Мільйонна оборудка: як Луцька міськрада реконструює РАЦС без відома громади

Мільйонна оборудка: як Луцька міськрада реконструює РАЦС без відома громади

Виконавчий комітет Луцької міської ради без тендеру замовив розроблення проектної документації на філію департаменту «Центр надання адміністративних послуг» вартістю 1,5 мільйона гривень. Інформацію про це розмістили на платформі Prozorro. Філію ЦНАПу планують облаштувати у приміщенні РАЦСу.

Чиновники міськради замовили розробку проектної документації у одеського підприємця-архітектора Анатолія Єскарєва і вже уклали із ним договір. Втім, ця закупівля містить деякі цікаві деталі, на які варто звернути увагу.

РЕКОНСТРУКЦІЯ ЗА БАЖАННЯМ ОДНОГО ЗАЯВНИКА

Перша деталь – це те, що ідея і проект реконструкції не обговорювався із громадою міста. У ЗМІ лише з’явилась інформація про те, що відбір проектів на реконструкцію РАЦСу проводить заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе. Про це він повідомляв на своїй FB-сторінці і оприлюднив фото проекту реконструкції:

Такий проект реконструкції РАЦСу пропонує одеський архітектор, з яким в.о. міського голови Григорій Пустовіт уклав договір

Дивним виглядає і те, що реконструкцію РАЦСу проводять на прохання аж одного заявника: до Григорія Пустовіта звернувся безробітний з Рожищенського району Сергій Бондарчук:

Друга деталь: у договорі, підписаному Григорієм Пустовітом та виконавцем Анатолієм Єскаревим, вказано що розробка документації матиме три стадії: ескізний проект, проект і робочий проект. Однак ні розмірів, ні технічних даних, ні інших деталей таких робіт не вказано. 

Третя деталь: для проведення відкритих конкурентних торгів щодо визначення розробника проекту не вистачило 4-х тисяч гривень. На такі види послуг, відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі», конкурс повинен проводитися на суму від 1,5 мільйона гривень. В даній закупівлі міським посадовцям «не вистачило» для цього всього кілька тисяч гривень. А тому розробника документації визначили без «зайвої» конкуренції.

І четверта деталь, яка викликає найбільше запитань – чому така велика сума за розроблення проектної документації? Адже порівнявши подібні пропозиції на Prozorro, бачимо що вони є значно дешевші. Наприклад, розробка проектно-кошторисної документації для будівництва центру надання адміністративних послуг в Полтаві в того ж архітектора коштувала для полтавчан втричі дешевше.

Крім того, будівля РАЦСу є пам’яткою архітектури місцевого значення, тож реконструкцію такої споруди потрібно погоджувати в обласному управлінні культури. Посадовці управління кажуть, що питання реконструкції не застосовується до пам’яток, тому погодили реставраційне завдання на пристосування Палацу урочистих подій під ЦНАП лише в межах існуючої споруди – про це йдеться у програмі каналу «Суспільне. Волинь».

ЗАПЛАТИМО ІЗ БЮДЖЕТУ

Посадовці Луцької міськради та керівниця Центру надання адміністративних послуг Лариса Карп’як відмовилися розповідати про реконструкцію РАЦСу. Порадили звертатись офіційно із запитом.

У письмовій відповіді на запит чиновники посилаються на Закон «Про публічні закупівлі» і зазначають, що інформацію про укладений із підприємцем договір розмістили відповідно до цього Закону, а тому відкритий конкурс не проводили. Договір із підприємцем, мовляв, уклали на підставі рішення робочої групи зі створення філії департаменту «Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку». Щодо вартості договору, то її визначено на підставі протоколу погодження договірної ціни щодо розробки проектної документації, а послуги архітектора оплачуватимуть із міського бюджету.

Крім того, у відповіді на запит запевняють, що кожен із мешканців міста мав можливість подати пропозиції до вибору проекту реконструкції, проте не надають інформації чи проводились конкурси або обговорення такої ідеї.

Та й не відомо, чи схвалили б лучани на громадському обговоренні таку реконструкцію, коли місто має достатньо невирішених нагальніших проблем.

Більше дізнатись про проект реконструкції ми спробували у самого Анатолія Єскарєва, з яким уклали договір. Розмовляти по телефону він відмовився посилаючись на зайнятість. Попросив надіслати запитання на електронну скриньку, однак впродовж тижня так і не знайшов часу відповісти на них, а на телефонні дзвінки не відповідав.  

Валентина КУЦЬ

Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy