Непідйомна освіта

Критична ситуація із вищими професійним училищами поширилася усією країною. З 2016 року ці навчальні заклади Кабмін передав на фінансування з обласних та місцевих бюджетів, а з 2017 року їх майнопередають у комунальну власність. Яка ж ситуація зараз із ВПУ на Волині?

Обласний бюджет Волині немає можливості утримувати в повному обсязі професійно-технічні училища. Цього року ще додаються коледжі і технікуми.

Ігор ПАЛИЦЯ Ігор ПАЛИЦЯ, голова Волинської обласної ради

Чутки про те, що Оваднівський професійний ліцей будуть об’єднувати чи закривати ширяться волинською спільнотою вже давно. Керівництво закладу гордиться тим, що це найстаріше вище професійне училище в області. Проте, воно – входить до тих, чия доля вирішуватиметься у 2018 році.

Все це пов’язано із поганим станом приміщень ВПУ, застарілою технічною базою та небажанням молоді вчитися у подібних освітніх установах.

На одного робітника нині сім дипломованих спеціалістів. І така пішла мода, що треба мати вищу освіту. В 2017 році було дуже важко з набором. В нас 302 учні в Овадно. У філії в Локачах - 250 учнів.

Василь РОЛЮК Василь РОЛЮК, директор Оваднівського професійного ліцею

Загалом на Волині 23 профтехучилища. На них з обласного бюджету йде 300 мільйонів гривень в рік. Коли приєднаються ще технікуми і коледжі, треба буде додатково відшукати ще 100 мільйонів гривень. Але де їх взяти?

Одним із виходів бачать об’єднання навчальних закладів із ціллю оптимізації. Керівнику Оваднівського ВПУ це не подобається, адже, на його думку, заклад може існувати сам. Навіть заробляє щось на себе, адже має землі, ферму…

ПТУ заробляє на семи гектарах землі. Ми вирощуємо зернові і продаємо фермерам-переробникам.

Василь РОЛЮК Василь РОЛЮК, директор Оваднівського професійного ліцею

Бюджет Оваднівського ліцею, приблизно, – 5, 5 мільйонів гривень. Це зарплата, енергоносії та стипендія. Ремонти та премії – це витрати за зароблені кошти. Проте заклад має купу проблем, і за чиї кошти він має це вирішити, невідомо.

Буваю достатньо часто у всіх навчальних закладах цього рівня. По-перше, у нас вже іде процес об’єднання. В Нововолинську два таких заклади об’єднані в один. Йдеться про Володимир-Волинський такий заклад та Оваднівський, які також будуть об’єднуватися. Скоріш всього. Я в цьому не бачу мінусів. Чому? Тому що йде оптимізація.  Є у нас такі навчальні заклади, де, на превеликий жаль, неповний набір студентів чи учнів, можна так сказати. Це також проблема, яку треба вирішувати. Найбільша проблема була, коли були заборгованості у цьому році по декілька місяців перед трудовими колективами. Це була критична ситуація. Цього допускати не можна. Хто має бути ефективним власником цих закладів? Як на мене, такі повноваження надалі потрібно передавати повністю на місця. В державній системі, здається, більше 600 таких закладів і, відповідно, ефективно ними управляти з центру, з Києва просто неможливо. Якщо у нас в області таких закладів декілька десятків, то це набагато простіше.  Я поки не говорю про те, що це потрібно передавати безпосередньо на міста, де вони знаходяться. В обласному контексті, я думаю, що принаймні обласна рада зможе з цим справитися. А далі будемо дивитися.

Ігор ГУЗЬ Ігор ГУЗЬ, народний депутат України

Нардеп переконує, що попри небажання адміністрації закладу об’єднуватися, це є необхідність.

Справа в тому, що вони розглядають можливість об’єднатися не з Володимир-Волинським закладом, а з Луківським і ведуть перемовини. Якщо це буде їх задовольняти і вписується у систему, яка буде затверджена на обласному рівні в концепції, то я думаю, що це нормально. Від Овадне до Лукова недалеко і там спільна специфіка. І там. І там воно десь пов’язано із сільським господарством.  Зрозуміло, що переважна кількість керівників таких закладів хотіли б, щоб все залишалося, як є. Вони управляють і в них усе злагоджено. Будь-які об’єднання, доєднання – це дійсно оптимізація, втрата посад, втрата можливості впливати у тій чи іншій мірі. Але це в будь-якій ситуації так буде.

Дійсно, пропри небажання об’єднатися, директор Оваднівського ліцею розповідає про значну кількість проблем, які є суттєвими проблемами в контексті фінансування училища. Два приміщення спротзалу потребують негайного ремонту даху, який протікає.

Одне що, база застріла по аграріях.Тому що, наші сусіди з фермами працюють на новій техніці. Бажано було б підвищити заробітну плату вчителям, яка нині менша від середньої зарплати. В нас роботодавець навіть за практику не хоче заплатити, а хоче досвідчених працівників. А в нас техніка з 80-х років.

Василь РОЛЮК Василь РОЛЮК, директор Оваднівського професійного ліцею

Як такого розвитку немає, бо є меседжі чи законодавчі ініціативи з різних міністерств пов’язаних з реформою освіти. Дійсно багато зроблено по середній та вищій освіті, але по професійно-технічній освіті закон ще не прийнятий. Є тільки проект закону. Відповідно до цього проекту закону прогнозується серйозне реформування системи професійної освіти, щоб зробити її більш сучасною, наближеною до потреб роботодавців, до потреб ринку праці. Але тут є дві проблеми, Перша проблема – це те, що в системі підготовки були задіяні виші ( профільні сільськогосподарські, технічні і таке інше) і поки в проекті закону не знають, що робити з цим, бо  прогнозується, що то будуть автономні структури. Це будуть профільні центра, або друга ланка. І зараз іде диференціація цих структур. Якщо університети будуть осторонь цих процесів, то на думку представників усіх ВНЗ, які дотичні до цих процесів, програє суттєво профтехосвіта не лише втратою ступневості чи підготовки. Навіть в коледжах чи училищах діти, які потрапляли на робітничі професії, то найкращі з них могли поступити на молодшого спеціаліста, а надалі за скороченою системою  безкоштовно навчатися у вишах. Тоді обдаровані і толкові діти могли отримати і безкоштовну вищу освіту. Якщо цього не буде, то це сприятиме відтоку робітничих кадрів за кордон.

Петро САВЧУК Петро САВЧУК, депутат Волинської обласної ради

Чи знайдуться кошті вповні невідомо. Втім, профтехучилища можуть доєднатися до вишів і стати їх структурною одиницею, або ж вирішити бути автономними і вчитися заробляти самим на себе. Від цього залежить, чи держава таки візьметься їх знову фінансувати чи треба буде йти у вільне плавання.

 

Колегою Співаковським, озвучено, що нарівні державного бюджету буде профінансовано у повному об’ємі на необхідні складові всі коледжі: і ті, що в структурах ВНЗ, і ті, що автономні. Але за півроку тим, що автономні потрібно визначитися чи вони ввійдуть в структури вишів і будуть отримувати державне фінансування чи вони будуть автономними і перейдуть тільки на регіональне замовлення і місцеве фінансування. В цьому плані, я поки загроз не бачу стосовно фінансування. Так, можливо на певні видатки, особливо, якщо це фінансування з міського чи обласного бюджету, можливо щось буде недофінансоване, З цим будемо працювати. Якщо таке буде, то хай представники навчальних закладів звертаються до мене, як голови обласної освітньої комісії. Водночас, на перспективу буде чіткий поділ, розмежованість. Це залежатиме від рішення трудових колективів – чи державне чи регіональне/місцеве фінансування.

Петро САВЧУК Петро САВЧУК, депутат Волинської обласної ради

Директор Оваднівського ліцею не дуже радий освітнім реформам, мовляв, немає стабільності й користі з того. Втім, ці освітні заклади держава потребує. Запит на професійно-технічну освіту в країні є високий. Та поки наші владці розбираються, що із цим робити, директор ліцею каже, що багато приміщень – порожні. І подає ідею, може б то їх було краще продати, щоб не пустували.

Автор – Дмитро Безвербний та Марія Доманська