«Нові крила» Нововолинська

Місто Нововолинськ – населений пункт обласного значення, заснований 1951 року. Дуже молоде місто. Дуже шахтарське. В основі міста постало кам’яне вугілля, видобуток якого саме й став стимулом до урбанізації тут кількох сіл, які переросли у один населений пункт. Нині тут мешкає майже 60 тисяч людей.

Місто, на індустріальній основі – це місто, де люди залежать від роботи, заробітної платні та ринку праці. В центрі уваги українських ЗМІ завше були шахтарські міста Доннеччини та Луганщини. Нововолинськ із своїм кам’яним вугіллям не відрізняється у соціальній сфері нічим. Закриття шахт, скорочення робочих місць, часті страйки, миттєві загибелі від вибухів в копальнях, мітинги, які тривають до сьогодні, явно не пожвавлюють соціально-культурного розвитку міста, а більше поглиблюють його у, здавалося б, безвихідну депресію. Тому це типове містечко у своєму загальному образі не давало надій на поступ. Втім, Нововолинськ – одне з небагатьох міст – центрів урбанізації на Волині.

Серед сірих будинків, покинутих промзон, порожнечі соціального-культурного голоду знаходимо світло у цій сірій пітьмі провінції. Майже в серці міста розташувався молодіжний центр «Нові крила» – надія для розвитку місцевої молоді, яка прагне не тільки жити за схемою робота-дім-робота-дім, а й прагне якогось самовдосконалення, спільнобачення та спільновідчуття.

ЗАПИТ НА РОЗВИТОК

ЗАПИТ НА РОЗВИТОК

Відчиняємо двері, і заходимо до просторого та кольорового приміщення. Бачимо, графіті, фортепіано, книги, столи, людей. Тут щось відбувається. Хлопець в окулярах бігає туди-сюди, щось організовує, вирішує якісь питання. Це – Павло Медина – координатор Молодіжного ресурсного центру «Нові крила»

– Чи не виникало певного скептицизму, щодо такого центру? Нововолинськ має певний образ убогого соціально-культурного пласту. Класично у світі шахтарські міста є депресивними у контексті культури та розвитку громадянського суспільства.

– Я б навіть сказав, що такого відношення вистачало, як на початку створення, так і зараз. Свого роду нерозуміння потрібності такого закладу виникало у дуже великої кількості людей. Найпоширеніші питання, які виникали після розповіді про ідею, були: «І що буде далі?», «А скільки ти будеш на цьому заробляти?», «А хто тобі за то буде платить?» «Всмислі все безкоштовно?», «То ж в нас є і «Будинок школяра» і «Школа мистецтв» навіщо той центр?», а найросповсюдженішою була думка: «Кому воно треба, в тому місці немає для кого це робити», «То даремна трата часу, краще йди працюй, заробляй гроші» і тд.

 

 

Імідж міста, ну скажемо так, на «культурній мапі області» є не найкращим і, на це є свої причини. Є проблеми з наркоманією, алкоголем та й взагалі з культурним багажем молодих людей. В більшості це зумовлено, на мою думку, так званим, «відтоком мізків». Молоді люди, які стали студентами у великих містах, у випадку Нововолинська - студентами польських вузів, не повертаються у місто. Великі міста - великі можливості. В нашому місті шахтарська професія в певних родинах передається наче у спадок, дід-шахтар, батько-шахтар, я стану шахтарем. Таких людей мало цікавить, якась культурна складова чи, наприклад, громадська діяльність в їхньому житті. Саме з цим ми хочемо боротися, ми хочемо дати альтернативу. Людина повинна мати змогу висловлювати свої ідеї, своє бачення, тому що громада має розвиватися і прагнути змін на краще.

Павло МЕДИНА Павло МЕДИНА, координатор молодіжного центру «Нові крила»

Супроти загальної зневіри навколо, Павло зі своїми друзями таки насмілився взятися за цю безкорисливу ідею – створити майданчик для молоді. І розпочав пошуки приміщення.

