Фірма без власної техніки та офісу – новий фаворит волинських дорожників. Хто за нею стоїть?

Фірма без власної техніки та офісу – новий фаворит волинських дорожників. Хто за нею стоїть?

Тендерних процедур щодо ремонту волинських доріг на понад півмільярда гривень за п’ять місяців виграла фірма-новачок із Ковельщини. Не маючи ні власної техніки, ні офісу, вона взялася за «велике будівництво». Такі успіхи видаються не випадковими, адже у фірми помітні зв’язки з оточенням одразу двох народних депутатів з Волині – Степана Івахіва та Ігоря Палиці.

Як непримітна фірма із Ковельщини стає одним із фаворитів волинських дорожників і хто за нею стоїть з’ясовував Центр журналістських розслідувань «Сили правди».

Серпень 2019-го. Коли програма президента Зеленського «Велике будівництво» лише зароджувалася, на Волині з’явилося товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньдорбуд». І одразу взялося за будівництво асфальтобетонного заводу у селі Зелена під Ковелем

За пів року компанія вперше взяла участь у тендерах на ремонти волинських доріг. Спочатку потренувалися на тендерах управління капітального будівництва та ЖКГ Ковельської міськради та Служби автомобільних доріг у Волинській області. Проте цілий рік фірмі не щастило: навіть суттєво демпінгуючи і опускаючи пропозицію на 15 мільйонів гривень, вісім тендерних конкурсів завершилися для неї безуспішно. 

Тим не менше, якщо компанія завершила 2019-й рік із 8,5 мільйонами гривень доходу і 820 тисячами гривень збитків, то 2020-й став успішним і без держзакупівель: 330 мільйонів гривень доходу і 60 мільйонів чистого прибутку. 

Пощастило «Волиньдорбуду» уже в травні 2021-го. Фірма «залишила з носом» двох досвідчених багаторічних фаворитів Служби автодоріг у Волинській області – одеську «Автомагістраль-Південь» та «Луцькавтодор-сервіс». Їй дісталися три підряди на поточний середній ремонт 10 кілометрів шляху Т-03-02 Піща – Шацьк – Любомль – Володимир-Волинський – Павлівка – Горохів – Берестечко – Козин, ремонт 5,5 кілометрів між Грядою та селом Пульмо під Шацьком та реконструкцію 5,5 кілометрів дороги Р-14 Луцьк-Дольськ. Загалом набрали на 318 мільйонів гривень.

Фарт продовжився і на тендерах ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області». До речі, чим відрізняється ця структура від Служби автодоріг області і хто їхні головні фаворити «Сила правди» вже писала раніше

Скинувши аж 10 мільйонів «Волиньдорбуд» отримав договір на середній ремонт восьми кілометрів дороги під українсько-польським кордоном за 65 мільйонів. У червні фірма на торгах скинула 6 мільйонів і всього на 1 гривню обійшла «Луцькавтодор-сервіс» в тендері на ремонт 8 кілометрів дороги від траси Луцьк-Львів до залізничної станції Звиняче.

Згодом «Волиньдорбуд» обійшов фаворитів іще на двох тендерах САД в області на поточний середній ремонт тієї ж таки Т-03-02. Це ще плюс 168 мільйонів.

Таким чином, всього за травень-вересень 2021-го новачок дорожньої галузі виграв на тендерах САД та СМАД у Волинській області підрядів на 680 мільйонів гривень. І це ще не кінець, адже в активній стадії ще десяток закупівель, в яких «Волиньдорбуд» бере участь.

Чи можливі такі успіхи на «Великому будівництві» для новачка без протеже у владі? Центр журналістських розслідувань «Сила правди» виявив факти, які можуть свідчити, що у «Волиньдорбуду» такі зв’язки є.

Фірма за два роки роботи так і не нажила власної техніки, офісу, а орендує все це у інших компаній. Зокрема й таких, які пов’язані із бізнесом родини ексголови Волинської облради, нардепа від Луцька Ігоря Палиці та його друга-однопартійця Олександра Шевченка. Із деякими з них вона ще й має спільних працівників. 

Спільні документи, спільні помилки, спільні працівники

Попри те, що згаданий вище тендер на ремонт дороги до села Залісся в одеситів із «Автомагістралі» виграв «Волиньдорбуд» де-факто виконує його переважно інша компанія. Майже всі ресурси фірми, потрібні для виконання цих робіт – позичені чи орендовані. Підрядник не має ні власної техніки, ні асфальтобетону для роботи, ні лабораторії, та й працівники у нього спільні з іншою фірмою. 

