Політика проти екології: на Горохівщині громади не можуть домовитись про полігон і викидають сміття в поле

Політика проти екології: на Горохівщині громади не можуть домовитись про полігон і викидають сміття в поле

Спецтехніку завантажують сміттям і везуть його у село Цегів Мар’янівської об’єднаної територіальної громади. Там, на околиці населеного пункту, просто в полі, його викидають. І так роблять з 60-х років минулого століття. У Горохівському районі досі немає жодного цивілізованого полігону для твердих побутових відходів.

Несанкціоноване сміттєзвалище в Цегові займає понад 4 гектари. Воно оселилось в кар’єрі колишнього цегельного заводу по сусідству з сільськими обійстями і грядками з городиною.

 

У 2015-ому за фактом бездіяльності посадових осіб Горохівської міськради, які допустили утворення несанкціонованого звалища відходів, відкрили кримінальну справу. Щоправда через рік тихенько закрили. Не знайшли складу злочину.

 

3 червня цього року на підприємство «Еталон» прибули з позаплановою перевіркою співробітники Держекоінспекції у Волинській області. Проте директор Анатолій Клемба не допустив контролерів. Каже, підприємство щороку штрафують, а допомогти вирішити проблему ніхто не поспішає. На його думку, це ніщо інше як тиск на бізнес.

 

Директор ТОВ «Еталон» Анатолій Клемба

«Сила правди» звернулася з запитом до Держекоінспекції у Волинській області щодо кількості перевірок та санкцій вжитих відносно ТОВ «Еталон». З’ясувалося, що за 5 останніх років екологи здійснили дві планові перевірки підприємства у 2017-ому та 2018-ому та одну позапланову цього року.

«За невиконання вимог припису у 2019 році керівника ТОВ «Еталон» притягнуто до відповідальності за ст. 188-5 КУпАП на суму 255 грн, яку й сплачено», – йдеться у відповіді Держекоінспекції.

Зважаючи на офіційні цифри такий «тиск на бізнес» навряд чи міг суттєво вплинути на фінансові показники ТОВ «Еталон».

Підприємство «Еталон» створене 17 років тому. Нині воно надає широкий спектр комунальних послуг мешканцям Горохова. Щоправда, тарифи затверджує Горохівська міська рада. Востаннє вони зростали у 2019-ому через збільшення мінімальної заробітної плати. Відтоді мешканці багатоповерхівок щомісяця платять за вивезення власного сміття в поле 19 гривень 42 копійки  щомісяця, а горохівчани, які живуть в приватному секторі, – 23 гривні 6 копійок. Відповідне рішення розміщене на офіційному сайті органу місцевого самоврядування.

А ось, наприклад, в райцентрі Рожище, яке вивозить своє сміття на легальний Брищенський полігон і відповідно оплачує його утилізацію, така послуга коштує від 15 гривень 70 копійок до 18 гривень 10 копійок з особи на місяць. Дешевше вивезення і захоронення відходів обходиться і мешканцям обласного центру. Лучани платять за це від 16 гривень 43 копійок до 18 гривень 51 копійки на місяць. У Заборольській громаді неподалік обласного центру сміття вивозять всього за 15 гривень з людини на місяць.

На ТОВ «Еталон» кажуть, що попри відсутність полігону в структуру їхнього тарифу входять витрати на захоронення. Це оплата праці бульдозериста, який двічі на тиждень підгортає сміття на звалищі в Цегові. Ціну ж в основному формують витрати на паливно-мастильні матеріали і на оплату праці.

Окрім того, стверджують на підприємстві, ще в 2010-ому інспекція з контролю за цінами дала позитивний висновок щодо їхніх тарифів та й нині вони під контролем в Антимонопольному комітеті. Антимонопольники кажуть, що востаннє погоджували тарифи на вивіз сміття для Горохова 5 років тому.

«Політика не повинна влазити в сміття»

Горохівський міський голова Віктор Годик не пам’ятає, скільки платить за вивіз сміття його родина. Каже, цим завідує дружина. Він пояснює, що вартість тарифу залежить від багатьох чинників, зокрема, від кількості населення і технічного оснащення комунального підприємства. Хоча, за його словами, ситуація з укладенням договорів про вивіз сміття в Горохові непогана.

