Про що дезінформували та маніпулювали у волинському інфопросторі: дайджест INFOCRIME Lutsk (7-11 червня)

Про що дезінформували та маніпулювали у волинському інфопросторі: дайджест INFOCRIME Lutsk (7-11 червня)

Минулого тижня у волинських медіа знову найбільше маніпулювали на тему місцевої влади. Також політики активно використовували деякі медіа заради власного піару.

За інформацією “Сили правди” на тему  місцевої влади було 36% маніпуляцій від загальної кількості промоніторених новин. Про бізнес — 19%, державну політику — 11%, народних депутатів — 11%, соціальну тематику — 10%, екологію — 4%, політичні партії — 4%, коронавірус — 3%, правоохоронні органи — 2%. Також був один фейк на історичну тему. Загалом на промоніторених сайтах маніпуляцій стало більше —  82 опублікованих матеріали. У попередньому дайджесті було лише 59.

Такий висновок моніторингу місцевих медіа, який провели експерти в рамках проекту INFOCRIME, що реалізується за підтримки британської фундації Thompson Reuters та в партнерстві з Інститутом масової інформації.*

У період з 7-11 червня фактчекери INFOCRIME проаналізували 1924 матеріали на сторінках 10 інтернет-видань, новинні випуски 2 телеканалів та 8 акаунтів представників влади та політиків у Fасebook. Досліджували всі публікації, що вийшли у період моніторингу.

У період моніторингу фейків, маніпуляцій та джинси не було на сайті Район.in.ua.

Фейк про росіян та «рускіє етнічні землі»  

Видання Волинь UA опублікувало матеріал у рубриці «Аналітика» на основі посту у Facebook Богдана Жижка, якого позиціонують як члена Луцького міського комітету ВО «Свобода». Політик у своєму дописі висловлює думку щодо законопроекту №3717, який стосується навчання іноземців в Україні. Проте, окрім оціночних суджень, Жижко робить такі категоричні висновки як: «немає етнічних земель «рускіх». А якщо немає території, на якій формується народ, то й нема такого народу!», «А росіян немає!» та інші.

Попри неоднозначність трактування поняття «народ», існування Російської Федерації та росіян як народу є визнаним на міжнародному рівні, а їх походження описане як у енциклопедичних, так і у наукових джерелах. Ми усвідомлюємо, що російська пропаганда продовжує нав’язувати міф про те, що українців «немає», проте це не привід створювати власні міфи. Наприклад, для розуміння особливостей формування походження слов’янських націй, можна прочитати працю Сергія Плохія «Походження слов’янських націй. Домодерні ідентичності в Україні, Росії та Білорусі».

Приватні особи мають право у соціальних мережах на висловлювання різноманітних оціночних суджень, проте медіа не варто посилатися на такі емоційні оцінки замість фактів, особливо коли йдеться про висновки щодо походження цілих мов та народів. Подібні публікації про історію та її вплив на прийняття суспільно-важливих рішень вимагають надійних посилань та звернення до експертів, а не посилання на слова політика у соціальних мережах. Також медіа не варто позиціонувати як «аналітику» однобоке емоційне висвітлення проблеми.

Маніпуляції у заголовках 

Важливо, щоб новинні заголовки у медіа збігалися з текстами.  Крім того, про минуле треба писати не в теперішньому часі. Наприклад, у заголовку «У Польщі українці відкрили незаконну агенцію праці» є маніпуляція, адже ця агенція вже не працює.

Заголовок «Підконтрольна Польща, або чому польські депутати ненавидять Росію» є маніпулятивним, бо «узагальнює» всіх польських депутатів, які нібито ненавидять Росію. Також  невідомо з чого автори взяли, що Польща — підконтрольна. При цьому у тексті новини пояснюють, що у деяких польських політиків розвинулась «хвороба», яка називається «русофобією».

