Поширення коронавірусу: безвихідь чи поштовх для розвитку?

Поширення коронавірусу: безвихідь чи поштовх для розвитку?

«Лихі 90-ті», економічні кризи в Україні та поширення коронавірусу – що між ними спільного?  Все це не лише важкі часи, а й виклики для розвитку та фактори змін, як в цілому для нашої держави, так і для кожної людини зокрема. Ті, хто думав, що вдасться просто тишком-нишком перечекати пандемію, не підлаштовуючись до нових реалій, ризикують чимало втратити. Натомість, хто готовий змінюватися і шукати, той точно має більші шанси на успіх

В цій публікації, ми розкажемо про три волинські приклади того, як бажання не сидіти на місці, креативний підхід, командна робота та віра в свою справу народжують успішні ініціативи навіть в умовах карантину і криз.

Карантиномандри

Порожні вулиці, не курсує транспорт, зачинені музеї, заклади громадського харчування, готелі… Зумовлені поширенням COVID-19 реалії – стали страшним сном для тих, чия робота пов’язана з туризмом.

І хоча Луцьк не назвеш туристичною Меккою, але перспективи у нього в цій галузі чималі. За версію авторитетного профільного всеукраїнського видання Zruchno.Travel, ще у докарантинний період обласний центр Волині  потрапив у топ-десятку українських міст з найкращими перспективи для розвитку туризму в 2020 році.

«Зумовлено це не тільки наявними ресурсами (істотко-культурна спадщина, культурно-мистецький потенціал, талановита громада), а й розуміння влади, що ця галузь має розвиватися. За минулий рік Луцьк відвідало понад 303 тисяч туристів. З них, 18,6% – іноземці (авт. у 2017 р. – 11%)», – зазначає керівниця управління туризму та промоції міста Катерина Теліпська.

Завдяки низці карантинних послаблень місто й надалі може розвивати свій туристичний потенціал. Водночас, ще у березні-квітні важко було давати будь-які реальні прогнози. Роботу туристичних агентств було фактично паралізовано, музеї та істерико-культурні пам’ятки зачинені, а любителі мандрів могли лише мріяти про візити до Луцька.

«Є такий вислів – «як сніг в середині літа». Власне саме таке враження у мене було з початком карантину. Ми якраз почали готуватися до відкриття літнього туристичного сезону (розробляли нові екскурсії, маршрути, тури) і, м’яко кажучи, були спантеличені. Що робити далі? Розуміли, що не можемо просто чекати кращих часів, і почали думати про нові формати роботи», – розповідає директор туристичного агентства «Патріот» Богдан Климчук.

Понад три роки тому з його ініціативи та за підтримки Луцької міської ради і Британської ради  містом почала курсувати незвична нічна театралізована  екскурсія. Уявіть, ви гуляєте вулицями та площами старої частини Луцька, тримаючи в руках смолоскипи, та ще й в компанії унікального гіда – привида середньовічного шляхтича Станіслава Хрустеля. Саме він розповідає всім охочим романтичні та містичні історії життя міста і відкриває незвичний Луцьк. Екскурсія є однією з туристичних родзинок міста та минулого року потрапила до десятки найкращих в Україні.

«Так як через карантин ми не могли продовжувати проводити її наживо, то вирішили показати в онлайн-форматі, і це дало успіх. Відеотрансляцію переглянуло понад десять тисяч осіб не тільки з України, а й інших держав. Така увага була зумовлена не лише цікавістю екскурсії, а й потребою людей в подібному продукті. Звісно це не може повноцінно замінити реальні мандри, але коли інших варіантів немає, то чому б не спробувати подорожувати віртуально», – зазначає Богдан Климчук.

Чоловік додає, що після послаблення карантину екскурсія вже другий тиждень відбувається у реальному форматі. Серед її відвідувачів є й ті, які спостерігали за  відеотрансляцією. Нині, вони приїхали до Луцька, щоб побачити її на власні очі.

Культура на карантині…

Чи можна вважати докарантинний період часом розвитку для української культури? Візьмемо на себе відповідальність сказати  – так. Наприклад, попри всі труднощі у цій сфері, за останні роки в Луцьку більше відвідувачів культурних заходів; виникають нові творчі простори; росте визнання місцевих митців на всеукраїнському рівні та за кордоном.

Весна 2020-го у місті обіцяла чимало цікавих музичних виступів, спектаклів, виставок художників, тощо. Але, як і у випадку з туризмом, заборона проводити публічні заходи перекреслила всі плани та поставила місцевих творців перед питанням, що робити далі. І якщо державні культурні інституції в умовах карантину мають гарантовані кошти для покриття нагальних витрат, то приватні і незалежні мистецькі структури на початку березня серйозно задумалися, чи переживуть наслідки поширення коронавірусу.

«До початку карантину ми запланували та анонсували виступи гуртів «O.Torvald», «MOTANKA», «Morphine Suffering», покази вистав театру «ГаРмИдЕр», відкриту дискусію, презентації. Але не так сталося, як гадалося. Більше того, завдяки проведенню цих заходів ми планували оплатити оренду приміщення нашого творчого простору та інші поточні витрати. Тому опинилися не в найкращій ситуації, але маємо сильну команду, яка не здається без бою», – розповідає керівниця сучасного альтернативного мистецького інтеграційного простору «ГаРмИдЕр ангар-stage» (ГАS) Ольга Валянік.

Цей єдиний у Луцьку незалежний сценічний творчий майданчик почав свою роботу у серпні 2019 року та вже став унікальним проектом для міста і області. Старий ангар зажив новим життям і став осередком сучасної культури. Хоча облаштування простору триває, тут вже відбулися виступи гуртів «Лінія Маннергейма», «Хамерман знищує віруси», літературні читання в рамках фестивалю «Фронтера», численні виступи театрів з різних куточків України, форум молодіжних працівників, презентації та багато іншого.