«Політика не повинна влазити в сміття», – Горохівський міський голова Віктор Годик

«Коли я прийшов у 2009-ому році то навіть 1% укладених договорів не було. Зараз десь 72-73%. По правді кажучи, то ми навіть дотуємо це підприємство, бо люди не дуже справно розраховуються за вивіз сміття. Коли ми затверджували тарифи, то вони приносили якісь погодження від антимонопольного. В них там була перевірка. Але останнім часом я не порівнював наші тарифи з тарифами в інших населених пунктах. Будемо розбиратися чого така ситуація», –  зазначає очільник міста.

На столі у Віктора Годика лежить невтілений проект полігону в Цегові. Міський голова каже, що про несанкціоноване сміттєзвалище могли б вже забути, якби торік громада Мар’янівської ОТГ не повстала проти будівництва нового полігону твердих побутових відходів.

«Проект будівництва полігону був розроблений ще у 1995 році. В 2013 році я почав займатися цим питанням і знайшов підтримку. На рівні адміністрації були такі хороші домовленості, що ми над цим працюємо, працюємо, щоб зробити полігон, бо він необхідний. Зробили коригування проекту за кошти з міського бюджету, вибили гроші в держави, тільки бери і будуй. Майже 19 мільйонів. Об’єкт мав бути зданий в експлуатацію до кінця 2019 року, але будівництво навіть не почалось. Техніка почала возити пісок і щебінь – люди почали лягати під бульдозер наче під німецькі танки. Тоді мали бути вибори в ОТГ тож навколо цього питання почались політичні спекуляції.

Ми почали їздити до людей, говорити, привозили фахівців, йшли на всілякі поступки. Зробили зауваження, що плівка не така – замінили півтора сантиметри на три. Я 23-й рік в місцевому самоврядуванні, але коли я поїхав на збори в Мар’янівку, в мене було таке враження, що я попав в 16 століття на інквізицію. Крик, балаган, звинувачення. Мені дуже прикро, що так сталося. Зіграли політичні амбіції. Ми не могли йти проти волі людей і виділені на будівництво мільйони повернулись в державний бюджет. А саме парадоксально це те, що цей полігон планувався не тільки для нас, не тільки для міста Горохів, яке виділило кошти на проект, а й для Мар’янівки та Цегова. Об’єкт мав бути переданий Мар’янівській ОТГ і вони б отримували з нього гроші, ми б їм платили за вивезення туди сміття. Зараз ми розглядаємо альтернативну ділянку, але суто для себе, а не для Мар’янівки. Звісно, в часі ми програємо, бо треба все починати спочатку»

Народ проти. Як в Мар’янівській ОТГ збираються вирішувати сміттєве питання

У 2019-ому мешканці Мар’янівської ОТГ протестували проти будівництва полігону, за їхніми словами, через невдало вибране місце. Це ділянка за межами села Цегів, недалеко від несанкціонованого сміттєзвалища.

Люди наголошували на високій ймовірності потрапляння нечистот у воду, яка згодом стіче до їхніх криниць, апелювали до того, що неподалік є орнітологічний заказник, а проект будівництва полігону не проходив оцінки впливу на довкілля. І взагалі кількасот років тому на ділянці, виділеній під полігон, була святиня, отже утилізовувати тут сміття не по-християнськи. Підтримав думку громади і тоді ще кандидат, а нині голова Мар’янівської ОТГ Олег Басалик.

Будівництво зупинили, кошти на нього повернулись в державну казну.

З того часу минуло більше року, сміття з Горохова далі возять у Цегів на стихійне сміттєзвалище, а Мар’янівська громада так і не визначилась що з цим робити.

Тим часом Держекоінспекція вимагає поквапитися з рішенням. 10 червня чиновники зустрілись з Мар’янівською громадою. Представники управління екології і природних ресурсів Волинської облдержадміністрації і Держекоінспекції в області наполягали на старому варіанті – будівництві полігону за готовим проектом на виділеній земельній ділянці у Цегові.

За їхніми словами, проект відповідає всім нормам: до згаданого орнітологічного заказника збережено відстань у три кілометри, до населеного пункту – один. Оцінки впливу на довкілля проект справді не проходив, оскільки на момент його експертизи чинним законодавством були передбачені дещо інші процедури з залученням фахівців в сфері екології.

