Газ не подешевшає, — експерт Академії наук України

Газ не подешевшає, — експерт Академії наук України

З ініціативи Всеукраїнського руху проти політичної корупції «Під контролем» експерт Інституту політичних та національних досліджень Академії наук України, кандидат політичних наук Ростислав Балабан разом із заступником голови Волинської ОДА Сергієм Кошаруком та представниками громадськості у Луцьку обговорили зовнішній борг України перед Міжнародним валютним фондом, дефіцит бюджету нашої країни, з’ясували причини його зростання та чому це відбивається на ціні за газ.

ЩО ТАКЕ МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ ФОНД?

«Старше покоління завдяки радянській та пострадянській пресі вважає МВФ всесвітнім злом, організацією, яка намагається знищити чужі економіки. Насправді МВФ – це організація, створена 1944 року, вона є дружньою організацією-партнером ООН. Це міжнародний фінансовий позичальник. Тому наші політики часом спекулюють, мовляв, валютний фонд ставить певні вимоги… Це позичальник, який не має завдання знищити чиюсь економіку, які не має на меті розвивати чиюсь економіку. Наша економіка повинна розвиватися завдяки політичному курсу. МВФ надав кошти і чекає на їх повернення», – пояснив політолог Ростислав Балабан.

З його слів, фактично всі країни світу позичають та є боржниками. Єдиною країною із постсоціалістичного табору, якій вдалося повернути борг, є Румунія за правління Чеушеску.

«Щоб віддати борг, румунам довелося вимикати холодильники взимку, заборонялося вмикати світло вночі… Була супер жорстка економія, аби лишень повернути кошти. Їм це вдалося», – наголосив він.

До слова, учасниками МВФ є більше 170 країн світу.

Італія – країна з успішною економікою, проте винна МВФ 2,3 трильйона доларів! Китай, який теж стрімко розвивається, винен 2,1 трильйона доларів.

ЧОМУ УКРАЇНА ПОЗИЧАЄ КОШТИ В МВФ?

Україна фактично із першого року своєї незалежності почала позичати у МВФ. Перша позика складала 500 мільйонів доларів. Для світових економік ця цифра маленька, але для порівняння – на той час зарплата вчителя в Україні становила 7-10 доларів на місяць.

«Найбільші позики України відбулися у 2007-2008 роках. У 2007 році уряд України позичив 46% від суми, яка була позичена за попередні 16 років. У 2008-му ще на чверть збільшила борг і загальна сума позичань перевищила вже 100 мільярдів доларів. Найбільші запозичення України відбулися за двох урядів – Азарова і Тимошенко. Зараз Україна винна в межах 116 мільярдів доларів», – розповів Ростислав Балабан.

КУДИ ВИТРАЧАЮТЬСЯ ПОЗИЧЕНІ В МВФ ГРОШІ?

За словами Ростислава Балабана, є дві основні статті, на які витрачаються кошти МВФ, – це підтримка національної валюти і погашення дефіциту.

«Уряд позичає, грубо кажучи, щоб закрити «дірки». Крім того, від отриманих запозичень 15 відсотків суми одразу повертаються для погашення попередніх відсотків. 4% витрачаються на спільні проекти України з Міжнародним валютним фондом.

«Кожен бізнес розуміє, що запозичення треба витрачати на те, що в майбутньому буде приносити прибуток. В державних масштабах мова йде про аеропорт, розвиток інфраструктури… Коли ж експерти проаналізували, куди витрачалися позичені гроші за уряду Азарова і Тимошенко, то це здебільшого це були соціальні виплати, тобто зарплати і пенсії, та компенсація за газ», – повідав експерт Інституту політичних та національних досліджень.

Економісти кажуть, що борг можна зменшити, нарощуючи внутрішню економіку – ВВП.

