Луцьк-2030

Наприкінці 1980-х автори відомого фільму «Назад у майбутнє» зробили прогноз на 2015 рік, згідно з яким у наші дні автомобілі мали б літати, скейтборди – стати реактивними, а кросівки – самі зашнуровуватися. У 1980-х бабі Галі з мого під’їзду було 35, і вона йшла до комунізму. Готуючи цей матеріал, я спитала сусідку, яким вона хоче бачити Луцьк у 2030 році. З’ясувалося,що бабі Галі байдуже, бо до 2030 року вона планує не дожити. Її внуки, як сподівається жінка, на той час житимуть десь в «америках-європах», і не перейматимуться, як розвивається місто, з якого вони вийшли. Таких під’їздів у Луцьку сотні, а баб Галь і їхніх внуків – тисячі.

Саме тому, спостерігаючи за ситуацією в місті сьогодні, важко сказати, до якого майбутнього рухається Луцьк. Чи будемо ми зеленим містом, чи розвиватимемо високотехнологічні галузі, чи станемо європейським культурним центром, наразі невідомо, бо нині в Луцьку немає документу, який регламентує сталий розвиток міста – Стратегії розвитку.

«Місто - це сукупність людей, інститутів, інфраструктури. Їх поточне обслуговування є однією з основних функцій міської влади. Проте оскільки час дуже динамічний, потрібно дбати також і про розвиток. Для цього слід прогнозувати, як зміниться життя у майбутньому, які пріорітети треба змінити, які запровадити. Оскільки ресурсів - людських, фінансових, теритріальних, як правило, обмаль, треба вибудовувати поступову зміну акцентів, формувати резерви, започатковувати те, що буде актуальним у майбутньому. Перехід від одних пріоритетів до інших, підготовка до нових вимог часу - це велика робота. Тут бажано мати розуміння, потім укласти чітку програму, і планомірно її виконувати»

Михайло МЕЙЗЕРСЬКИЙ Михайло МЕЙЗЕРСЬКИЙ, експерт з урбаністики

Від 31 березня минулого року діє затверджена Міністерством регіонального розвитку «Методика розробки, проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації», яка і активізувала стратеготворчий процес в Україні. Сьогодні низка українських міст вже обрала напрям майбутнього розвитку. На сайтах Львівської, Київської, Харківської, Дніпровської та інших міських рад можна переглянути опублікований документ, який визначає пріоритети розвитку міста.

Згідно опублікованох стратегії, до 2025 року столиця України стане «інноваційним центром східноєвропейського регіону з потужною конкурентною позицією та чіткими пріоритетами розвитку. Містом, що зберегло і розвиває свою унікальність та історичний спадок, постійно підви- щує якість життя мешканців і привабливість для ведення бізнесу».

Харків до 2020 року повинен стати Харизматичним, Активним, Рішучим, Креативним, Інтелектуальним та Відповідальним містом.

Візія міста Лева 2025 року представлена окремими блоками, які розкривають певні сторони життя міста з точки зору ефекту для мешканця.

Натомість, у Луцьку сьогодні нема затвердженого документу стратегії розвитку. Над ним до кінця року працюватиме команда ГО «Асоціація регіонального розвитку», яка виграла тендер на розробку документу.

Керівник стратеготворчого процесу у місті, економіст Петро Гоцалюк спільно зі спеціальним комітетом Луцької міської ради працює над стратегією з грудня 2016 року.

«Стратегія – це спільне бачення громади, влади і бізнесу напрямків розвитку міста. Але в основі її передусім інтереси громади», – каже Петро Гоцалюк

Фактично процес роботи відбувається за схемою

ІДЕЇ

ІДЕЇ

Ще до початку роботи над документом Стратегії лучани замислювалися над тим, яким бачать своє місто в майбутньому.  Зокрема, ГО «Молодіжна платформа» організувала форум розвитку міста, на якому обговорили актуальні місцеві проблеми та запропонували шляхи їх вирішення.

«Після тієї нашої зустрічі було виділено 100 000 гривень на розробку стратегії міста. Це насправді небагато. Бо Ужгород, який менший за Луцьк, розробляв стратегію за півтора мільйона гривень. Я вважаю, що треба дофінансовувати такі серйозні, фундаментальні для міста речі»

Захар ТКАЧУК Захар ТКАЧУК, голова громадської організації «Молодіжна платформа»

Найбільше, за словами Захара Ткачука, тоді говорили про туризм та економічний розвиток міста.

У травні минулого року Луцьк брав участь у ініціативі «Нова країна», в рамках якої у місті провели стратегічну сесію, де громадяни могли поділитися власним баченням майбутнього Луцька.

«Це були найрізноманітніші люди, починаючи від чиновників міської ради, і закінчуючи просто студентами – людьми, яким це цікаво. Ми зараз теж співпрацюємо з «Новою країною» над розробкою Стратегії міста Луцька. У квітні 2017 року провели зустріч у форматі світового кафе на підприємстві «Модерн Експо» – аналізували пропозиції громадськості до Стратегії», – розповідає Захар Ткачук

Після зустрічі на підприємстві вдалося сформувати 5 стратегічних цілей, які й висунули на обговорення громадськості і представників бізнесу, влади. 

«Стратегічні цілі – це зазвичай кілька великих напрямів довгострокового розвитку міста. Вони включають в себе операційні цілі – конкретні проблеми, які необхідно вирішити. Операційні цілі вимагають певних завдань та проектів, над якими працюватимуть упродовж визначеного Стратегією часу».

