Чому енергоефективність стає трендом?

Чому енергоефективність стає трендом?

Прикрутити краник — типова поведінка під час економії тепла в найбільш ударний для кишені період — опалювальний сезон. Але це не вихід із ситуації, коли Україна останні роки впроваджує стандарти ЄС у секторі ЖКГ та стимулює населення робити свої оселі більш енергоощадними.

З часу підписання Угоди про асоціацію із ЄС Україна зобов’язалася зробити все, аби запустити процеси енергоефективного життя, а простіше кажучи, — зробити все, щоб економити тепло і зменшити його споживання. Мова йде як про законодавчі акти на національному рівні, так і про побутові дії в кожному домі українця (встановлення вікон, дверей, нових котлів тощо).

Угода про асоціацію надає Україні можливість співпрацювати з ЄС у сфері підвищення енергоефективності, зокрема, шляхом формування політики та вдосконалення нормативно-правової бази для запровадження стандартів ЄС у цій сфері. Крім того, зобов’язання охоплюють підвищення енергоефективності у процесі виробництва, транспортування, розподілу та використання енергії, впровадження ефективної когенерації, створення ринкових механізмів підтримки енергоефективності. В секторі ЖКГ наближення до стандартів ЄС має відбуватись завдяки ефективному використанню енергії у будівлях, при споживанні тепла та енергії населенням, впровадження обліку енергії та енергетичного менеджменту, — йдеться у звіті про виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2017-му році.

Стан упровадження нормативних актів щодо енергоефективності органами влади України у 2017-му році

Яскравим стимулятором до енергоефективних заходів у Луцьку сьогодні виступає Центр енергоефективності та енергозбереження у Луцьку. Створена у 2016-му, ця організація стала першим в Україні центром, який розпочав популяризувати енергоефективність, надавати консультації жителям багатоквартирних будинків, роз’яснювати нове законодавство та можливості, і допомагати лучанам економити.

Тарас Заремба — голова організації, розповідає, що більше 20 ОСББ вже скористалися консультаціями Центру й почали модернізовувати свої будинки. Найяскравішим показником, за його словами, є платіжки. Коли люди приходять і показують, скільки платили за опалення одного квадратного метра до модернізації будинку та після. Ось так економлять у будинках Луцька. Дані Центру за жовтень 2016-січень 2017 років.

Назва ОСББ
Скільки зекономили за 4 місяці на 1 кв. метрі
Відродження 22а
(утеплений будинок)
80,08 грн.
С.Ковалевської 23А (тільки ІТП) 50,12 грн.
М.Шептицького , 32 (ІТП і вікна) 59,82 грн.
Відродження, 16 (ІТП і вікна) 49,92 грн.
Захарова , 14
(ІТП і вікна)
57,10 грн.
Перемоги , 10
(утеплений будинок)
64,95 грн.
Перемоги , 12
(утеплений будинок)
59,53 грн.
Соборності , 3
(ІТП і вікна)
53,61 грн.
Ніла Хасевича, 4
(ІТП і вікна)
44,49 грн.
Ніла Хасевича, 6
(утеплений будинок)
62,64 грн.
8 Березня , 6
(ІТП і вікна)
51,22 грн.
Богомольця , 2А
(ІТП і вікна)
50,62 грн.
Огієнка , 1
(ІТП і вікна)
52,80 грн.
Відродження 10А
(ІТП і вікна з кінця грудня 2016 року)
44,01 грн.

Коли люди приходять і показують результати утеплення, це шириться будинками. І в районі стає світліше. Будинки з сірих перетворюються у гарні й кольорові, та ще й енергомодернізовані, — ділиться думками Тарас.

Сьогодні процес утеплення багатоквартирних будинків триває у швидкому темпі. Після Луцька у інших містах України також почали переймати досвід й створювати свої локальні Центри енергоефективності, які стимулюють населення до швидкого ужиття заходів задля збереження тепла.

Каменем спотикання часто є кредитування, адже енергомодернізація — вимагає значних вкладень у будинок. Так, Тарас Заремба робить нам невелику екскурсію будинком, в якому знаходиться сам Центр енергоефективності. У будинку замінили всі вікна та двері, встановили ІТП, утеплили стіни та замінили дах. На це ОСББ будинку взяло кредит. Загальна сума витрат на всі енергоощадні заходи сягнув 2,7 мільйона гривень. Таку суму мешканці не можуть витягти з кишені одразу, тож тут допомогло кридетування.

Сьогодні держава пропонує різні варіанти допомоги шляхом кредитних систем. Так, з 2019 року згідно зобов’язань України перед ЄС розпочне діяти Фонд енергоефективності. Як відомо, на нього виділено вже 2 мільярди гривень. Передбачається, що через цей Фонд багатоквартирні будинки матимуть змогу покрити за рахунок держави через кредитну систему 50% усіх своїх витрат на енергоощадні заходи.

18 вересня відбулося перше засідання ради донорів Фонду за участю заступника генерального директора Генерального директорату з питань політики сусідства та переговорів з розширення Європейської Комісії Катаріни Матернової, регіонального директора IFC в Україні, Білорусі і Молдові Джейсона Пеллмара, а також представників UNDP, GIZ, EBRD, World Bank, NEFCO, Energy Community Secretariat.

«Ми вже понад два роки працюємо з нашими європейськими партнерами – Європейським Союзом, Німеччиною, IFC по створенню Фонду енергоефективності, який є частиною імплементації ключових законів з енергоефективності. Вже стартував конкурс на обрання незалежних членів Наглядової ради Фонду, вже 14 листопада буде сформовано весь її склад. Підготовлено перші енергетичні сертифікати будівель. Розпочато атестацію енергоаудиторів. З 14 ВНЗ України стартувала програма з навчання енергоаудиторів. Наша ціль – енергоефективна і енергонезалежна Україна», – повідомили у прес-службі віце-прем’єр-міністра – міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка за результатами засідання.