На сайті «ВолиньUA» є маніпулятивний заголовок «Мер Володимира витратить 11 мільйонів на 470 метрів дороги». Перша маніпуляція —  це не міський голова витратить власні гроші на ремонт дороги, бо насправді комунальне підприємство «Полігон» Володимир-Волинської міської ради оголосило тендер на ремонт вулиці. Друга маніпуляція полягає в тому, що ремонт буде не лише дороги. Мова йде також про вулицю, тобто також тротуари, зупинки і підземні комунікації.

Також медіа «ВолиньUA» опублікувало новину із маніпулятивним заголовком «У Нововолинську Карпус відкриває купальний сезон на озері з брудною водою». Проте висновок про «забруднення» води зробили на основі фото із соціальних мереж, де видно водорості на поверхні води у частині водойми. Є кілька чинників, які роблять цю публікацію маніпулятивною.

По-перше, фото могли бути зроблені із метою створити враження, ніби водоростями вкрита вся поверхня водойми. Навіть якщо це випадковість, журналістам варто було перевірити, наскільки фото користувача із соцмереж відображають реальний візуальний стан води.

По-друге, чистота води не завжди пов’язана із кількістю водоростей у ній. На Волині безпечність води для купання перевіряє зокрема ДУ «Волинський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України». Станом на 11 червня пляж міський мікрорайону Шахтарський у Нововолинську визнаний безпечним.

По-третє, недоречне формулювання «Карпус відкриває», адже відкриття купального сезону розпорядженням міського голови — формальна процедура, а відкриття як заходу за участі міського голови Бориса Карпуса досі не було.

Insider media опублікував матеріал із апокаліптичним заголовком «Незабаром Луцьк може перетворитися на «бетонні джунглі»? Приводом для такої «стурбованості» стала вирубка частини дерев на проспекті Волі в рамках реконструкції. В основу матеріалу покладені думки громадського активіста Михайла Верпучинського із поста у соціальній мережі Facebook. Таким чином, видання зокрема транслює маніпулятивні висновки: «До слова, завдяки величезній кількості зелених насаджень у 1970 році Луцьк визнали найзеленішим містом СРСР. Дерева, квіти та кущі на той час росли всюди» та «проте, за ними, на відміну від Європи, у нас ніхто не доглядає».

По-перше, ні в матеріалі, ні в публікації, на яку посилається видання, не вказано, згідно із яким дослідженням Луцьк визнавали найзеленішим у 1970 році. Так само немає конкретики щодо показників озеленення. Друга ж фраза маніпулятивно порівнює Україну із «Європою» і маніпулятивно узагальнює, що за такими деревами «ніхто не доглядає». Загалом журналістам варто уникати прямого цитування емоційних блогів із категоричними маніпулятивними судженнями, або принаймні наводити факти, які би підтверджували слова героїв та спікерів.

Іноді у публікаціях факти підміняли оціночними судженнями. У заголовку «Більше не смердітиме! Головну причину неприємного запаху в Луцьку ліквідують. ВІДЕО» журналісти самі зробили висновок, що надалі проблему зі смородом вирішать. Проте неодноразово у медіа публікували інформацію про різні джерела поширення неприємного запаху, окрім очисних споруд КП «Луцькводоканал».

На сайті «Волинь24» є новина «Вакцинація не рятує: столиця країни знову йде на локдаун», хоча мова не про Київ, а про Чилі.  В заголовку не вказують, про яку столицю конкретно йдеться.  Також маніпулятивним є категоричне твердження, що вакцинація не рятує людей.

Назва у новині «Дискваліфікували за вузькі очі: расизм у спорті» на сайті Волинь24 не збігається з текстом. У тексті йде мова про расистський жест, через який дискваліфікували спортсменку  в матчі  волейбольної Ліги націй.

Джинса & Неналежно маркована реклама

Популярною маніпуляцією є матеріали з ознаками замовності, що оприлюднюють як звичайні журналістські тексти. Зазвичай, вони не мають великої інформаційної цінності та показують лише  позитивні сторони політиків.

