Джерела фінансування російської пропаганди

Згідно з нещодавнім дослідженням, в Україні та Грузії російські телеканали не відіграють вирішальну роль у поширенні пропаганди Кремля. Натомість у Молдові російські телеканали мають безпосередній вплив на громадськість, що зрештою стало очевидним під час президентських виборів 2016 року. Тоді молдовани обрали президентом проросійського кандидата Ігоря Додона. Щоб дослідити російську пропаганду, яка насаджує ідеологію Кремля, команда з Грузії відвідала Україну та Молдову. Ми вирішили вивчити інструменти та методи, які Кремль використовує для поширення своїх меседжів. За допомогою місцевих аналітиків ми також спробували встановити, хто саме поширює російську пропаганду в Грузії, Україні та Молдові.

Російська пропаганда і загрози, які вона несе, вже стали головним болем для багатьох країн. Кремль використовує пропагандистські інструменти для досягнення своїх імперських цілей у пострадянському регіоні та за його межами. Кінцевою метою цієї пропаганди є розділити країни, змусити їх відмовитися від західного курсу та повернутися до проросійського шляху розвитку. Саме тому основні методи російської пропаганди – демонізувати Захід, прищепити громадськості євроскептицизм та страх перед Заходом шляхом маніпулювання громадською думкою та розпалювання антизахідних настроїв.

Кремль може замаскувати свої стратегічні підходи, але ніколи не приховує свою мету і відкрито захищає свої інтереси в регіоні. Кремлівський ідеолог Олександр Дугін, відомий профашистськими поглядами, відверто і публічно обговорює імперіалістичні цілі російської політики. Стосовно Грузії він відкрито каже, що після Абхазії та Південної Осетії настане черга відділитися для Аджарії, Мегрелії та Самцхе-Джавахеті.

Грузія, Україна та Молдова – три країни на пострадянському просторі, які в останні десятиліття відчули прямий чи непрямий силовий вплив з боку Росії і стикаються зі схожими проблемами, одна з яких – боротьба з російською пропагандою – є серед головних.

Згідно з дослідженнями, російські пропагандистські меседжи в Грузії, Україні та Молдові поширюють окремі ЗМІ, «націоналістичні» громадські організації, політичні партії, так звана інтелігенція (представники культурних та академічних кіл, лідери думок, медійні персони та бізнесмени – та частина суспільства, до якої прислухаються, яка може впливати на громадську думку), а також церква. Саме в ці пропагандистські канали Кремль інвестує свої ресурси. Виявилось, що у всіх трьох країнах використовують схожі схеми фінансування пропаганди, які мають невід’ємні ознаки – непрозорість та таємничість.

Грузинська громадська організація «Фонд розвитку ЗМІ» вже 10 років працює над викриттям російської пропаганди та дезінформації. Організація провела кілька досліджень, в яких детально описала загрози від російської пропаганди, використані інструменти та способи поширення. У 2017 році разом зі своїми українськими, угорськими та чеськими колегами організація опублікувала “Кремлівський звіт” з аналізом загроз для медіапростору, які надходять з Кремля.

Керівник організації Тамар Кінцурашвілі зазначає, що головна проблема – непрозоре фінансування місцевих проросійських ЗМІ:

Прозорість дуже важлива, особливо фінансова прозорість, адже ніхто не знає, як фінансують ці засоби масової інформації та хто за ними стоїть… Громадськість може зробити свій власний вибір. Головне – це реагувати на будь-який випадок дезінформації. Чим вище буде рівень прозорості – за умови що влада припинить зосереджуватись виключно на своїх супротивниках і приділить більше уваги цій проблемі – тим краще для нашої країни”.

На відміну від України та Молдови, в Грузії урядові установи підписали контракти з проросійськими ЗМІ, хоча ті виступають рупором російської пропаганди та поширюють агресивну риторику. Це може свідчити, що уряд, свідомо чи ні, приєднався до Кремля та заохочує його пропагандистську діяльність. За словами грузинських аналітиків, Європейська Комісія проти расизму та нетерпимості розкритикувала грузинську владу за використання коштів платників податків для фінансування засобів масової інформації, які поширюють ворожнечу.

Оскільки кошти надходять переважно готівкою, неможливо знайти офіційні документи, які підтверджують фінансування ЗМІ Росією. Українські медіа-експерти повідомляють про належність впливових ЗМІ проросійським олігархам та вважають це найнебезпечнішою зброєю у поширенні російської пропаганди. В Україні такими олігархами, зокрема, є Дмитро Фірташ та Сергій Курченко.

У свою чергу молдовські аналітики та представники опозиційних партій переконані, що російські гроші йдуть на зміцнення проросійських партій, організацій та ЗМІ в їхній країні. Однак вони також не можуть документально підтвердити це. 2016 року група журналістів незалежного Центру журналістських розслідувань намагалася відстежити потік російських грошей у країні під час президентських виборів. Було встановлено, що напередодні виборів велика сума надійшла до Молдови через офшорні рахунки і була використана для фінансування проросійських ЗМІ, політичних партій та громадських організацій. Журналісти переконані, що ці гроші надійшли з Росії, хоча вони так і не змогли довести це документально.

“В президентську кампанію було інвестовано багато грошей, хоча це й не було зроблено відкрито. Досі невідомо, як були профінансовані ЗМІ або люди, які працювали на цього кандидата (Ігоря Додона) під час виборів. Джерела фінансування досі не встановлені, хоча ми можемо відзначити активізацію проросійських громадських організацій, які підтримали цього кандидата. Багато ЗМІ також працювали на нього”, – каже директор Центру журналістських розслідувань Корнелія Козонак.

За інформацією медіа-аналітиків протягом багатьох років, окрім президентських виборів, російські гроші в Молдові використовували для фінансування певних державних службовців та співробітників, хоча офіційно довести це так само не вдалося.

Певну частину молдовських ЗМІ та журналістів також активно фінансують для розповсюдження російської пропаганди. Їм платять за транслювання кремлівської ідеології та поширення проросійських меседжів. За словами директора Центру журналістських розслідувань Корнелії Козонак, раніше для підкупу деяких журналістів та телевізійних ведучих російські гроші надходили до Молдови. Зараз вони самі відвідують Росію, де отримують необхідні інструкції та кошти. Їх інструктують, як вести пропаганду, які меседжі просувати тощо. Аналітики вважають, що представники проросійських громадських організацій часто відвідують Москву для отримання подібних інструкцій.

У пострадянських країнах Кремль не тільки використовує однакові методи пропаганди та маніпуляції, але й послуговується схожими схемами фінансування. Фінансують певну частину політичного класу, громадські організації та окремі ЗМІ, що просувають проросійські та антизахідні настрої. Цілком очевидно, що російське фінансування пропагандистської діяльності здійснюють непрозоро. Хоча всі логічні ланцюги зрештою приводять до Кремля, жодна країна досі не змогла розплутати міцний логічний вузол і знайти документальне підтвердження.