Безпечне куріння, якого не існує. Як в Україні та світі регулюють електронні сигарети

Безпечне куріння, якого не існує. Як в Україні та світі регулюють електронні сигарети

Ілюстративне зображення
Фото: depositphotos
 
«Коли я перші рази пробувала айкос, то дуже сильно плювалася, бо він був гидотним. Я була переконана: якщо вже курити, то “нормальні” сигарети. Але потім зрозуміла одну важливу річ: від айкоса не тхне. Загалом я не курила сигарети вже років зо три — відколи перейшла на айкос».

Так про свою тютюнову залежність розповідає Анна. Відкрито говорити дівчина не хоче і просить змінити її ім’я: багато близьких не знають, що вона курить. Їй 24, і майже третину життя вона палить. Чотири роки диміла звичайними цигарками, а останні три використовує айкос. Нині, каже дівчина, стіки для айкоса забирають чималу частку її бюджету, та попри це вона продовжує палити. Проте до звичайних сигарет не повертається.

Це могла б бути історія успіху: людина перестає курити цигарки, переходить на “легший і здоровіший” спосіб, а згодом узагалі відмовляється від тютюну. 

Бо міф про те, що айкос безпечніший за звичайні сигарети або взагалі цілком безпечний, дуже популярний серед молоді. Так вважають 60% українських підлітків. Однак ця думка хибна. Насправді альтернативні способи куріння не легші, не здоровіші й не допомагають кинути шкідливу звичку

Чи легальний ринок електронних сигарет, чи встигають за новинками законодавці й чи треба боятися різноманіття нових цигарок — у матеріалі hromadske.

Хто є хто на сигаретному ринку

Вейпи, айкоси, гло, джули, одноразки — це далеко не повний перелік того, за допомогою чого нині споживають нікотин та ароматизовані хімічні сполуки. Ринок росте, його аудиторія молодшає, а назви нових брендів навіть стають дієсловами. «I don’t JUUL,» — каже американський комік і телеведучий Хасан Мінаж на одному зі своїх шоу.

Через новизну продукту не всі країни розуміють, як ці новинки регулювати, нарікає ВООЗ. 

Наприклад, такі пристрої, як айкоси (IQOS від Philip Morris) та гло (glo від British American Tobacco) в українському законодавстві не мають чіткого визначення. Лише в січні 2020 року змінами до Податкового кодексу України їх виокремили як «тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням». З 2021 року для цих товарів встановили такий самий розмір акцизу, як для тютюнових виробів. А втім, однозначного визначення ТВЕН немає.

Електронні сигарети в податковому законодавстві — окрема категорія. Це всі види вейпів, унаслідок споживання яких утворюється не дим, а пара. Вони бувають як одноразові, так і багаторазові.

Ілюстративне зображення Фото: depositphotos
 

Чи є різниця між ТВЕНами, електронними сигаретами та звичайними цигарками?

Виробники ТВЕНів та е-сигарет постійно розповідають про переваги своїх товарів.

Philip Morris International стверджує, що завдяки відсутності горіння, попелу та диму їхній IQOS шкідливих речовин виділяє на 95% менше, ніж сигарети, але це не враховуючи нікотин. Тому компанія стверджує, що перехід на IQOS — «найкраща альтернатива курінню».

British American Tobacco, виробник glo, говорить, що токсинів унаслідок паління їхнього виробу менше на 90%. Але обидва виробники часто у примітках дрібним шрифтом додають: такі зміни не обов’язково означають, що цей продукт менш шкідливий за інші тютюнові вироби.

А втім, наразі немає достатніх доказів, що нагрівання тютюну безпечніше, ніж паління звичайних сигарет.

До того ж науковці наголошують, що до досліджень, здійснених самими тютюновими компаніями, слід ставитись обережно. Учені погоджуються, що система IQOS виділяє меншу кількість деяких шкідливих речовин. Але під час нагрівання тютюну рівень інших токсичних речовин, що виділяються, може бути вищим, ніж у звичайних цигарках. Також під час нагрівання тютюну виділяються потенційно шкідливі речовини, яких немає у простих сигаретах. Для остаточних висновків іще бракує досліджень.

