Маніпуляції з фактами та піар у медіа: дайджест INFOCRIME Lutsk

Маніпуляції з фактами та піар у медіа: дайджест INFOCRIME Lutsk

Перебільшення в заголовках, напівправда в текстах, матеріали з ознаками замовності, підміна фактів судженнями — це порушення, які фактчекери знайшли під час щотижневого моніторингу INFOCRIME упродовж 2-6 серпня.

За інформацією “Сили правди” у період моніторингу фактчекери проекту INFOCRIME виявили 52 матеріали, які містили маніпуляції. Цього моніторингового тижня фейків не було. Кількість маніпуляцій у проаналізованих волинських медіа зменшилась у порівнянні з попередніми дайджестами, коли було до 80 маніпуляцій.

Такі дані отримали в результаті щотижневого моніторингу інформаційного простору командою проєкту Infocrime Lutsk за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації.

У період з 2-6 серпня фактчекери INFOCRIME проаналізували 1834 матеріали на сторінках 10 інтернет-видань, новинні випуски 2 телеканалів та стрічки 8 акаунтів представників влади та політиків у Fасebook.

Сайти «Район.in.ua» та «Перший» показали хороший результат дотримання професійних стандартів, адже на цих сайтах не було маніпуляцій та джинси у період моніторингу.

Заголовки з маніпуляціями

У заголовку новини «У країні введуть вакцинацію трьома дозами» на сайті «Волинь24» є маніпуляція. Видання не вказує у заголовку про те, де саме будуть робити таку три дози вакцини. Насправді у тексті новини йдеться про Швецію, тому це суттєва деталь, яка впливає на актуальність новини для волинян.

Також на цьому сайті є ще одна маніпуляція у заголовку — «В Україні введуть податок на необгрунтовані витрати». У тексті новини йде мова про законопроєкт, проте у новині пишуть про податок як про факт, хоча невідомо чи він стане законом.

На сайті «Волинь.UA» у заголовку новини «У Луцьку автобусна зупинка перетворилась на ліс (ФОТО)» є перебільшення. Насправді, на фото, яке ілюструє новину, видно тільки кілька кущів, а не ліс. Такі перебільшення суттєві, адже йдеться про результат роботи комунальних служб. 

Приклад підміни фактів оціночними судженнями минулого тижня показало видання «Конкурент». «Facebook намагається приховати проблеми з дезінформацією», — пишуть  у заголовку. Насправді у новині йдеться про те, що це лише одне із можливих пояснень блокування сторінок вчених, які вивчали «прозорість реклами та поширення дезінформації у соціальній мережі». Як йдеться у поясненні компанії, сторінки заблокували за неправомірний збір даних користувачів, а не за спробу «приховати проблеми». Таким чином думка «заблокованих» вчених є лише одним із пояснень цього інциденту.

Узагальнення з маніпуляціями

Телеканал «Аверс» відзначився маніпулятивним сюжетом, де можливе порушення одного поліцейського транслюють як звичне явище для всієї патрульної поліції. Його також поширило видання «Волинь UA».

«Поки люди звинувачують багатьох поліцейських у некомпетентності, ті в суді пояснюють — їх так навчили в академії», — йдеться у начитці авторки сюжету. Таке виправдання для себе знайшов один конкретний поліцейський, що не дає підстав робити висновки про всю структуру.

Назва сюжету телеканалу «Аверс» на сторінці в YouTube «Нас було навчено в академії»: як луцькі патрульні пояснюють суду свої помилки» теж маніпулятивна, бо в сюжеті йде мова про одного поліцейського. 

Можна прослідкувати системне упереджене ставлення телеканалу до патрульної поліції. Особливо часто подібні сюжети будують на основі судових засідань, які веде суддя Луцького міськрайонного суду Віталій Ковтуненко. Саме його гострі фрази на адресу поліцейських разом із начиткою журналістів лягають в основу сюжетів, ключовий наратив яких — «тотальна некомпетентність» патрульної поліції. 

Подібні приклади були у і попередніх моніторингах: щодо нібито побиття людини і зйомки порушення на телефон. Хоча такі історії, як мінімум, частково будують на реальних випадках порушень, автори сюжетів маніпулятивно узагальнюють, що вони є типовими для всіх поліцейських. Журналісти без додаткових доказів нав’язують такий висновок за замовчуванням.

Тема коронавірусу і до чого тут політики

Тему вакцинації та коронавірусу активно коментують політики. Вони можуть писати свої думки у соціальних мережах про COVID-19 чи про вакцинацію і про це з’являються публікації в медіа.

У заголовку «Слуга народу» назвав дати початку нового локдауну в Україні є маніпуляція. Одразу виникає питання чому цю тему коментує народний депутат Олександр Качура, а не міністр охорони здоров’я України чи інший відповідальний посадовець. Народні депутати, які не мають прямого стосунку до охорони здоров’я, не є відповідним спікерами для коментування теми локдауну. 

На сайті «ВолиньPost» є новина про те, де можна вакцинуватися від COVID-19. Також зазначили, що можна вакцинуватися  від COVID-19 препаратом Pfizer/BioNTech. Проте в цьому випадку видання посилається на пост у Facebook депутата Луцької міської ради Тараса Шкітера, хоча і без посилання на нього можна дізнатися про центри вакцинації. Наприклад, про це писали раніше у Волинській облдержадміністрації. Також Шкітер не є відповідним спікером з теми вакцинації, тому в таких випадках посилатися на нього недоречно.

Джинса

Одразу кілька сюжетів із піаром міського голови Луцька Ігоря Поліщука опублікував телеканал «Аверс». Так, у матеріалах про нараду міського голови із підлеглими щодо забруднення повітря і про можливе відкриття ринку на Привокзальному майдані в основу ставлять коментарі міського голови, а його слова і рішення не намагаються поставити під сумнів, або запропонувати інші думки чи оцінки. Рішення Поліщука висвітлені виключно у позитивному світлі, хоча ці інфорприводи є доволі контраверсійними.

Видання «Конкурент» опублікувало приховану рекламу партії «Удар» на Волині. «Волинський «УДАР» шукає активну молодь для розвитку осередків (фото)». Фактично, це реклама партійної структури без серйозного інфорприводу, який міг би справді зацікавити читачів дізнатися більше про цю партію. У розміщенні такого анонсу зацікавлена лише сама партія, тому в цьому випадку медіа не працює в інтересах читачів.

Також були випадки неналежно маркованої реклами. Ми вирішили не публікувати посилань на маркування знаком «зірочки».  Таким прийомом люблять користуватися представники бізнесу, а  деякі медіа погоджуються публікувати без  уточнень, що це реклама. У частині 3 ст. 9 Закону України «Про рекламу» йдеться про те, що у рекламних текстах має бути позначка «реклама» чи «на правах реклами».

Мая Голуб, Антон Бугайчук, проєкт INFOCRIME Луцьк

До вибірки потрапили усі матеріали 10 інтернет-сайтів (Волинські новини, ВолиньPost, Волинь24, Район.in.ua, Волинь.UA, Конкурент, Перший, Під прицілом, Буг, Insider Media), двох телеканалів – 12 канал і ТРК «Аверс», сторінки у Facebook Луцького міського голови Ігоря Поліщука, Голови Волинської ОДА Юрія Погуляйка, голови Волинської облради Григорія Недопада, Ковельського міського голови Ігоря Чайки, політика Ігоря Палиці, Ігоря Гузя, Миколи Яручика, Івана Мирки.

Період моніторингу – 2-6 cерпня 2021  року, наша сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/infocrimelutsk 

Проєкт Infocrime здійснюється ГО Інститутом Масової Інформації за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.

 

 

 

Мая Голуб