Про Вінника, “культурну жопоньку” і цінності

Про Вінника, “культурну жопоньку” і цінності

Цей блог почався з мого допису у ФБ –

Хтось вподобав його, а хтось ні. “Трохи образливо (( в кожного свої смаки” або “На музику, яку любиш ти теж можна знайти подібне відео” – основні аргументи, чому цей допис образливий. Водночас, написав я то свідомо і розумію, що комусь цей текст не сподобається! Вважайте це провокацією! Так от, народ, вас образило це порівняння. Ок!

А вас не ображає, що люди з консерваторською освітою, які працюють денно і вночі ледве зали на 200 людей збирають? І я маю на увазі нині не тільки класичну музику, а й джаз, рок, фолк і тд.

Вас не ображає, що волинський музикант Сергій Шишкін, який зробив мега багато для розвитку та популяризації брадівської музики, так і не отримав звання “заслуженого”. Хоча таке подання було зроблене, а відповіді так і немає. Шишкін критикує владу, він їй не милий! Тому  те подання і застрягло десь в лабіринтах бюрократії!

Вас не ображає, що на проведення театрального фестивалю “Мандрівний вішак”, який вже став луцьким міським брендом, кожен раз приходиться тяжко-важко збирати кошти і постійно просити людей про допомогу? Хоча це все для лучан і для розвитку культури! Ніхто з оргів на цьому і копійки не заробляє.

Вас не ображає, що українські художники, музиканти, поети, які здобули всесвітню славу, тако собі знані в Україні? Список можна продовжувати…

Чому все так?  А тому, що на відміну від Вінника, ці люди творять інтелектуальний продукт, грузять, провокують, заставляють думати, а не грають виключно на емоціях та інстинктах! А думати про щось глибоке в Україні на жаль не модно:( Так що продовжуйте ображатися за Вінника і не дивуйтеся, чому в країні культурна “жопонька”. А я в той час, коли подібіні виконаці збирають стадіони, хочу вити із смутуку, як та молода вовчиця!

Ц – цінності