Емоційна лексика у медіа, чутки та інші маніпуляції: дайджест INFOCRIME Lutsk

Емоційна лексика у медіа, чутки та інші маніпуляції: дайджест INFOCRIME Lutsk

Новий дайджест Infocrime Lutsk показав, що у медіа Волині є маніпуляції  в заголовках, надмірна емоційна лексика, чутки, джинса та неналежно маркована реклама.

Фактчекери проекту INFOCRIME виявили 84 матеріали з маніпуляціями у період з 27 вересня  – 1 жовтня. Цього моніторингового тижня фейків не було.

За інформацією “Сили правди” експерти проаналізували 2145 матеріалів на сторінках 10 інтернет-видань, новинні випуски 2 телеканалів та 8 акаунтів представників влади та політиків у Fасebook.

Такі дані отримала команда проєкту Infocrime Lutsk в результаті щотижневого моніторингу інформаційного простору за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації.

Неетичні запитання та «тарифні» перебільшення

Минулого тижня телеканал «Аверс» відзначився емоційною лексикою та маніпуляціями у сюжеті про прес-конференцію сільського голови Підгайців Юрія Семенюка. На заході сільський голова говорив про резонансний підпал автомобіля його дочки, який стався напередодні вночі. У сюжеті показали, як журналістка ставить Юрію Семенюку маніпулятивне запитання: «А ви не пробували жити трошки скромніше?». Мовляв, варто було б їздити на дешевшому авто, щоб «не різати очі» іншим.  Однак звинувачувати у скоєному потерпілих — це неетично з боку авторки сюжету телеканалу.  У цьому випадку є чітке порушення журналістських стандартів та норм етики.

Також у начитці журналісти підводять до думки, що спалити авто нібито було морально виправдано, бо його Юрій Семенюк міг придбати за незаконно зароблені кошти та записати на дочку. Така логіка маніпулятивна, адже у новинах не має бути коментарів журналістів й не можна виправдовувати злочин, навіть якщо йдеться про знищення майна людини, яку медіа звинувачують в корупції.

Медіа також важливо уважно дивитись, з яких джерел вони отримують інформацію. Також не варто посилатись на маніпулятивні сюжети та ставити їх собі на сайт. Наприклад, на сайті ІА «Конкурент» є опублікований маніпулятивний сюжет телеканалу «Аверс» про працевлаштування волинян у Польщі. У тексті новини, а також в начитці сюжету вживають маніпулятивну фразу: «В Україні середньостатистичний українець може заробити хіба на витрати за «комуналку». Справді, не всі українці багато заробляють в той час, як тарифи зростають. Проте саме «середньостатичний» українець, згідно із даними державних органів, заробляє суттєво більше, ніж середньостатичні витрати родини на «комуналку». Натомість, середня зарплата в Україні у серпні 2021 склала 13 997 гривень. Цікаво, що середні витрати родини на «комуналку» в 2020 році становили 3857 гривень. Хоча станом на 2021 рік деякі тарифи могли зрости, не йдеться про настільки значне зростання, яке може перевищити доходи середньостатистичної родини.

Маніпулятивні заголовки та чутки

Якщо заголовок не збігається із текстом, або у назві є перебільшення — це маніпуляції.  Такого не має бути у медіа, які дотримуються професійних стандартів. Однак моніторинг показує, що такі маніпуляції в заголовках все ж зустрічаються.

В новому дайджесті експерти проєкту відзначили наступні приклади маніпуляцій у заголовках. Так, на сайті «ВолиньІнфа» заголовок новини «У селах біля Луцька хочуть заборонити продаж алкоголю» занадто узагальнюючий, бо у тексті йдеться, насправді, про заборону продажу алкоголю у певну пору доби. 

На сайті «Волинь24» є заголовок з безпідставним узагальненням: «З 1 жовтня «Ощадбанк» блокуватиме рахунки клієнтів». Насправді, у тексті йде мова про можливе блокування карток користувачів, які не менше трьох років не здійснювали операції за своїми рахунками. У тексті повідомляють про необхідність повторної ідентифікації у відділеннях банку. 

А от видання «Буг» вчергове практикує розміщення в розділі «Новини» чуток та припущень під однойменною рубрикою «Чутки над БУГом». Цього разу вони поширили припущення про те, що Володимир-Волинську птахофабрику перевіряють правоохоронні органи через те, що політик Михайло Добкін, який має до неї відношення, балотується на посаду міського голови Харкова. В публікації немає ні коментарів Добкіна чи його представників, ні позиції правоохоронців, ні коментарів експертів. Це порушення принципу збалансованості, якого варто дотримуватися у матеріалах, які публікуються в розділі «Новини».

Джинса у медіа

Джинса часто буває малоінформативна. Як приклад, можна навести новину про те що нардеп Ігор Гузь запросив на Волинь прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Текст з ознаками замовності є і про те, що міський голова Ковеля Ігор Чайка звернувся до уряду щодо врегулювання цін на енергоносії. 

Також має ознаки джинси новина про зустріч політикині Ірини Фаріон із викладачами ліцею у Нововолинську. Новину так і назвали «З нововолинськими освітянами зустрілася Ірина Фаріон». 

Минулого тижня багато волинських медіа розміщували матеріали із ознаками замовності про форум партії «За Майбутнє» у Луцьку. З цього приводу під виглядом новин та новинних сюжетів піарили саму партію, нардепів Ігоря ПалицюІгоря ГузяІрину КонстанкевичАнтона Полякова, а також окремих депутатів місцевих рад та місцевих голів. Така значна увага до партійного форуму у журналістських матеріалах та нерекламних сюжетах є порушенням стандартів, адже мас-медіа не повинні бути піар-майданчиком для жодної політичної сили. 

Минулого тижня також виявили неналежно марковану рекламу бізнесу, зокрема від будівельної компанії «Інвестор», ТМ «Дмитрук», «Балувана Галя», «Волиньгаззбут» та інших.

Мая Голуб, Антон Бугайчук, проєкт INFOCRIME Луцьк

До вибірки потрапили усі матеріали 10 інтернет-сайтів (Волинські новини, ВолиньPost, Волинь24, Район.in.ua, Волинь.UA, Конкурент, Перший, ВолиньІнфа, Буг, Insider Media), двох телеканалів – 12 канал і ТРК «Аверс», сторінки у Facebook Луцького міського голови Ігоря Поліщука, Голови Волинської ОДА Юрія Погуляйка, голови Волинської облради Григорія Недопада, Ковельського міського голови Ігоря Чайки, політика Ігоря Палиці, Ігоря Гузя, Миколи Яручика, Івана Мирки.

Період моніторингу – 27 вересня — 1 жовтня 2021 року, наша сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/infocrimelutsk  

Проєкт Infocrime здійснюється ГО Інститутом Масової Інформації за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.

 

 

 

 

 

 

Мая Голуб