У документах «Волиньдорбуд» подає договір із фірмою «ПБС» про оренду техніки з екіпажем – тобто, частину техніки для цих робіт фірма орендує у фірми «ПБС». Іншу частину техніки та офіс у селі Зелена Ковельського району орендує у компанії зі схожою назвою – «Волиньдорінвест». У франківців замовляють і послуги лабораторії, а асфальтобетон купують у «Ковельського ШБУ-63». На підтвердження свого досвіду «Волиньдорбуд» подає договір субпідряду із тією ж фірмою «ПБС» про виконання подібних робіт. За ним фірма долучалася до ремонту дороги Долина – Хуст на Закарпатті.  

Та на цьому допомога «ПБСу» не закінчується і, виявляється, що «ПБС» допомагає «Волиньдорбуду» ще й працівниками.

На тендер у травні 2021-го «Волиньдорбуд» подала перелік працівників. Серед таких начальник дільниці Заліщук Богдан Дмитрович та виконавець робіт Гурмак Роман Ярославович, які працюють за цивільно-правовою угодою. Втім, вони також є і працівниками фірми «ПБС» – у списку працівників, поданому фірмою на тендер із різницею у два тижні від «Волиньдорбуду» – ті самі люди. 

Спільні працівники «ПБС» та «Волиньдорбуду»

Також і Кузьмич Дмитро Миколайович працює штатним працівником у «ПБС» як завідувач лабораторії, а у «Волиньдорбуді» за цивільно-правовою угодою як інженер з якості. Ще такі ж спільні працівники  – машиніст екскаватора Базюк Іван Миколайович, машиніст дорожньо-транспортних машин Спринчан Євген Васильович, водій вантажного автомобіля Михайлюк Іван Миколайович.

До такої ж схеми роботи «Волиньдорбуд» вдається і в інших тендерах. За ремонт дороги Піща – Шацьк – Любомль – Володимир-Волинський – Горохів – Берестечко – Козин фірма «Волиньдорбуд» отримає 136,6 мільйона гривень. 

Однак, кластиме асфальтобетон із заводу «Ковельського ШБУ-63», будівельні дорожні машини та офіс знову орендуватиме у «ПБС» та «Волиньдорінвесту». 

«Волиньдорбуд» (чи «ПБС»?) ремонтує ділянку дороги між селами Положеве – Згорани.

Аналогічна історія і на тендері на ремонт дороги Луцьк – Дольськ. «Волиньдорбуд» отримає 103 мільйони гривень, але працюватиме будівельна техніка з екіпажем фірм «ПБС», «Буковель» та «Волиньдорінвесту». Лабораторія знову «ПБСу», асфальтобетон – ковельський, а офіс – «Волиньдорінвесту». 

До речі, два останні тендери потрапили в поле зору Державної аудиторської служби. Аудитори запитували чому Служба автомобільних доріг не відхилила пропозицію «Волиньдорбуду» через невідповідність. Зокрема, у Єдиному державному реєстрі була відсутня інформація про кінцевого бенефіціарного власника. Втім, Служба пояснила, що не було підстав відхиляти цю пропозицію.  

Ще один доказ тісної співпраці «Волиньдорбуду» з «ПБС» – це те, що документацію для них готує або одна й та ж людина, або ж вони обмінюються документами. Про це свідчать спільні помилки у них. Перевіряючи документацію одного із тендерів, аудитори виявили цікаву помилку у гарантійному листі: на бланку компанії «Волиньдорбуд» був написаний текст гарантійного листа від компанії «ПБС». 

На бланку «Волиньдорбуду» виявився гарантійний лист від ПБС.
Такий же гарантійний лист «ПБСу», поданий на інший тендер.

У тендері на ремонт дороги до станції Звиняче «Волиньдорбуд» теж все дуже схоже як і в попередніх закупівлях: лабораторія – «ПБС»; техніка – «ПБСу», «Волиньдорінвесту», «Західдорінвесту» та підприємиці Галина Колибабюк; аналогічний договір – договір субпідряду з «ПБС» на той же ремонт дороги на Закарпатті; асфальтобетонний завод та офіс – знову ж «Волиньдорінвесту». 

Такі ж пакети документів «Волиньдорбуд» подав і на інші тендери.

Тендерний лайфхак: «Тут все просто»

Як компанії без власних ресурсів вдається вигравати бюджетні мільйони на ремонти пояснив директор «Волиньдорбуду» Василь Карач

– У вашої компанії вся техніка для ремонту доріг орендована, орендований офіс та інше  як вам вдається вигравати великі підряди не маючи власних ресурсів? – запитуємо.

– Звичайно, деяку техніку для виконання робіт нам потрібно орендувати. Офіс ми орендуємо, але з перспективою, щоб освоїти і збудувати або викупити офісне приміщення для власних працівників. Я особисто не бачу жодної проблеми у тому, що орендується. Головне  правильно, швидко і якісно виконувати ті роботи, які зазначені згідно договорів, – каже Василь Карач.