«Ми почали шукати приміщення. З цим виявилося не те, щоб складно, а дуже затратно. Було дуже важко пояснити місцевим орендодавцям, що це крута ідея і це просто, ніби як, наш громадський обов’язок створити таке місце, де б молодь могла займатись-розвиватись. Вони в більшості сприймали це так: «А що тобі з того? Ти ж будеш на цьому заробляти гроші? Будеш. То й плати оренду нормально, а не за нижчі ціни».

ТВОРИТИ РАЗОМ НОВІ КРИЛА

Через певний часпошуків місце для створення центру знаходиться. Коли команда Павла зайшла до приміщення, де мав бути молодіжний центр, то все що там було, – білі стіни та кілька меблів. Тож, вони швидко взялися до роботи, аби облагороджувати простір, та робити його мультифункціональним.

БУЛО

СТАЛО

Центр розпочав свою роботу узимку 2015 року і вже функціонує два роки. Тут проходять як регулярні заходи для молоді, так і спонтанні. Щотижня тут проходять засідання англійського клубу, де є можливість підтягнути знання англійської з носієм мови. Команда Центру регулярно проводить квартирники, тренінги. Також тут можна організувати заходи й гостям міста, до прикладу, провести якісь майстер-класи, зустрічі із відомими людьми.

Діяльність Центру не обмежується стінами його приміщення. Дуже часто центр «Нові крила» організовує якісь заходи за межами своїх чотирьох стін для мешканців Нововолинська.

Проект «Корисні знаки»
День сонячних дітей
Свято Холі

Однією з важливих місій ставимо перед собою створення простору, не в плані фізичному, як будівлі чи приміщенні, а в плані атмосфери і відчуття свободи. Ми хочемо, щоб кожна молода людина мала усі шанси всебічно розвиватися і відкривати світу свої таланти, не боячись осуду чи нерозуміння. Ми хочемо прибрати опцію примусу із заходів, які проводяться для молодих людей. Молода особа повинна сама обирати, хоче вона відвідувати той чи інший захід, побувати на цій виставці чи наприклад на ось тому тренінгу. Молодь має сама казати, що вона потребує в даний момент, а не «дорослі» мають казати: «Це буде корисно для них, давай зробимо і приведемо тих, тих і тих». Центр має спонукати молодих людей до спроби реалізації своїх ідей, якими б футуристичними чи нереальними вони не були. Хочеться дати молодим розуміння, що потрібно працювати над своєю ідею і ніколи не казати: «Я хочу це чи це, давайте ви зробите», а хочеться чути: «Я хочу ось це? Як я можу це зробити?».

Павло МЕДИНА Павло МЕДИНА, координатор молодіжного центру «Нові крила»

Сьогодні команда МЦ «Нові крила» це – кістяк із 5-10 дуже активних членів, які готові в будь-який момент діяти. Є волонтери, які за власним бажанням долучаються до реалізації різних заходів таких в нас налічується близько 20-ти. В соцмережах ми маємо близько 1300 підписників, які слідкують за нашими оновленнями і подіями та відвідують їх.

Сьогодні, аби утримати Центр, команда однодумців працює із Фондом народного депутата Ігоря Гузя «Прибужжя», який і виділив це приміщення на центр й покриває як оренду, так і комунальні послуги; Британською Радою, зараз розпочалася співпраця із американським Фондом USAID. Часто учасники вкладають свої власні кошти на якісь події та проекти.

Молодіжний ресурсний центр Нововолинська - це, перш за все, нові можливості для молоді мого міста, а саме: неформальне навчання, практикування івент менеджменту, робота в команді, вивчення іноземних мов, навчання грі на музичних інструментах, зрештою, власна (хоч й маленька) бібліотека - все це є неабиякою платформою для саморозвитку, а, отже, й розвитку міста.

