Чи буде «легкою» реформа освіти на місцях?

Чи буде «легкою» реформа освіти на місцях?

Сьогодні про реформу освіти не чув тільки лінивий. Комусь подобається, а комусь не подобається. А я скажу так – новий ЗУ «Про освіту» дуже потрібний.
  Плюси та мінуси нової реформи
Найбільше мені імпонує в законі – це:
1. Автономія навчальних закладів;
2. Збільшення оплата праці вчителів;
3. Участь батьків в управління школами (через наглядові ради);
4. Конкурсний відбір директорів;
5. Найголовніше – інноваційний підхід до навчання.
Мінуси:
1. Зменшення фінансування освіти з держбюджету з 10% до 7%.
2. Немає чіткого розподілу витрат. Незрозуміло за що платитиме держава, а за що засновник.
3. Ну й основне – закон є, а підзаконних актів немає. Закон базовий, тому зачіпає тільки основні аспекти освіти, а таємниці ховаються в деталях.
Чому гальмуються зміни?
Закон прbйняли і запанувала тиша. Чому? Я зрозуміла згодом, коли прочитала перше роз’яснення до закону.
Міністерство скерувало роз’яснення до місцевих рад, обласних управлінь освіти та директорів шкіл. Проте до міських та районних управлінь не зверталися, про них «забули». Хоча в роз’ясненні йдеться, що вони мають змінити установчі документи, бо ті функції, які вони виконували, у них забрали. Таким чином закон є, його потрібно виконувати, а робити це немає кому.
А відповідно засновники (місцеві ради) ніколи цього не робили – у них були управління, які опікувалися освітою.
У свою чергу управління не хочуть впроваджувати ці зміни, адже вони не хочуть свідомо позбавляти себе роботи, влади.
Натомість директори шкіл зайняли вичікувальну позицію. Вони прочитали новий закон та полегшено зітхнули, що «диктатура» управлінь закінчилася. Собі тихенько мовчать та чекають, чим це все закінчиться.
Агентів змін в освіті міста Луцька поки не видно.
 Про засідання «освітньої» комісії Луцькради
Спробували обговорити Закон під час засідання постійної комісії міської ради, але не вдалося. Зрозуміла, що так просто «свободу» директорам шкіл не дадуть.
Основні суперечки виникали через повноваження засновника:
1. Виконком чи рада має затверджувати «Положення про конкурсний відбір директорів шкіл»? Це рішення має регулювати: критерії щодо відбору, кількість та склад комісії.
2. Спосіб ведення бухгалтерського обліку. Централізована бухгалтерія чи бухгалтер у кожній школі? Представниця управління освіти чомусь була впевнена, що рішення про це приймає рада.
Втім, закон говорить інакше: «За рішенням керівника закладу загальної середньої освіти бухгалтерський облік може здійснюватися самостійно закладом освіти або через централізовану бухгалтерію».
Можливо, комусь здається, що немає різниці хто і як веде бухгалтерський облік, подає кошториси на затвердження. Проте згідно нового закону навчальний заклад є розпорядником коштів. Якщо обслуговуючись в централізованій бухгалтерії чи не втратить школа свою автономність?
Існує ризик, що чиновники, як завжди, будуть знати на що краще витратити бюджет школи. Тому будуть «хороші» директори, які обслуговуються в центральній бухгалтерії та «негосподарники», які будуть керувати самі. Не знаю чи надовго вистачить останніх, адже є побоювання, що коштів з місцевого бюджету вони отримуватимуть менше.
А ще надіюсь, що є керівники, які пройдуть ці нелегкі випробування і їхні школи будуть прикладом для інших. Тим більше є на кого рівнятися – 21 та 14 гімназії є одні з кращих у Луцьку. На мою думку, найкращий приклад для підростаючого покоління є педагоги, які не бояться мати власну думку та відстояти свою позицію.
Та насамкінець: під час комісії ми дізналися, що положення «Про конкурсне призначення директорів» подали на розгляд виконкому, а не ради, яка є засновником. Вважаю, що це є порушення закону!