходи».

Також приймають одяг, взуття та іграшки, але лише у задовільному стані та чисті. Їх через відповідні громадські організації планують передавати переселенцям, малозабезпеченим та іншим вразливим категоріям. Також нужденні можуть і самі приїхати у центр та вибрати собі речі.

Подібним чином планують використовувати і меблі. Якщо їх приносять у хорошому стані, передаватимуть малозабезпеченим. Натомість зношені меблі будуть використовувати як паливо у твердопаливних котлах на підприємстві.

Побутову техніку, яку привозять в центр, планують передати у заклади професійно-технічної освіти, щоб студенти вчилися ремонтувати її, або ж вивчали роботу побутових приладів. 

Керівник центру Сергій Михалевич просить лучан стискати ПЕТ-пляшки перед тим, як кидати в спеціальні контейнери. Фото автора

У сортуванні пластику орієнтуються передусім на потреби підприємств-партнерів, які можуть його переробляти.

«Ми попередньо спілкувалися із підприємством «Вторма», з «Луцькпластмас». Відповідно до запитів цих підприємств ми розподіляли контейнери та будемо сортувати відходи».

Також приймають одяг, взуття та іграшки, але лише у задовільному стані та чисті. Їх через відповідні громадські організації планують передавати переселенцям, малозабезпеченим та іншим вразливим категоріям. Також нужденні можуть і самі приїхати у центр та вибрати собі речі.

Подібним чином планують використовувати і меблі. Якщо їх приносять у хорошому стані, передаватимуть малозабезпеченим. Натомість зношені меблі будуть використовувати як паливо у твердопаливних котлах на підприємстві.

Побутову техніку, яку привозять в центр, планують передати у заклади професійно-технічної освіти, щоб студенти вчилися ремонтувати її, або ж вивчали роботу побутових приладів. 

У Центрі приймають одяг, взуття та іграшки, які передають нужденним. Фото автора

«Люди також мають розуміти, що немає можливості переробити 100% відходів…»

Привозити у Центр можна і будівельне сміття. Його також не залишають без уваги. В першу чергу залишки цегли, стяжки та подібне сміття використовують для підсипання доріг на Брищенському полігоні. Натомість пінопласт передають підприємству, яке виготовляє із нього спеціальні пінопласт-блоки для будівництва. 

«Вони подрібнюють пінопласт на крихти, додають бетон та інші компоненти. Технологію не розголошують, але в результаті виходять блоки із хорошими показниками термозбереження. Дуже надійні блоки з точки зору пожежної безпеки», — каже Сергій Михалевич.

Також тут приймають і небезпечні відходи: батарейки, акумулятори, люмінесцентні лампи, термометри.

«Просимо людей люмінесцентні лампи, термометри привозити вже в картонній упаковці. Це може бути заводська упаковка. Якщо її немає, може бути просто папір чи картон, щоб вони не побилися», — додає керівник центру.

Проте не все можна переробити, визнає Сергій Михалевич. Тому варто зважати на це перед тим, як купувати щось.

«Люди також мають розуміти, що немає можливості переробити 100% відходів. Людям потрібно говорити, щоб вони зважали на це. Можливо варто просто відмовитися від продуктів, які створюють сміття, що вже не переробляється».

Люмінесцентні лампи та скляні термометри у Центр просять привозити в упаковках, щоб вони не розбилися. Фото автора

 

Антон Бугайчук