«На жаль, економіка України зросла всього на 3 відсотки і тут немає заслуги ні політиків, ні уряду. Цей мінімум зростання відбувся за рахунок вітчизняного бізнесу. Очевидно, що нам треба змінювати ставлення до бізнесу, який ще досі сприймається як щось негативне. А бізнес – це єдине середовище, яке сплачує податки та формує бюджет. Більше ніхто не формує», – зауважив Ростислав Балабан.

ЧОМУ ГАЗ НЕ МОЖЕ БУТИ ДЕШЕВИМ?

«В Україні є величезний дефіцит Пенсійного фонду – 150 мільярдів гривень. Їх не вистачає. Варто розуміти, що насправді пенсійна система в Україні така, що працюючі зараз громадяни сплачують податки на пенсії для нинішніх пенсіонерів, а не для своєї пенсії, як багато хто думає.

Цей дефіцит треба чимось покривати. Є кілька способів. До дефективних належить інфляція. Не знаю, хто від цього виграє, але людям роздаються кошти. Другий спосіб – позичити і «вкинути» у пенсію. Так воно частково і відбувається завдяки МВФ. Третій напрямок – зростання бізнесу та економіки. Поки один підприємець буде утримувати два-три пенсіонера, доти Україна матиме дефіцит. Тому бізнесу має ставати більше, але для цього потрібні умови», – пояснює політоглог.

За його словами, через дефіцит бюджету в економіці України вже немає ресурсів робити пряму дотацію на енергоносії. Фактично плата за газ – це додатковий податок, який ми сплачуємо, щоб дефіцит бюджету не зростав.

«Зараз людям розповідають, що газ може бути в 4 рази дешевшим. Я чекаю кандидата в Президенти, який скаже, що може і в 10 разів буде дешевшим.

Але відверто кажучи, енергоносії, електроносії, газ, нафта, паливо не будуть дешевшати найближчі сто років! Чому? Бо ресурсів потрібно більше, а їх все менше.

Банкіри, з якими я спілкувався, проаналізували звіт НАК «Нафтогазу», на який спирається одна із кандидатів в Президенти. Так от банкіри проаналізували цей звіт і дійшли висновку, що зменшити ціну на газ в чотири рази не вийде ніяк.

Газ в Україні зможе подешевшати за умови демонополізації ринку, коли декілька компаній зможуть конкурувати. Наприклад, в Берліні є п’ятеро постачальників енергії, які між собою конкурують і зацікавлені у тому, щоб заключити договори з населенням за вигідної йому ціною», – переконаний київський політолог.

ЯК ВОЛИНЯНИ ВПРОВАДЖУЮТЬ АЛЬТЕРНАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ

«Безкоштовний сир буває лише в мишоловці. Теж саме можна сказати і про газ. Я теж задавав собі питання: багато чи мало ми платимо за газ. За уряду Тимошенко зовнішній борг зріс на 25 мільярдів доларів, за Азарова – на 19,5 мільярдів. Зростання цін на нафту і газ – це світова тенденція. Добре в Україні є можливість через субсидії компенсувати витрати за тих, хто не може сплачувати повну вартість комунальних послуг. Крім того, газовидобувальна галузь розвивається і держава проводить колосальну роботу в напрямку енергоефективності», – поділився думками заступник голови Волинської ОДА Сергій Кошарук.

Волинь, на його думку, не пасе задніх  в сфері енергозбереження, хоча деякі потужні і ефективні проекти, приміром, щодо біопалива чи енергозбереження закладів обласної комунальної власності, Волиньрада «провалила». Проте це зовсім не означає, що волиняни не знають, що таке альтернативні джерела енергії. В області вже працюють домашні сонячні електростанції.

«Сонце допомагає людям закрити кредити в банку, які вони взяли для будівництва сонячних наземних електростанцій, плюс – вони мають стабільний пасивний дохід, адже якщо їхня ЕС виробляє більше енергії, то її скуповує держава», – сказав Сергій Кошарук.

Наразі кількість власників приватних сонячних електростанцій становить 110 осіб, при чому, за словами заступника голови ОДА, близько сотні з’явилося лише протягом останнього року.