Перша справжня вакцина

Перша справжня вакцина

Сумніватися нормально, особливо приймаючи рішення, що стосуються нашого здоров’я. Упродовж століть людство з побоюваннями придивлялося до нових медичних відкриттів, поступово переконуючись у їх корисності та необхідності. В межах проєкту “Імунітет від міфів та Covid-19” (що реалізується у рамках проєкту «Громадськість за демократизацію» за сприяння Європейського Союзу, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій) ми продемонструємо вам чимало цікавих фактів, як вакцини допомогли перемогти найнебезпечніші епідемії й знищимо поширені інформаційні фейки, а також знайдемо відповіді на питання що турбують нас усіх.

А поки ж, дізнаймося, якою була перша справжня вакцина і чи відразу люди повірили в її ефективність? 

Упродовж багатьох століть найнебезпечнішою інфекційною хворобою була натуральна віспа. Вона забирала мільйони життів селян і ремісників, королівських спадкоємців і навіть дісталася, разом із конкістадорами, індіанських племен. У певні періоди історії, від людської віспи помирав кожен десятий житель планети, лише у XX столітті – понад 300 мільйонів осіб… Проте, нею майже не хворіли доярки. Ця загадка привернула увагу багатьох вчених, а сміливий британський експериментатор Едвард Дженнер пішов далі за всіх.

Доярки вважали, що не інфікуються людською віспою, бо вже перехворіли значно легшою і не смертоносною її формою – коров’ячою. Створивши у 1796 році препарат на основі гнійників коров’ячої віспи, вчений Дженнер вколов ним 8-річного хлопчика Джеймса, сина свого садівника. Перехворівши у легкій формі, малий Джеймс став невразливим до людської віспи, чим підтвердив гіпотезу вченого. Однак, відкриття Едварда Дженнера не відразу сприйняли навіть колеги-медики, а наукові журнали неодноразово відмовилися публікувати його статті. Та й тогочасне суспільство на надто сприйняло ідею вакцинації, проте вже наступна епідемія наочно продемонструвала – ті, хто не побоявся і вакцинувався – не захворіли. Британські вельможі й прості освічені піддані ставали у черги на щеплення.

Новини про успіх вакцинації також швидко поширилися Європою. Навіть Наполеон, який у той час воював із Великобританією, наказав вакцинувати усі свої війська, а Дженнеру вручив медаль і звільнив на його прохання двох полонених британців. Іще через кілька років парламент та Королівське фізичне товариство підтримали кампанію зі щеплення фінансово і Дженнер цілковито присвятив себе цій новій галузі медицини. Через два століття, у 1980 році Всесвітня організація здоров’я оголосила про завершення епідемії віспи, а британці у 2002 році назвали Едварда Дженнера одним зі 100 своїх найвеличніших земляків. Проте, головним досягненням вченого лишаються мільйони врятованих життів по обидва боки океану.

Згідно з результатами дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я та Європейського центру з профілактики та контролю захворюваності, вакцинація від Covid-19 врятувала життя мінімум 470,000 людей віком 60+ (у 33 країнах світу від старту кампанії до листопада 2021 року). 

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію» за сприяння Європейського Союзу, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Волинська фундація” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

ГО “Волинська фундація”, Анна Данильчук