На Волині за рік незаконно зрубали лісу на десятки мільйонів гривень. Як реагують служби?

На Волині за рік незаконно зрубали лісу на десятки мільйонів гривень. Як реагують служби?

У 2020 році поліція Волині зареєструвала 599 повідомлень про незаконні рубки, відкрила 184 кримінальні справи, 11 з яких скерувала до суду. Екологи нарахували понад 26 мільйонів гривень збитків. А в обласному управлінні лісового і мисливського господарства почали приховувати справжні масштаби лісових злочинів. 

Ситуацію з незаконними рубками досліджував Центр журналістських розслідувань «Сила правди».

Зухвалий орендар і 3,2 мільйона збитків нацпарку

30 жовтня 2020 року журналісти «Сили правди» стали свідками документування незаконної рубки на території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща». Приватна фірма «Сіаль», яка отримала в довгострокове платне користування ліс, вирізала 640 дерев породи «дуб» та «вільха» на двох ділянках загальною площею 1,2 гектара.

Співробітники парку і екологи запізнилися, тож все, що лишилося — викликати правоохоронців і міряти пні. Користувач ділянки відмовився прибути на місце події. Ківерцівський відділ поліції завів «кримінал», інспектори ДЕІ у Волинській області нарахували 2,5 мільйона гривень завданої шкоди.

«Силі правди» вдалося поспілкуватися з власником ТОВ «Сіаль» Олегом Вовдюком, який сам собі виписував лісорубні квитки. Він розповів, що в управлінні лісового і мисливського господарства знали про його намір різати ліс, але не вжили жодних дій, щоб зупинити. Чоловік кілька разів звертався до чиновників за погодженням лісорубного квитка, але отримав відмову. Адже рубки головного користування на територіях нацпарків заборонені. Врешті Олег Вовдюк листом поставив до відома начальника ВОУЛМГ Олександра Кватирка, що буде рубати без їхньої згоди. Навіть за таких обставин запобігти злочину ніхто не зміг.

Чоловік впевнений, що його ділянка не входить в межі парку, які, за його словами, досі офіційно не встановлені.

«Чому я маю щось комусь доводити, нехай парк доведе, що це їхня земля, – каже Вовдюк. – Я надав поліції всі докази того, що парк офіційно не створено».

Натомість заступник директора Ківерцівського Національного природного парку «Цуманська пуща» Федір Доридор каже, що у свій час Олег Вовдюк, як лісокористувач, погодив документи на створення парку. І хоча процес відведення земельних ділянок парку для подальшої їх передачі у постійне користування справді триває й досі, та це не дає права особам, які користуються лісом без права вилучення, вчиняти самоуправство. Екологи ж підтверджують, рубка незаконна. Адже, у ТОВ «Сіаль» не було на неї жодних погоджень.

Схоже, кримінальна справа не налякала підприємця і вже в грудні поліція і екологи знову міряли пні на орендованих ТОВ «Сіаль» лісових ділянках нацпарку. Цього разу під зрізання потрапили 184 дерева, розмір шкоди від незаконних дій склав 668 тисяч 988 гривень.

Таким чином ТОВ «Сіаль» торік загалом завдало державі збитків на 3,2 мільйона гривень.

До слова, серед засновників підприємства — колишній виконувач обов’язків директора комунального підприємства Волинської обласної ради «Волиньприродресурс» Веніамін Туз.

Чорні лісоруби і недбалі службовці у рядах лісівників 

Минулоріч Національний природний парк «Цуманська пуща» кілька разів потрапляв на шпальти видань через незаконні рубки. Чи то на територіях відданих у користування приватним фірмам чи на тих, якими опікуються держлісгоспи.

Наприклад, навесні Державна екологічна інспекція у Волинській області, здійснивши позапланову перевірку ДП «Волинський військовий лісгосп», виявила незаконних рубок на суму майже 8 мільйонів гривень. 465 тисяч з них – це збитки, нанесені Ківерцівському нацпарку «Цуманська пуща». Станом на кінець лютого 2021 року в судах вдалося виграти дві справи про стягнення матеріальної шкоди, завданої незаконними рубками у Бахівському і Поворському лісництвах ДП «Волинський військовий лісгосп». А це поки що лише трохи більше як пів мільйона гривень.

На 17,5 мільйона гривень нашкодили загальнозоологічним заказникам Осівський і Озерянський Турійського району саме ті люди, яких держава найняла, щоб захищати ліси. За завідомо незаконно видані і підписані лісорубні квитки торік на лаву підсудних потрапили четверо посадовців лісової галузі –  заступник начальника Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Олександр Рибчинський, директор ДП «Турійське лісове господарство» Дмитро Войтюк, спеціалісти відділу лісового господарства Олександр Литвин та Микола Ковальчук. Останній, до слова, нині очолює відділ охорони природно-заповідного фонду того ж таки Національного природного парку «Цуманська пуща». Їм інкримінують ч.2 ст. 367 КК України «Службова недбалість». 

Досі триває суд над колись головним лісничим ДП «Цуманське лісове господарство», а нині виконувачем обов’язків директора «Прибузького лісового господарства» Романом Колісником і його підлеглим, головним інженером Олександром Боровицьким за незаконні рубки на території того ж таки нацпарку «Цуманська пуща». Власне, сам злочин трапився у 2018-ому. На основі незаконно виписаних лісорубних квитків лісгосп різав ліс в заповідному урочищі. Спершу у цій справі фігурував навіть головний лісівник Волині. Інформацію про оголошення йому підозри «Сила правди» знайшла у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згодом, за вже звичним сценарієм, справу перекваліфікували з незаконної рубки у службову недбалість і коло підозрюваних звузилось до двох осіб.

До слова, після одного з судових засідань Роман Колісник демонстрував листи начебто за підписом виконувача обов’язків директора «Цуманської пущі» Ігоря Квача, де той зазначає, що «не заперечує у проведенні заходів по поліпшенню санітарного стану лісів, які постраждали внаслідок несприятливих погодніх умов, буревію в ДП «Цуманське ЛГ» і навіть сам просить їх провести.

Рядові порушники – реальні вироки

Загалом у 2020 році волинські суди винесли дев’ять вироків у справах за статтею 246 Кримінального кодексу України «Незаконна рубка». Чотири з них – за рубки на території Державного підприємства «Колківське лісове господарство», по одному – ДП «Ковельський лісгосп», ДП «Прибузьке лісове господарство», ДП «Цуманське лісове господарство», Нацпарку «Цуманська пуща» і Чаруківської сільради.

Зловмисники або укладали угоду з прокурором, сплачували штраф і відшкодовувади збитки, або визнавали свою провину, отримували умовне покарання. Так, наприклад, до позбавлення волі на три роки з іспитовим терміном 1 рік засудили волинянок Тетяну Власюк та Розу Демчук, які зрізали дві сосни в заповідному урочищі «Колківського лісового господарства». Своїми діями вони завдали державі збитків на суму 23 тисячі 873 гривні.

5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки присудили Ігорю Кобзарю, який зрізав 10 дубів на території підвідомчій ДП «Цуманське лісове господарство». Окремі дерева сягали в діаметрі до 1 метра. Вони відносились до експлуатаційних лісів НПП «Цуманська пуща». Порахували, що Ігор Кобзар завдав державі понад 133 тисячі гривень збитків.

Брехня лісових чиновників і сумна статистика від поліції та екологів

За незаконні рубки передбачена не лише кримінальна, а й адміністративна відповідальність. Згідно винесених державною лісовою охороною або ж екоінспекторами постанов, порушники можуть добровільно сплатити штрафи та відшкодувати завдані збитки не доводячи справу до суду.

Аби зрозуміти реальні масштаби незаконних рубок, місця їх концентрації та роботу державної лісової охорони з виявлення порушень і злочинів, журналісти звернулися до Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства.

Однак, там кажуть, що не мають інформації про те, скільки незаконних рубок трапилось протягом 2020-го на територіях підвідомчих державним лісогосподарським підприємствам. Не володіють чиновники ні інформацією про нараховані збитки, ні про їх відшкодування. Запити скерували у лісгоспи.

Цікаво, що в попередні роки ВОУЛМГ вело статистику незаконних рубок і надавало відповідну інформацію на запити
 

З понад десятка державних лісогосподарських підприємств лише 5 ведуть облік виявлених незаконних рубок. Найвідкритіші лісгоспи повідомили, зокрема, таке: у лісах ДП СЛАП «Локачіагроліс» минулого року не реєструвалось незаконних рубок. ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр» прозвітував про один випадок незаконного зрізання ялинки. Порушника оштрафували на 569 гривень. 4 незаконні рубки зафіксувало «Прибузьке лісове господарство». Загальна сума збитків – 10 тисяч гривень. За двома фактами відкрито кримінальні справи. 20 незаконних рубок трапилось у лісах «Горохівського лісового господарства». Загальна сума збитків – 37 тисяч 600 гривень, штрафів – понад 9 тисяч грн. Найбільше правопорушень виявили співробітники ДП «Любешівагроліс» – 26. Сума збитків – 32 тисячі 710 гривень, а штрафів – 13 тисяч 260 гривень.

Решта, такі як Цуманське, Любомльське, Камінь-Каширське, Колківське, Ківерцівське, Городоцьке лісові господарства заспівали такої ж пісні, як їхні начальники у ВОУЛМГ: «Підприємство не є ні виготовлювачем ні зберігачем окремої сформованої задокументованої запитуваної Вами інформації», — пишуть державні лісогосподарські підприємства у відповідь на запити.

Відповідь ДП «Любомльське лісове господарство» на запит про кількість виявлених державною лісовою охороною випадків незаконних рубок

Поліція і екологи статистику незаконних рубок, схоже, ведуть сумлінніше за лісівників. Отже, торік до підрозділів поліції надійшло загалом 599 повідомлень про незаконні рубки. З них 184 вилились у кримінальні справи. 11 розслідувань завершили і матеріали передали до суду.

Протягом 2020 року волиняни 7 разів скаржилися в екоінспекцію щодо сумнівних рубок в 4 районах області. Заяви, зокрема, стосувалися державних підприємств «Лісомисливське господарство «Звірівське», «Ківерцівське лісове господарство», «Камінь-Каширське лісове господарство», «Любомльське лісове господарство», спеціалізованих лісогосподарських агропромислових підприємств «Рожищеагроліс» і «Камінь-Каширськагроліс» і приватного лісогосподарського підприємства «Дружба». Спершу керівники лісопідприємств не допустили інспекторів, посилаючись на карантинні заходи. Згодом Громадська рада при Державній екологічній інспекції на Волині звернулася щодо цієї ситуації до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

Після втручання урядовців начальник Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Олександр Кватирко сам повідомив екоінспекцію, що згадані лісгоспи готові до перевірки. Таким чином наприкінці року позапланові заходи вдалося здійснити. Про результати розповів начальник відділу державного екологічного нагляду природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу ДЕІ у Волинській області Сергій Шеремета.

«Скарги від громадян про незаконні рубки у нас були на початку року. Та, як ви вже знаєте, нас ніхто не допустив до перевірок. Після доручення прем’єра приходимо ми на перевірку і довідуємося, що напередодні підприємство за наказом директора провело «раптову ревізію з метою здійснення перевірки скарг від місцевого населення про незаконні рубки». Таким чином лісівники наприклад Звірівського лісомисливського господарства виявили незаконну порубку 99 дерев. Розмір завданої шкоди – майже мільйон – 980 тисяч гривень. Тобто те, що мали зафіксувати ми, зафіксували вони.

Порушника звісно не виявили. Матеріали передали в поліцію. Про можливі незаконні рубки на території Ківерцівського лісового господарства до інспекції громадяни зверталися тричі. Знову посилання на карантинні заходи і недопуски. Після доручення прем’єра перевірка таки відбулась наприкінці 2020-го на початку 2021 року.

Виявилось, що й тут лісники провели позапланову ревізію і виявили пні 92 незаконно зрізаних невідомим порушником дерев. Загальний нарахований розмір завданої шкоди сягає 716 тисяч гривень, з них понад 149 тисяч внаслідок рубки в природно-заповідному фонді. Матеріали передали в поліцію», – повідомив еколог.

Внаслідок планових і позапланових перевірок у 2020 році ДЕІ у Волинській області скерувала до правоохоронних органів матеріали за 17 фактами незаконних порубок. Загальний розмір нарахованої екологами шкоди у цих справах становить 26 мільйонів 691 тисячу гривень.

Матеріал підготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy

 

Оксана Петрук