– Найчастіше ви орендуєте техніку у фірми «ПБС», а також деяка техніка орендується у ТОВ «Буковель»  чому саме в цих фірм орендуєте? 

– На даний момент ми знайшли техніку у даних компаній і через те орендуємо. 

 А хто власники вашої компанії?

– Я думаю, що це некоректне запитання з вашої сторони через те, що я працівник. Я не знаю, хто є власником цієї компанії. Мені потрібно, щоб робота виконувалась – це моя межа відповідальності. 

– На деяких тендерах у вас були і працівники залучені від фірми «ПБС», тобто спільні з цією фірмою працівники.

– Я ще раз повторюю, що на даний момент як працівники, так і техніка були даних компаній через те ми і звернулися до них. Тут все просто. 

У Службі автомобільних доріг Волинської області кажуть, що такі перемоги «порожніх» компаній цілком законні. 

Начальник тендерно-договірного відділу Служби автомобільних доріг у Волинській області Руслан Пилипчук. Фото зі сторінки у Фейсбук.

– На жаль, у нас закон «Про публічні закупівлі» такий, що ми вимушені передбачати, що учасник має право залучати техніку на будь-яких формах користування, – пояснює начальник тендерно-договірного відділу Служби Руслан Пилипчук. – В нас є методологічні рекомендації у сфері проведення державних закупівель у дорожньому господарстві, якими чітко передбачено, що ми зобов’язані писати тендерну документацію таким чином, щоб не обмежувати учасника в залученні техніки в будь-якому із можливих видів. Юридично, у правовому полі, відхилити пропозицію цього учасника чи інших учасників ми не маємо можливості. Тільки ми з цієї причини відхилимо учасника – він піде в Антимонопольний комітет, і вони виграють. І методичні рекомендації дозволяють залучати матеріально-технічну базу, асфальтобетонні заводи, людей. 

Всі дороги ведуть до Буковелю, чи результат політичного примирення Палиці та Івахіва?  

Фірма «Волиньдорбуд» зареєстрована на Ковельщині, у селі Голоби, у серпні 2019 року. Де-юре засновниками фірми є волинянин Руслан Курило та мешканець Івано-Франківська Юрій Романко. З з 2012 до 2019 року Юрій Романко був також засновником ТОВ «Слово Волині». Ця компанія свого часу володіла однойменним інтернет-виданням та видавала газету «Слово Волині», а у 2017 році запустила місцевий «12 канал». Фірму пов’язують із народним депутатом із ковельського 21-го виборчого округу Степаном Івахівим. На це є кілька причин. По-перше, у 2019 році Юрія Романка серед засновників змінила Людмила Севрук. У 8-му скликанні Верховної Ради вона була помічницею народного депутата, а на парламентських виборах 2019-го року – розпорядницею його виборчого фонду. Також Людмила Севрук є директоркою ТОВ «Лейк ЗНГ», яке орендує заплаву річки Сапалаївка, на березі якої збудований маєток Івахіва. По-друге, директором «Слова Волині» з 2016 року є очільник благодійного фонду Степана Івахіва «Патріоти Волині» Павло Самолюк. 

Засновник «Волиньдорбуду» Юрій Романко про роботу у фірмах, пов’язаних зі Степаном Івахівим, говорить неохоче. Каже, що з Івахівим «просто знайомий», а у «Волиньдорбуді» працює, втім як потрапив туди – не сказав.  

– Як ви потрапили у «Волиньдорбуд» і «Слово Волині»? Хто вас туди запрошував? – запитуємо.

…[мовчить]

– Ці компанії пов’язують із народним депутатом Степаном Івахівим.

– А що Степан Івахів щось не те робить? – врешті відповідає Юрій Романко.

– Він вас запрошував на роботу?

– Чесно, я не дуже хочу коментувати. Але, просто знайомі. Скажу єдине, що знайомі, більше нічого не можу сказати. 

– Які функції ви виконуєте у підприємстві «Волиньдорбуд»?

– Працюю. Що значить яку функцію?

– А що саме робите?

– А що керівник робить? «Волиньдорбуд» це є компанія, яка займається будівництвом. А що може робити будівельна компанія?

– А як ви потрапили в цю компанію?

– Що значить як потрапив? Працював все життя та й потрапив. Я багато куди потрапив. 

– Ви є засновником фірми «Волиньдорбуд»  вирішили самі її заснувати?

– Ну в принципі так.

– Сьогодні фірма працює на ремонті доріг і не має власної техніки, офісу.

– Має всьо.

– Вона орендує техніку у фірм «ПБС», «Буковель»  чому саме в цих фірм?

