Боксери, церква, «Варта порядку» і роми: хто в Луцьку орендує комунальне майно за гривню

Боксери, церква, «Варта порядку» і роми: хто в Луцьку орендує комунальне майно за гривню

За комунальне майно у Луцькій міській раді точаться справжні баталії. То землі під забудову віддають без аукціону, то пускають з молотка приміщення нерентабельних книгарень. Але не все заради прибутків. Близько трьох з половиною тисяч квадратних метрів на пільгових умовах роками орендують громадські організації, спілки, релігійні громади та інші формування.

Кому пощастило користуватися комунальним майном задарма досліджував центр журналістських розслідувань «Сила правди» завдяки новому онлайн-ресурсу «Комунальна нерухомість». Про це йдеться на їх  сайті.

Халява не для всіх. «Пласт» платить

«Пласт» – національна скаутська організація України, позаполітична і позаконфесійна, відома, дієва, виховує свідому та відповідальну молодь.

Є «Пласт» і у Луцьку. Понад сто волинян віком від 6 до 35 років є членами Молодіжної організації «Станиця Луцьк пласту – національної скаутської організації України». 12 років поспіль місцеві скаути орендували кімнатку в приміщенні Палацу учнівської молоді в обласному центрі. Як і більшість подібних громадських об’єднань, пластуни квартирували в комунальному майні на пільгових умовах – за одну гривню на рік. Однак влітку 2018-го для них усе змінилося.

«Приблизно у серпні минулого року нам відмовили у продовженні оренди за одну гривню. Тепер ми платимо за ці 15 квадратів 222 гривні щомісячно. Тут є і наша вина, що ми мало наполягали. Колись вже траплялись подібні ситуації, але ми приходили на виконком і щоразу відстоювали своє право. У нас в «Пласті» 100 чоловік і зрозуміло, що ми всі й так не поміщаємось в цьому приміщенні. Зараз нас виручає Молодіжний центр і Центр національно-патріотичного виховання. Там у нас відбуваються заняття і різні активності. Чому ми тримаємо це приміщення і платимо за нього? Ми плануємо створити рой «Пташат», де разом з батьками будуть займатися 2-річні малюки. Вже є 15 заяв. От, власне, для таких занять ми і плануємо облаштувати цей кабінет, вивести тут грибок, зробити ремонт», – розповідає станичий луцького «Пласту» Олексій Мельник.

Але не лише «Пласт» у такій ситуації. Низка громадських об’єднань платить за користування комунальним майном. Серед них – Федерація хокею Волинської області, Футбольний клуб «Універсал», Центр реабілітації інвалідів дитинства, сиріт «Зірка надії», Спортивний клуб козацьких бойових мистецтв «Герць», Спортивний клуб з художньої гімнастики «Спорт-Естет» та інші.

А от Луцькій федерації боксу навпаки пощастило. Кілька місяців тому Луцька міська рада погодила надати в оренду боксерам за одну гривню 234 метри квадратних за адресою вул. Богдана Хмельницького, 40. До 2021 року. Спортсмени пообіцяли відремонтувати занедбане приміщення.

У «Варти порядку» – 467, а в Жіночого товариства імені Теліги –  9 квадратних метрів

Боксери лідирують в рейтингу орендарів комунального майна за умовну одну гривню. ГО «Волинський боксерський клуб олімпійського резерву» багато років поспіль орендує приміщення на майже 624 метри квадратних. З кінця 2017-го попросили про пільгову оренду. Луцькрада підтримала. Кажуть, зробили лялечку з приміщення.

Згідно даних аналітичної системи «YouControl» засновники боксерського клубу – відомі і впливові. Це, зокрема, народний депутат України Юрій Савчук та екс-голова Шацької райдержадміністрації, нинішній директор КП «Луцькі ринки» Ігор Корольчук.

Тим самим шляхом пішла і вищезгадана ГО «Федерація боксу міста Луцька». Відремонтують і не платитимуть за оренду приміщення на понад дві сотні квадратів щонайменше три роки. Керівником і засновником організації є екс-депутат Луцькради, колишній директор ДКП «Луцьктепло» Рустам Дячук.

Друга позиція у рейтингу орендарів-пільговиків – у Центру дитячої та молодіжної творчості «Диво» – 615 квадратів.

У розпорядженні громадського формування «Варта порядку» формально одразу 8 приміщень за адресами проспект Волі, 33, проспект Відродження, 7, проспект Президента Грушевського, 1, проспект Молоді, 17а, Наливайка, 2, Федорова, 9, Богдана Хмельницького, 17, Бенделіані, 7, Червоного хреста, 16. Загальна площа орендованого майна понад 467 метрів квадратних.

Насправді ж це або опорні пункти дільничних поліцейських, які знаходяться у досить занедбаному стані, або приміщення, де оселився Департамент муніципальної варти Луцькради. І ні про яку «Варту порядку» там ніхто згадати не може.

У відділі управління майном міської комунальної власності пояснюють, що у свій час міліція просила ці приміщення, але були певні труднощі з процедурою надання. Тож вирішили оформити на громадське формування. Жодного стосунку до організації-двійника, яка кілька останніх років була в епіцентрі гучних скандалів, шукати не варто.

Була прихильною луцька влада і до однієї з релігійних громад. Одразу два приміщення на 315 і 66,3 метри квадратних на території парку «900-річчя Луцька» відійшли у користування Свято-Дмитрівської громади Української автокефальної церкви.

До кінця 2018-го Волинська обласна громадська організація «Терне Рома» винаймала за одну гривню аж 313 квадратів на вулиці Володимирській.

До переліку користувачів комунальних приміщень за гривню потрапили 6 ветеранських організацій та 6 організацій людей з інвалідністю.