«Нові реалії не загнали нас у творчу ізоляцію. Та й взагалі, культура на карантині – це як? Давайте ще скажемо совість на карантині. Більше того, у важкі часи творчість надихає інших, наповнює буденність сенсами. Тому, як тільки розпочався карантин, команда ГАS першою в Україні організувала дистанційний фестиваль для дитячих та дорослих театрів «Вішак online». Його мета –  включити театральний простір у комунікацію та  дати розуміння, що можна діяти і в таких обставинах», – розповідає арт-директорка простору Руслана Порицька.

За тиждень в цій ініціативі зголосилося взяти участь 45 колективів (за такий короткий час це чимала кількість – авт.) з України та закордоння. Кожен з учасників мав надіслати організаторам відео своїх спектаклів, які згодом переглянули та оцінили знані українські актори, режисери та критики. Колективи отримали письмові рецензії від журі, а переможці зможуть показати заявлені вистави у «ГаРмИдЕр ангар-stage» вже після скасування карантинних обмежень.

На цьому команда простору не зупинилася. До дня театру в прямому ефірі тут презентували он-лайн прем’єру вистави без акторів за п’єсою «Дихання» («Breath», 1969 рік) класика абсурдизму, Нобелівського лауреата Самюеля Беккета. У квітні театр «Гармидер» влаштував тут театралізовані читання поеми «Епупея» луцького поета Костя Шишка. Ці відео переглянуло понад 5 тисяч людей. Крім того, карантинний час також використали для продовження реновації простору.

 

«Завдяки такій нашій активності ми не лише змогли залучити кошти для покриття нагальних витрат діяльності ГАS, а й продовжили налагоджувати зв’язок з творцями та всіма, хто цікавиться сучасним українським мистецтвом. Більше того, онлайн-трансляції заходів – це тренд, який з нами надовго. Тому, отримавши за останні місяці хороший досвід у цьому, будемо продовжувати подібну практику і після карантину», – зазначає Ольга Валянік.

А як справи в агентів змін?

Якщо ви думаєте, що далі ми вам розкажемо про успішну роботу спецслужб на карантині, то, можливо когось розчаруємо.  Агенти змін – саме так у професійному колі називають представників громадських організацій. Вони не лише якісно підсилюють українські реформи, а в тій чи іншій мірі контролюють дії влади (мітинги, моніторингові кампанії тощо).

світлина з Форуму розвитку громадянського суспільства від ІСАР “Єднання”

«З кожним роком професійність громадських організацій в Україні росте. Це стосується як Києва, так і регіонів.  Вони активно об’єднуються в мережі, стають ліпше стратегічно орієнтованими та більш експертно підходять до свої роботи», – ділиться своїми думками спеціалістка з розвитку громадянського суспільства ПРООН в Україні Оксана Косенко.

Щодо нашої області, то одною з найдосвідченіших є  громадська організація «Волинський Інститут Права».  Серед напрямків її діяльності – стратегічне планування розвитку громад, правозахист, вплив на формування місцевої політики.

«Гасло нашої організації – дії творять зміни або зміни творять дії. В нових реаліях, у яких зараз живе весь світ, воно проявилося по-особливому. Карантин мотивував нас перепрофілювати свою діяльність і тимчасово займатися протидією поширенню коронавірусу або зменшенням негативного впливу самоізоляції, спричиненої COVID-19», – розповідає керівниця ВІП Ірина Гайдучик.

Так, у квітні Волинський Інститут Права долучився до інформаційної кампанії, що ініційована ПРООН в Україні. Зокрема, було поширено у мережі Facebook важливі дописи, пов’язані з коронавірусом та  життям в умовах карантину. Крім того, у співпраці з Луцькою міською радою та волинськими і рівненськими громадами було поширено понад дві тисячі маркувальних наліпок щодо дотримання дистанції в місцях великого скупчення людей (магазинах, аптеках, банках тощо). Зокрема, наліпки розповсюджували у 45 супермаркетах Луцька, в Голобській, Вишнівській, Люблинецькій, Ківерцівській, Мар’янівській, Смизькій ОТГ, селі Гоща та у Нововолинську.

«Біля мого будинку є магазин, де, незважаючи на зауваження персоналу, люди формували хаотичну чергу. Хтось стояв  далеко одне від одного, а інші – зовсім поруч. Після того, як там з’явилися наші наклейки, черги стали впорядковані. Хай це маленька справа, але вона хоч трохи убезпечить людей від коронавірусу», – каже Ірина Гайдучик.

Активістка додає, що нові умови вплинули на зміну не лише напрямку, а й формату роботи. Так, команда Волинського Інституту Права не відмовилася від запланованих тренінгів для активних мешканців Вишнівської та Головненської ОТГ, і вирішила проводити їх онлайн.

«Ми переживали, що жителі сіл не захочуть чи не зможуть навчатися в такому форматі, але охочі знайшлися. У травні відбулося 6 тренінгів на платформі ZOOM. Ми  детально пояснювали усім, як користуватися цим сервісом. Нині, наскільки я знаю, дехто з учасників наших навчань і далі користується цим ресурсом для переговорів та інших тренінгів», – розповідає Ірина Гайдучик.

Наостанок

У всіх трьох випадках ми питали в наших співрозмовників: що було б, якби ви відмовилися від реалізації цих ініціатив і просто чекали завершення карантину? Відповідь у всіх одна – зневіра та тотальний розпач.

Карантин допоміг їм стати сильнішими і мотивувати до руху навіть в ізоляції.

Матеріал створено в рамках стипендіальної програми «Залишайся у професії», яку організувала ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.