Фільм, героями якого стали й волиняни, потрапив у шорт-лист Мадридського кінофестивалю

Більше 1400 днів Катерина Хом’як з Волині нічого не знає про долю своїх синів – Дмитра та Володимира, які захищали Україну на Донбасі у складі батальйону «Айдар». Востаннє вона спілкувалась з ними 5 вересня 2014 р. За роки марних пошуків сім’я пережила безліч поневірянь. «Всі кажуть, що ніч коротка. Але для мене і для дружини ніч завжди довга», – говорить батько хлопців.

Більше 1400 днів Катерина Хом’як з Волині нічого не знає про долю своїх синів – Дмитра та Володимира, які захищали Україну на Донбасі у складі батальйону «Айдар». Востаннє вона спілкувалась з ними 5 вересня 2014 р. За роки марних пошуків сім’я пережила безліч поневірянь. «Всі кажуть, що ніч коротка. Але для мене і для дружини ніч завжди довга», – говорить батько хлопців.

Колишня кримчанка Людмила Щекун досі не може позбутися страху за свою сім’ю після того, як з трьома дітьми чекала на повернення чоловіка з полону. Активіста кримського Євромайдану Андрія Щекуна викрали і катували напередодні анексії півострова. Він перебував у полоні 11 днів, а потім був звільнений у результаті обміну.

Ці дві історії лягли в основу документального фільму «Межа очікування», який був презентований восени 2017 р. Автором сценарію виступив Сергій Бібік, режисер – Станіслав Цехмістренко. Цей проект успішно реалізувала громадська організація «Інтерньюз-Україна» за підтримки міжнародної громадської організації Internews.

Стрічка потрапила у шорт-лист 8-го Мадридського міжнародного кінофестивалю у категорії «Найкращий режисер документального фільму іноземною мовою». Нам доведеться чекати 7 днів на результат, адже переможців визначатимуть з 21 по 28 липня 2018 року в столиці Іспанії.

«Знайти героїв для фільму було дуже складно, – ділиться режисер Станіслав Цехмістренко, – багато з них відмовлялись пережити болючі спогади знову або боялись зашкодити рідним в полоні. Ми вдячні двом родинам, які погодились говорити про проблему вголос».

«Я розуміла, що хтось має почати, підняти цю тему, тому і погодилась пережити весь цей біль знову, як би не було важко, – розповідає одна з головних героїнь Катерина Хом’як, – тепер для мене всі, кого вдалось витягти «звідти» – це мої діти».

Їх немає ні серед мертвих, ні серед живих. Але сотні українських батьків, дружин та дітей щодня чекають на їхнє повернення додому. Понад 400 українців досі вважаються зниклими безвісти в результаті російської агресії.

Восени 2017 документальна стрічка «Межа очікування» стала одним з перших кроків до актуалізації питання розшуку полонених та зниклих безвісти людей від початку російської військової агресії проти України. А вже 12 липня 2018 р. Верховна Рада України проголосувала у другому читанні за довгоочікуваний законопроект «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти». Документ визначає поняття «особа, яка зникла безвісти» в контексті міжнародного гуманітарного права, що закріплює права таких людей та надає їм відповідний захист. Цей закон забезпечує пошуки людини до тих пір, поки не встановлять її місце перебування чи поховання. Для порівняння, досі людина вважалася померлою, якщо її не знайшли протягом трьох років. І тепер соціальну допомогу родина буде отримувати стільки, скільки зниклого будуть шукати та не визнають померлим. Для розшуку зниклих безвісти осіб у зв’язку з війною на Донбасі планують створити Комісію з питань осіб, зниклих безвісти.

28 липня 2018 стане відомо, чи отримає стрічка «Межа очікування» нагороду в категорії «Найкращий режисер документального фільму іноземною мовою» на 8-му Мадридському міжнародному кінофестивалі. Завдяки показам у Мадриді про проблему зниклих безвісти дізнаються сотні глядачів за кордоном, які розділять з українцями біль від втрати близьких.

За додатковою інформацією щодо фільму звертайтесь, будь ласка, до Наталії Руденко, Інтерньюз-Україна, email: nrudenko@internews.ua.