Найскромніші комунальні офіси у ГО «Члени родин загиблих в АТО «Надія» – 10 кв.м., Волинської обласної організації Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги – 9 кв.м. та Луцької міської організації Всеукраїнського об’єднання ветеранів – теж 9 кв.м.

У 2018-ому Луцькрада надумала попрощатися одразу з двома обласними комунальними підприємствами «Планета» та «Освіта», що орендували приміщення на проспекті Волі, 8 за одну гривню протягом останніх десяти років. Улітку депутати прийняли рішення про продаж приміщення колишньої книгарні «Планета», а також відмовилися продовжувати договір оренди із книгарнею «Освіта», яка працює в цій же будівлі, теж з наміром віддати під приватизацію.

Але щось пішло не за планом. Ця подія викликала жваві дискусії. Луцька влада намагалася обгрунтувати своє рішення необхідністю наповнювати бюджет за рахунок продажу комунальної нерухомості і збитковістю книгарень. «Планету» продали за 7,7 мільйона гривень. А от рішення міськради про продаж приміщення книгарні «Освіта» скасували у суді. Тож вона покищо за старою пропискою.

Заробляти на оренді чи роздавати задарма? Рішення за депутатами

Начальниця відділу управління майном міської комунальної власності Алла Грабко каже, що в проекті бюджету щоразу планують показники надходжень і від продажу, і від оренди комунальних приміщень. А бюджет у свою чергу затверджують депутати.

На цей рік, наприклад, потрібно залучити 13 мільйонів гривень від відчуження майна, що перебуває в комунальній власності та 3,9 мільйона гривень від орендарів.

Алла Грабко (на фото) очолює відділ управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради з 2013 року

«Закон визначає перелік організацій, яким передбачена пільга з оренди. Рішення про пільгу відділ не приймає. Тільки у випадках, коли це передбачено законом (йдеться про учасників АТО, чорнобильські спілки, холмщаків і ін.). Наш відділ повинен наповнювати бюджет. І ми дуже радіємо, коли у нас є дві-три заяви на те чи інше приміщення від підприємців. Але буває й таке, коли є кілька заяв на місяць від громадських організацій. На всіх комунальних приміщень у Луцьку не вистачить. Адже офіси потрібні і обласним організаціям, і їх міським осередкам. Щоправда, є у нас організації, які взяли у нас приміщення за одну гривню, але зробили з нього лялечку, відремонтували. Для нас такі умови вигідні. Остаточне рішення про пільгову оренду комунальних приміщень – це прерогатива депутатів міськради. До них звертаються і вони дають добро» – зазначає Алла Грабко.

Андрій Білан очолює постійну комісію Луцької міської ради з питань комунального майна та приватизації з вересня 2018-го. Він каже, що за цей період розглядали лише звернення громадських організацій, які зробили суттєві поліпшення у приміщеннях, витратили на це певні кошти і тому просили про пільгу.

«На комісію приносять проект рішення. Ми розглядаємо, дивимось, чим займається ця організація і приймаємо рішення, які носять суто рекомендаційний характер. Навіть якщо ми не підтримаємо, це питання все рівно виносять на сесію. На мою думку, на оренді потрібно заробляти більше, а продавати комунального майна менше. Наприклад, на Драгаманова, 1 є приміщення, яке здається в пільгову оренду. Там є бібліотека і кілька громадських організацій, які платять одну гривню. А приміщення це в аварійному стані, протікає дах, завівся грибок. А за що його ремонтувати? На виготовлення проектно-кошторисної документації потрібні немалі кошти. Місто не дає і за одну гривню з оренди не відремонтуєш. Це майно громади і воно втрачає свою балансову вартість. Мене також здивувала ситуація з КП «Парки і сквери міста Луцька». За документами там у них якийсь сарай, а по факту церква. Храм знаходиться в комунальній власності міста. Це підозріло. В цього комунального підприємства робочою залишилась тільки одна теплиця. Все решта, схоже, незабаром піде з молотка. Директори цих підприємств доводять майно до знищення, а потім будуть продавати за безцінь», – розповідає Андрій Білан.

Інша категорія прохачів продовження пільг на оренду – це держустанови, – додає депутат.

«Згідно нової методики нарахування орендної плати, що набула чинності влітку 2018-го, установам і організаціям підняли ставку орендної плати. Наприклад, управління Пенсійного фонду України, які квартирують в комунальних будівлях мають сплачувати 3% від оціночної вартості. Вони орендують приміщення на 300-400 метрів квадратних і хочуть платити лише одну гривню. Хоча тих 3% це недорого, приблизно 3 тисячі на місяць. Але вони знову звертаються до нас, бо звикли і не хочуть платити більше. Однак трапляється й таке, коли наприклад, бібліотека користується майном за гривню, а по факту в частині цього приміщення діє секонд-хенд. На мою думку, це неправильно», – резюмує Андрій Білан.

У липні минулого року Луцькрада затвердила положення і нову методику розрахунку орендної плати за майно територіальної громади. Згідно з документом усі орендарі мають сплачувати певний відсоток з вартості орендованої площі.

Наприклад, державні та комунальні заклади охорони здоров’я повинні сплачувати за орендовані в міста приміщення 5% від їхньої оціночної вартості, органи державної влади, установи та організації – 4%, фізкультурно-спортивні заклади – 10%, і лише комунальні заклади Луцької міської ради, заклади постійного перебування і обслуговування людей з інвалідністю, людей похилого віку і неповнолітніх – 1%. Детальніше ознайомитись з положенням та методикою розрахунку орендної плати можна на офіційному сайті Луцької міської ради за посиланням.

Довідково

Матеріал виготовлено в рамках проекту «Створення бази приватизованої та орендованої комунальної нерухомості Луцька» підтриманого Міжнародним фондом «Відродження»