Однак людей цим не переконати, вони хочуть сміттєпереробний завод замість полігону, просять провести інформаційну кампанію в школах щодо сортування відходів. Хтось пропонує возити своє сміття в Горохів, а хтось називає альтернативні місця. До прикладу, Скобарівщина (вимерле село поблизу с.Сільце Горохівського району, – авт).

Окрім того мешканці Мар’янівської ОТГ вважають, що питання відновлення будівництва полігону ініціюють політичні опоненти Олега Басалика з метою змістити його з посади.

«Відстаньте від нашого бідного голови! Що ви від нього хочете? З’їсти його хочуть! Він просто занадто добра людина…», – заступались за селищного голову перед обласними чиновниками люди.

10 червня 2020 року у Мар’янівці відбулися збори громади щодо проблемного сміттєзвалища

Про те, що сміттєве питання замість господарської площини перейшло в політичну, свідчать і думки лідерів місцевого самоврядування. Вони відкрито заявляють про те, що займатись будівництвом полігону треба… після виборів.

«Хлопці, ви кажете, що ситуація патова для нашої громади. Це ситуація патова для всієї Волині, – звертається до представників управління екології і Держекоінспекції депутат Горохівської районної ради Леонід Кравчук.

У нас на осінь буде створено три громади з центрами у Горохові, Мар’янівці і Берестечку. У зв’язку з новим територіальним устроєм, ви повинні були б сказати: Ми бачимо утилізацію сміття так, так і так. Чого саме актуалізація на Мар’янівці? Ви написали стратегію? Ви її роздрукували в трьох екземплярах, щоб ми ознайомились? Ви її привезли? Нічого ви не зробили! Ми повинні починати з роздільного збору сміття. Державна влада хай поможе утилізації»

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів відноситься до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Мар’янівський селищний голова Олег Басалик

– Якщо все складеться так, як хоче ваша громада, запроектований полігон не будуватимуть, чи прораховували ви скільки часу і коштів потрібно на вирішення проблеми утилізації сміття окремо для Мар’янівської ОТГ?, – запитуємо голову громади Олега Басалика.

– Спочатку треба визначитися, в яких масштабах ми її маємо вирішувати. Якщо стане питання так, що кожна громада має вирішити свої власні інтереси щодо поводження з відходами самостійно, то ми вже дещо напрацювали. Визначилися з ділянкою, яка можливо б підійшла для того. Ми виїхали, подивилися відстані, дійшли висновку, що її можна планувати під полігон. Але ми не торпедували це питання, бо в жовтні утворяться три громади, в яких будуть однакові проблеми і ми можемо створити один полігон, щоб він був у спільній комунальній власності. Це питання не нове, воно не сьогодні виникло, а на початку 2019-го. Тоді була створена робоча група, але до цього часу ніхто ніяких конструктивних рішень не прийняв.

На зборах у Мар’янівці начальник Державної екологічної інспекції у Волинській області Олександр Кралюк дав місцевим лідерам місяць, щоб визначитись з місцем під полігон. Якщо рішення не буде, пообіцяв закрити стихійний смітник і застосувати стягнення до сільських рад.

Та ультиматум від приїжджих чиновників, схоже, не надто налякав місцевих.

Ультиматуми не працюють. Віз і нині там

За місяць після оголошених громаді ультиматумів було чимало потуг зрушити ситуацію з мертвої точки. Місцеві активісти їздили на зустріч з керівництвом області, оглядали альтернативні ділянки під полігон і дивились, як це працює у сусідів. Але, за словами начальника Держекоінспекції у Волинській області Олександра Кралюка, якщо з Горохова вже відзвітували про альтернативну ділянку і перші кроки з вирішення проблеми, то з Мар’янівки добрих новин нема.

У коментарі «Силі правди» державний інспектор відділу екологічного контролю, земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами Сергій Чернець розповів, що до спільної думки громади Горохова, Мар’янівки і Берестечка так і не дійшли. За цей період розглянули дві альтернативи, але в кожному селі є люди вороже налаштовані до такої ініціативи.