Захар ТКАЧУК Захар ТКАЧУК, голова громадської організації «Молодіжна платформа»

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ

На визначення цілей стратегічного розвитку міста впливає ряд чинників. Це і економічна спроможність, і інфраструктура, і наявність різноманітних ресурсів, географічна, логістична складові, культурна та історична спадщини.

Для того, щоб зрозуміти, які галузі найбільше потребують негайного втручання, які коротко- та довгострокові проекти варто починати вже зараз, необхідно провести комплексний аналіз ситуації в місті. До сьогодні розробники стратегії провели соціологічне опитування, зробили СВОТ-аналіз (аналіз сильних і слабких сторін міста, можливостей і загроз зовнішнього середовища), опитування підприємців, створили профіль громади, визначили стратегічні цілі, провели їх обговорення, визначили операційні цілі. 

«Ми почали в квітні. У червні вже відбулися консультації на комісії Луцької міської ради з депутатами, які мають врешті-решт цю стратегію затвердити. Вони запропонували виключити ціль «Розвиток соціального капіталу», оскільки вона містить тільки ті заходи, які регламентуються державною політикою: освіта, охорона здоров’я… Вплив міста мінімальний. І ціль «Забезпечення ефективності управління та розвиток громадянського суспільства»  теж запропонували виключити. Тому ми зосередились на трьох».

Петро ГОЦАЛЮК Петро ГОЦАЛЮК, керівник стратеготворчого процесу у Луцьку

На  думку творців документу, саме третя ціль є найголовнішою, оскільки сьогодні Луцьк не розвивається так, як би цього хотілось через відсутність площ  для розвитку.

«Якщо ми візьмемо співвідношення кількості населення до площі, то в нас воно в 3 рази гірше, ніж в Ковелі, який є нашим конкурентом в області, в 3 рази гірше, ніж в Чернівцях – місто-конкурент на західній Україні. Дуже важливо зараз розширити  межі міста в рамках адміністративної реформи, що відбувається, або ж знайти інші шляхи міжмуніципального співробітництва – співробітництва з прилеглими громадами, які би допомогли вирішити це питання».

Експерт пропонує створити так звані «індустріальні парки». Оскільки Луцьк не має можливості розміщувати нові виробництва, цим може зайнятися прилегла сільська рада, але в співпраці з містом. Умовно, в парку реєструється 10 підприємств, і 5 сплачує податки у сільську раду, а 5 реєструються в місті Луцьку, і платять податки місту.

Ефективним у цьому плані розробники стратегії вважають і житлове будівництво. Сьогодні ми бачимо, як центр міста ущільнюється забудовами. Це створює інфраструктурні проблеми: транспорт, навантаження на електричні, газові та інші мережі, які на це не розраховані. Вже зараз одна з прилеглих громад здійснює побудову багатоповерхових будинків поблизу Луцька. А це новий ресурс, який знаходитиметься поблизу міста. У Стратегії будуть прописані механізми реалізації задуманого.

Питання старого міста розглядатимуть як операційні цілі одразу двох стратегічних напрямів. Інфраструктурний аспект буде висвітлений як захід із підвищення якості міського середовища. А от розвиток туристичної привабливості старого Луцька відбуватиметься в рамках забезпечення стійкого економічного зростання. Також сюди входить підготовка до святкування 600-річчя з’їзду європейських монархів, яке відбудеться у 2029 році.

«Сьогодні ми знаходимося на етапі визначених операційних цілей, які ми передали працівникам міської ради, і зараз очікуємо чергового стратегічного комітету. Далі будемо збирати ці всі матеріали в один документ, який власне і називатиметься Стратегією, і також будемо представляти його депутатам. Знову буде обговорення, врахування пропозицій, винесення на сесію».

Петро ГОЦАЛЮК Петро ГОЦАЛЮК, керівник стратеготворчого процесу у Луцьку

СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ І ПЛАН

СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ І ПЛАН

Далі важливим етапом буде розробка плану дій – додатку до стратегії, короткострокового документу, розрахованого на 3 – 5 років. На базі стратегії і плану дій пишуться щорічні програми сталого економічного розвитку міста.

ВІЗІЯ

ВІЗІЯ

«Луцьк – історичне європейське місто з інноваційною економікою, комфортне для мешканців та гостей» – таким стане наше місто у 2030 році, за умови сумлінного виконання стратегічного плану.

Європейське у цьому випадку означає прогресивне, з досконалою інфраструктурою і свідомими громадянами;

історичне – стосується туризму і розвитку туристичного потенціалу старого міста;

інноваційна економіка передбачає розвиток Луцька, закладаючи нові підприємства, які працюють в сферах інформаційних технологій та високотехнологічного машинобудування.

ЛУЦЬК-2030

Розробники Стратегії розвитку Луцька сьогодні є тими, хто найчіткіше може уявити наше місто через 13 років. На їхню думку, за відповідального підходу до реалізації задуманого, у Луцьку 2030 року буде дуже багато зелені, будівлі матимуть зелені дахи, чи дахи, що генерують електричну енергію. Місто стане енергоефективним, буде відновлено історичний центр міста, і обов’язково побудують аеропорт.

Те, яким своє місто через 13 років хочуть бачити самі лучани, дивіться у відео.

Майже всі прогнозовані фільмом «Назад у майбутнє» інновації сьогодні якщо не активно використовуються, то перебувають на стадії розробки і вдосконалення. І якщо людству під силу втілити в реальність сміливий сценарій легендарної стрічки, то і нам не забракне духу змінити своє місто на краще.

Автор – Людмила Роспопа