Марія ДОРОЩУК Марія ДОРОЩУК, жителька Нововолинська

Будучи іногородньою студенткою Нововолинського електромеханічного коледжу, а згодом і головою студентської ради, дуже важко знайти однодумців на рівні малознайомого міста. Важко, бо не знаєш якого результату очікувати, але це було до того моменту, поки не познайомилась із Павлом Мединою та його шаленою командою. Так, саме шаленою, оскільки ідеї людей, які є у команді Павла немов річка течуть із їх світлих голів. Кожного разу щось нове та цікаве, іноваційне та оригінальне. Дуже багато проектів, дуже багато заходів та щасливих моментів. Приємно була здивована коли мене, "чужу" людину, зустріли тепло та радо. Приємно здивована і тим, що молодь Нововолинська наздичайно активна. Мов один клубочок переплітаються у вирішенні проблем, спільними зусилями долають усі перешкоди. Поширюють хороше, світле та яскраве. Займаються благодійністю та дарують дітлахам та дорослим нереальні враження.

Ярина ЛЕБІДЬ Ярина ЛЕБІДЬ, навчається у Нововолинську

МРЦ дав чудовий старт моїй кар'єрі. Я навчилась організовувати заходи, збирати публіку як піснями так і віршами. Уже згодом, побачивши в мені потенціал, мене запросили на роботу журналістом. Я щиро вдячна усій сім'ї МРЦ та особисто Павлу Медині, який познайомив мене із активною молодіжною громадою Нововолинська. Набравшись у нього досвіду, я змогла самостійно організовувати та проводити благодійні арт-вечори у Володимирі-Волинському. Це безцінний досвід. Життя МРЦ закружляло мене у вирі нових знайомств, що допомогло перебороти мені свої страхи виступів перед публікою. На даний момент я переїхала у Суми, де змогла себе реалізувати як волонтер та журналіст без сторонньої допомоги, адже ще рік тому я не знала ні однієї людини із цього міста. Я щиро вдячна за досвід, за допомогу, за отримані знання та незабутні моменти із мрцшною сім'єю і кожного разу, повертаючись на Волинь, у МРЦ я відчуваю себе як вдома.

Наталія ТАРКОВСЬКА Наталія ТАРКОВСЬКА, жителька Нововолинська

НАВІЩО ПОТРІБНІ МОЛОДІЖНІ ЦЕНТРИ?

НАВІЩО ПОТРІБНІ МОЛОДІЖНІ ЦЕНТРИ?

Центри як формат практичної роботи із молоддю народилися у повоєнній Німеччині, коли влада отримала величезну кількість дітей без батьків і розбиту інфраструктуру. Влада віддала «горища» багатоквартиних будинків для того, щоб там збирати молодь і проводити роботу із нею. Сьогодні ЄС найбільше працює із молоддю через центри різного масштабу і напряму. Вони в Україні почали з’являтися самі собою із досвіду молоді, яка бачила такі ж речі закордоном, – розповідає керівник Молодіжного центру Волині, Захар Ткачук.

Він – ідейний натхненник створення таких центрів на Волині. Консультує, переконує, шукає можливості, переймає досвід у інших містах.

Молодіжний центр – це формат практичної роботи із молоддю, який може забезпечити їй змістовне дозвілля. Зазвичай центри надають певні види послуг, як то освіта, волонтерство, простори для “тусовок” молоді, ресурси для заходів. Слово “центри” добре підходить для цього значення, адже це місце куди молода людина може прийти у вільний час, – продовжує Захар.

Втім, основною проблемою таких центрів є те, що вони не є уніфікованими та не задекларовані, як певна форматна інституція у напрямку розвитку молоді. Що означає – глобально такі центри для держиви не існують.

 

 

Питання, що сьогодні не існує чіткого визначення, що таке центр. Знак якості, або вимоги є досить неофіційні і прийде час, коли вимоги для назви «молодіжний центр» будуть чіткими і конкретними. Сьогодні Нововолинськ має центр «Нові крила», у Ковелі ремонтують молодіжний центр «Січ», є вільні простори для молоді у місті Рожище. Ідекілька ОТГ готуються, щоб відкрити схоже у себе. Працює і Молодіжний центр Волині у Луцьку. Проте вони поки не уніфіковані.

Захар ТКАЧУК Захар ТКАЧУК, керівник Молодіжного центру Волині

У парламенті був зареєстрований законопроект про молодіжні центри № 6048 , який міг би вирішити питання щодо їх статусу та формату існування. Втім, народні депутати не прийняли його у квітні цього року і питання таких центрів знову зависло в повітрі.

Поза усім цим молодіжні центри в Україні існують, щоправда, на різних засадах. Десь це – комунальні підприємства, десь громадські організації, десь ініціативи, які мають підтримку бізнесу. Багато з них не існують просто як приміщення, а як цілі хаби.

Як ми вже писали раніше, центр «Нові крила» існує за допомоги нардепа та іноземних фондів. Молодіжний центр Волині також має фінансування з іноземних фондів. Є також підтримка з боку адміністрації, а приміщення надає єпархія УПЦ КП.

Якщо говорити за Молодіжний центр Волині – то держава сприяє зарплатнею для 4-х працівників через Управління освіти, науки та молоді ВОДА. Іншого забезпечення, на жаль, не має. Волинська обласна рада виділила дві малі кімнати для центру на Винниченка, 67, проте вони можуть слугувати лише для того, щоб розмістити там персонал, а не проводити заходи. На даний час центр має перспективу або вирости у комунальну установу, як це є у всій Україні (за виключенням Волині), або шукати інші шляхи розвиту і фінансування. Є варіанти створення центру, який буде підтримуватися місцевим бізнесом, – ділиться думками Захар Ткачук.

Відомо, що досі в нашій державі немає фахових спеціалістів щодо роботи з молоддю. Найефективніше цим поки займаються громадські організації і основну частину на себе й беруть молодіжні центри. Проте, з 2014 року в Україні розпочала свою роботу Програма «Молодіжний працівник» за підтримки Програми розвитку ООН України та у співпраці з Міністерством молоді та спорту України й Державним інститутом сімейної та молодіжної політики. Тому, такі молоді лідери як Захар Ткачук, Павло Медина та їхні однодумці саме зараз займаються впровадженням цієї програми у життя на Волині, яка передбачає навчання кількох сот молодих активістів, чиновників як молодіжних працівників по всій країні.

І поки народні депутати будуть зріти для розгляду нового законопроекту про молодіжні центри, вони уже самі по собі формуються у якісну мережу по всій країні і без допомоги влади.

Мережа - це найкраща схема роботи. Існують національні мережі молодіжних центрів і європейські міжнаціональні. В Україні йде процес утворення асоціації центрів, на осінь він можливо завершиться. Усі мережі є недержавними (десь це ГО, десь просто неформальне середовище). Щодо Волині, то наразі ми маємо надійну співпрацю із іншими формаціями, які або уже у процесі або у майбутньому можуть створити молодіжні центри. Проте цей процес дуже повільний через відсутність політичної позиції у області та фінансування. На прикладі Фінляднії можу сказати, що там існує 10 національних центрів для молоді (великі комплекси із можливістю відпочинку і роботи понад 100 осіб), які працюють по всій території країни, а також близько 1000 малих центрів у містах (на 200-300 метрів квадратних робочого простору). Це дає змогу ефективно залучати близько 30%-40% молоді до активного громадського життя. Більшість центрів є комунальної форми власності, адже це стратегія держави щодо виховання молоді та створення їй умов для житя та розвитку. Центри дуже добре фінансуютсья і мають хороші штати, технічне забезпечення.

Захар ТКАЧУК Захар ТКАЧУК, керівник Молодіжного центру Волині

Автор – Марія Доманська

Фото – Молодіжного центру «Нові крила»