Інспектор ДЕІ у Волинській області Сергій Чернець

«Намітили одне місце альтернативне. Це Холонівська сільська рада. Кілометр від Мар’янівки. Колишня сільгоспхімія. Були слухання в селі. Люди знову проти. Крім того обговорювали варіант Скобарівщини. І там не хочуть полігону. Ми прийняли рішення найняти автобус і завезти людей подивитися на Володимир-Волинський полігон, який саме зараз здають в експлуатацію, щоб вони побачили як воно має бути. Але й там активісти почали сперечатися з місцевими керівниками, що все неправильно»

Окрім того Сергій Чернець сказав, що є всі підстави звертатись до суду про застосування стягнень і врешті закрити стихійний смітник у Цегові.

«Я всі матеріали передав в Держекоінспекцію начальнику для прийняття рішення»

Старі полігони переповнені – нових не будують. В якому стані 10 офіційних волинських сміттєзвалищ?

В Україні під сміттєзвалищами і полігонами опинилось понад 9 тисяч гектарів землі. У нас переробляють і утилізовують близько 6% відходів. Решту захоронюють на полігонах і смітниках. У сусідній Польщі, за даними 2016 року, на полігони йшла лише половина всього сміття, а в Швеції – 1%.

Проте повністю відмовитися від полігонів не можуть навіть ті країни, які мають першість в переробці, бо в результаті такої діяльності також є якісь залишки чи інертні рештки.

Одне з найбільших сміттєзвалищ у світі, яке знаходиться у пустелі штату Невада (США), виробляє електроенергію та біопаливо для автомобілів. Фото з сайту ecotown.com.ua
Інфографіка МБО «Екологія. Право. Людина»

Україна, обравши євроінтеграційний вектор, також має певні зобов’язання щодо зменшення кількості полігонів захоронення ТПВ та зростання обсягів переробки сміття. Але проблема в тому, що у нас нема що зменшувати: цивілізованих полігонів й так обмаль  –  переважають стихійні сміттєзвалища.

За статистикою, послугами з вивезення відходів в нашій державі охоплено 78% населення. Майже чверть українців викидає сміття деінде. Найгірші за цим показником Луганщина і Волинь, – повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України.

На Волині експлуатується 10 полігонів твердих побутових відходів для Луцька, Ковеля, Володимира-Волинського, Каменя-Каширського, Нововолинська, селищ Локачі, Ратне, Шацьк, Стара Вижівка і Торчин. Збудовані, але не введені в експлуатацію полігони для міста Ківерці і селища Маневичі.  На території області також нарахували 477 стихійних сміттєзвалищ.

За інформацією Держекоінспекції у Волинській області, з 10 діючих полігонів твердих побутових відходів 8 спроможні забезпечити потребу своїх населених пунктів на період від року до семи.

Полігон Рік введення в експлуатацію Площа (га) Проектна потужність на рік (тис. тонн) Загальна проектна потужність (тис. тонн) Загальна проектна потужність (тис. м³) Відсоток заповнення
Полігон для м.Луцьк 2016 5,3 немає даних немає даних 1130,6 200%
Полігон для м.Камінь-Каширський 2011 1,56 5,04 100,8 немає даних 40%
Полігон для смт.Стара Вижва 2005 0,98 3,795 немає даних 45%
Полігон для смт.Торчин 2001 2 немає даних 15 немає даних 48%
Полігон для м.Володимир-Волинська 2012 12 немає даних 166,9 немає даних 51,50%
Полігон для смт.Ратне 2002 2,45 немає даних немає даних 155 72%
Полігон для м. Нововолинська 2008, 2015 7,76 немає даних немає даних 296,27 77%
Полігон для смт.Локачі 2002 4,17 немає даних 17,2 немає даних 75%
Полігон для м.Ковеля 2001 5,2 немає даних 96 немає даних 94%
Полігон для смт.Шацьк 2001 2,36 немає даних 7,2 немає даних 99%
Полігон для смт.Любешів 2008 4,6 немає даних 60 38,537 понад 100%

Схоже, сміттєвий колапс не за горами. Адже навіть для того, аби запустити переробку відходів, треба мати місце для їх розміщення. Загострюють ситуацію і перманентні вибори в Україні. Декларування готовності будувати полігони в селах точно не додасть жодному з кандидатів голосів. А ось підтримка суспільних настроїв навпаки…

ОКСАНА ПЕТРУК

Матеріал підготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy