На Волині роздержавили лише третину видань

На Волині роздержавили лише третину видань

Волинська область показує незначний темп роздержавлення. Із 20 видань, що підпадають під роздержавлення ЗМІ, реформувались 6, тобто близько третини. Видання, які не встигнуть завершити передбачені законом процедури до 31 грудня 2018 року, можуть втратити свої свідоцтва про державну реєстрацію.

Реформування преси – одна із ключових медіа реформ в Україні, яка має забезпечити незалежність місцевих газет від органів влади. Адже наразі місцеві медіа підвладні не лише фінансово, а й змістовно. Виведення державних і комунальних підприємств з числа засновників друкованих видань припинить вплив чиновників на редакційні політики видань. Газети не мають бути адмінресурсом для агітації та піару. Для того, щоб реформуватися, усі видання повинні виключити з числа засновників органи влади та здійснити перереєстрацію.

На втілення цієї реформи відведено три роки і до кінця цього періоду залишилося тільки 10 місяців. Однак, за даними Дежкомтелерадіо, станом на 1 березня 2018 року незалежними стали лише 26% комунальних видань. Ці цифри насторожують, бо процес реформування тривалий і багатоетапний. Ті видання, які не встигнуть завершити передбачені законом процедури до 31 грудня 2018 року, можуть втратити свої свідоцтва про державну реєстрацію. Практично, це означатиме позбавлення права надалі видавати газету.  

Волинська область показує незначний темп роздержавлення. Із 20 видань, що підпадають під роздержавлення, реформувались 6, тобто близько третини. Усі інші видання або знаходяться у процесі перетворення, або ще не розпочали реформування, ризикуючи після завершення реформи зникнути через бездіяльність своїх засновників.

Серед нереформованих комунальних видань області газети “Вільним шляхом” (Ківерці), “Волинська газета” (Луцьк), “Горохівський вісник” (Горохів), “Колос” (Іваничі), “Луцький замок” (Луцьк), “Народне слово” (Турійськ), “Наше життя” (Любомль), “Наше місто” (Нововолинськ), “Нова доба” (Маневичі), “Ратнівщина” (Ратне), “Селянське життя” (Локачі), “Сільські новини” (Стара Вижівка), “Слава праці” (Луцьк), “Шацький край” (Шацьк).

Варто підкреслити, що відповідальними за перереєстрацію видань є саме органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Рекомендації державним органам щодо реформування друкованих ЗМІ та редакцій доступні за посиланням.

Для того, щоб відстежувати зміни українського медіаландшафту внаслідок роздержавлення, Центр демократії та верховенства права у партнерстві з Музеєм-архівом преси створили “Залу комунальної преси” – інтерактивний онлайн-ресурс, на якому зібрані дані про усі комунальні друковані ЗМІ, що підлягають реформуванню. За допомогою карти можна дізнатись про засновників, сферу поширення та стан реформування видань, які підпадають під роздержавлення, а також погортати відсканований примірник.

У базі Зали комунальної преси бракує відсканованих примірників частини комунальних газет. Засновники порталу закликають редакції та читачів надсилати наявні у них примірники, аби Зала комунальної преси стала найповнішим ресурсом реформованих друкованих ЗМІ в Україні. Відскановані копії газет можна надсилати на пошту hotline@medialaw.kiev.ua  або паперові примірники на адресу вул. М. Заньковецької, 3/1, оф. 12, м. Київ, 01001. З Волині у Залі комунальної преси немає тільки примірників газети “Сільські новини” (Стара Вижівка).