– З такими питаннями до директора. Я в таке не вникаю.

Юрій Романко каже, що спілкується із іншим засновником фірми Русланом Курилом, однак як із ним сконтактувати не повідомив. Пообіцяв лише передати йому контакти журналістки. Однак дзвінка від нього за понад два тижні так і не надійшло. 

Місце реєстрації дорожньої компанії, вочевидь, вибране не випадково. Адже Ковельщина ще з 2012 року залишається рідним округом нардепа Івахіва.

Нардеп Степан Івахів на «рідному» каналі

З огляду на вищенаписане, тісна співпраця «Волиньдорбуду», «ПБС» та «Буковелю» до 2019 року виглядала б щонайменше дивною. Не секрет, що до 2019 року група «Континіум» Івахіва та «приватівці» були, м’яко кажучи, вороже налаштовані. Це чудово спостерігалося на сторінках їхніх ЗМІ та в ефірах телеканалів. Саме напередодні парламентських виборів 2019 року Степан Івахів та очільник партії «За майбутнє» Ігор Палиця помирилися. Місцеві ЗМІ писали, що це відбулося на закритій вечірці в одному із розважальних закладів у червні 2019-го. Такі припущення виглядають логічними, зважаючи на перебіг виборчої кампанії 2019-го року та її результати. У Верховній Раді мирова політиків вилилась в їх об’єднання у депутатській групі «За Майбутнє». 

Ігор Палиця розповідав на форумі прихильників своєї партії, що знайшов спільну мову з Івахівим. Фото із сайту volynpost.com.

Саме після налагодження взаємин між Івахівим та Палицею і створена фірма «Волиньдорбуд», яка згодом активно взялася за ремонти доріг, завдяки техніці фірми друга Ігоря Палиці, не маючи власної ні нерухомості, ні матеріально-технічної бази. 

За інформацією аналітичної системи «YouControl», «Волиньдорбуд» володіє лише одним автомобілем «Тoyota Camry» 2020 року випуску. А от жодної власної спецтехніки для ремонту доріг у фірми немає. Статутний капітал фірми становить лише дві тисячі гривень. 

За два місяці до створення «Волиньдорбуду» в сусідньому селі Колодяжне зареєстрували фірму зі схожою назвою – «Волиньдорінвест» – із таким же мізерним статутним капіталом у 2000 гривень. Її керівником і засновником став Руслан Данилів із села Поляниця, поблизу Яремче. А фірма почала здавати в оренду для «Волиньдорбуду» офісне приміщення та інші ресурси. 

Керівники обох ковельських компаній родом з Івано-Франківщини, де розташовані й інші фірми-орендодавці. 

До прикладу, компанія «Буковель», у якої «Волиньдорбуд» орендує деяку техніку для виконання підрядів, теж зареєстрована у селі Поляниця Івано-Франківської області. 

За офіційними даними, основними кінцевими бенефіціарами ТОВ «Буковель» є Оксана та Захар Палиці – колишня дружина та син Ігоря Палиці. Керівником підприємства є Галина Колибабюк, яка раніше працювала у ТОВ «ПБС», а нині є паралельно і керівником іншої франківської фірми «Західдорінвест». У цієї ж компанії та самої Колибабюк «Волиньдорбуд» також орендує деяку техніку, про що йшлося вище. 

Основний постачальник техніки для «Волиньдорбуду» – ТОВ «ПБС» – теж із Франківщини. Воно належить нардепу 7-8-го скликань (2012-2019 рр), кандидату в президенти України 2019 року Олександру Шевченку, який є однопартійцем та бізнес-партнером колишнього голови Волинської обласної ради, народного депутата від Луцька Ігоря ПалиціХоча й офіційно фірма записана на франківчанку Іванну Непик, свою причетність Шевченко не заперечує.

Тісну пов’язаність вказаних компаній та осіб підкреслює і відео на сторінці Галини Колибабюк – у ньому Олександр Шевченко та Ігор Палиця у Буковелі розповідають про успішний форум жіночого крила партії їхньої партії «За Майбутнє». 

Скрін із відео

Отже, «Сила правди» знайшла свідчення того, що нова будівельна компанія, яка зайшла на дорожні тендери на Волині у 2021 році, може бути пов’язана із народними депутатами Степаном Івахівим та Ігорем Палицею. Зв’язок із першим простежується через засновника Юрія Романка, який свого часу володів підконтрольними політику газетою та телеканалом. Зв’язок із другим простежується через оренду техніки, обладнання і використання працівників потенційних головних конкурентів у дорожній сфері – ТОВ «ПБС» друга Ігоря Палиці Олександра Шевченка та компаній безпосередньо пов’язаних із політиком. 

Матеріал підготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy

 

 

 

 

 

 

 

Валентина Куць