Свято останнього дзвоника є важливим в першу чергу для школярів, їх батьків та викладачів. А от акцент про те, що туди прийшли представники влади можна побачити на сайті «12 каналу».

У заголовку «Останній дзвоник у Ковелі: найкращих учнів відзначив Ігор Чайка» подають інформацію в першу чергу про міського голову міста Ковеля.

Активно діяльність партії «За майбутнє» та її лідера Ігоря Палицю висвітлює сайт ІА «Волинські новини» та «Під прицілом». Думки політика та діяльність партії «За майбутнє» можна прочитати доволі часто на цих сайтах.

Позитив про Благодійний фонд Ігоря Палиці є на сайті «Під прицілом» та «Волинські новини». Публікація із назвою «Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом»: 10 років з вами і для вас» спрямована на формування позитивної думки про благодійну діяльність політика.

У іншого волинського політика  Степана Івахіва теж  є фонд, про який теж не можуть не згадувати в медіа. На сайті 12 каналу  у заголовку «Співай за мрію»: фонд Степана Івахіва «Патріоти Волині» нагородив талановитих дітей з Волині. ВІДЕО» згадали від імені кого вручали дітям нагороди.

Інтернет-видання «Буг» минулого тижня розміщувало компліментарні матеріали про міських голів Володимира-Волинського Ігоря Пальонку та Нововолинська — Бориса Карпуса. Так «хвалили» нардепа Ігоря Гузя і депутата Волинської обласної ради Андрія Бокоча.

Також низка медіа розміщували компліментарні матеріали про «Велике будівництво», яке позиціонують як ініціативу Президента Володимира Зеленського. Спікерами у таких матеріалах переважно були представники Волинської ОДА.

На деяких сайтах є неналежно маркована реклама, коли використовують значок зірочки, щоб нібито позначити рекламу, не вказуючи цього  в тексті. Охоче користуються таким прийомом у прихованій рекламі різних закладів чи комерційних пропозицій.

Наприклад, на сайті видання «Конкурент» рекламна публікація про боулінг-клуб в Луцьку позначена лише знаком зірочки.

Іноді аби не позначати рекламні тексти, можуть придумати  рубрики з певними назвами, але прямо не пишуть «Реклама». Зокрема підбірка місць в Луцьку, де можна посмажити шашлики опублікована без позначки «Реклама», але із написом «hot». Або ж можуть і не позначати рекламні тексти взагалі. Як це зробили на сайті «Перший» у публікації про новий житловий комплекс  в Луцьку.

Проте у частині 3 статті 9  Закону України «Про рекламу» зазначено: «Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою «Реклама» чи «На правах реклами». Також у цьому законі йдеться про те, що реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

Висновок:  Деяким  редакціям сайтів треба ретельніше перевіряти інформацію, а також пам’ятати, що не кожен пост з соцмережі може стати новиною на сайті. Коли політики прагнуть досягати певних цілей з допомогою медіа, це наслідки поширення такої інформації це спільна відповідальність редактора/журналіста та політика.

Мая Голуб, Антон Бугайчук, проєкт INFOCRIME Луцьк

*До вибірки потрапили усі матеріали 10 інтернет-сайтів (Волинські новини, ВолиньPost, Волинь24, Район.in.ua, Волинь.UA, Конкурент, Перший, Під прицілом, Буг, Insider Media), двох телеканалів – 12 канал і ТРК «Аверс», сторінки у Facebook Луцького міського голови Ігоря Поліщука, Голови Волинської ОДА Юрія Погуляйка, голови Волинської облради Григорія Недопада, Ковельського міського голови Ігоря Чайки, політика Ігоря Палиці, Ігоря Гузя, Миколи Яручика, Івана Мирки.

Період моніторингу – 7-11 червня 2021 рокуНаша сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/infocrimelutsk 

Проєкт Infocrime здійснюється ГО Інститутом Масової Інформації за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.

Мая Голуб