Схожа ситуація і з електронними сигаретами. В американському федеральному Центрі з контролю та профілактики захворювань наголошують, що е-сигарети менш шкідливі, ніж звичайні, але це зовсім не означає, що вони безпечні. Так, аерозолі та пари таких продуктів можуть містити шкідливі речовини. Серед них нікотин та важкі метали — свинець, леткі органічні сполуки й канцерогени.

Тож у ВООЗ куріння називають епідемією та рекомендують регулювати електронні сигарети й системи для нагрівання тютюну так само, як і звичайні цигарки.

Ілюстративне зображення Фото: depositphotos
 

Тютюн доступний дітям

З 1 січня 2021 року електронні сигарети, рідини для них із нікотином та без нього, а також пристрої для забезпечення куріння тютюнових виробів не можна продавати неповнолітнім. Порушникам загрожує штраф розміром 400-800 неоподаткованих мінімумів, сьогодні це — від 6 800 до 13 600 гривень. 

Попри це, середній вік початку куріння в Україні — 16,5 року. Тобто неповнолітні все-таки дістають ТВЕНи та електронні сигарети. Серед підлітків від 13 до 15 років кожен п’ятий палить е-сигарети. Звичайні цигарки, для порівняння, курять удвічі менше неповнолітніх. Рівень поширеності альтернативних видів куріння серед молоді один із найвищих у Європі — 18,4%, йдеться в Європейському опитуванні учнів. Випереджає нас тільки Польща — 23,4%. Майже 40% молодих українців-курців так і не кидають палити.

Чому в барі, де паління заборонене, айкос досі доступний?

Анна не була затятим курцем ні до, ні після переходу на ТВЕНи. Але помітила, що в деяких ситуаціях почала курити частіше.

«У мене від початку було до них таке ставлення, як до сигарет. І тому регулярність майже така сама. Що з сигаретами, що з айкосом — пачки мені вистачає на п’ять-сім днів. Звісно, коли якісь вечірки чи походи в бар, то курю частіше, відповідно, пачка закінчується швидше», — розповідає дівчина.

Через прогалини в законодавстві деякі заклади називають себе «дружніми до айкоса». Раніше в таких місцях Анна курила дуже мало, бо для цього мусила виходити на вулицю. Натомість зараз може палити прямо за своїм столиком у барі.

У більшості європейських країн це неможливо, адже ТВЕНи й електронні сигарети там регулюють там само, як і решту цигарок. До того ж за Директивою ЄС 2014 року Європарламент запропонував заборонити рекламу е-сигарет, встановити обмеження максимальних концентрацій нікотину в заправних рідинах, оновити вимоги до пакування, зобов’язати розкривати всі інгредієнти та вміст нікотину. Це дало можливість країнам ЄС змінювати своє законодавство для контролю за обігом електронних сигарет і ТВЕНів.

В Україні таких вимог поки що немає. Хоча такі самі норми, як у європейському законодавстві, нам потрібні ще й через міжнародні зобов’язання. За Угодою про асоціацію з ЄС, Україна має наблизити своє законодавство до європейського, зокрема в питаннях зовнішнього вигляду та місць продажу тютюнових виробів, їхньої реклами та спонсорства. 

Такі зміни Верховна рада почала розглядала цього року. Але українські парламентарі просто саботували деякі з ініціатив.

Депутати на захисті тютюнового бізнесу

У вересні 2021 року до парламенту на друге читання надійшли кілька законопроєктів, які мали б посилити контроль над новинками тютюнової галузі. Один із таких документів — проєкт змін №4358. Цей документ пропонував обмежити місця продажу і вживання ТВЕНів та електронних сигарет, посилити звітність компаній-виробників і розширити норми маркування їхніх пакувань. Депутати написали до нього понад пів тисячі правок, тому до другого читання він не дійшов.

Серед пропозицій були такі: видалити список конкретних приміщень, у яких заборонено палити; дозволити рекламу тютюнових виробів у місцях продажу та на сайтах, більшість аудиторії яких старша за 18 років; скасувати заборону куріння на підприємствах та в організаціях, у готелях і на вокзалах. Одна з правок полягала в тому, щоб скоротити обсяг інформації, яку тютюнові компанії надають до органу регулювання.

Ілюстративне зображення Фото: depositphotos

Цікаво, що один з авторів цих правок — Мар’ян Заблоцький зі «Слуги Народу» — співзасновник громадської організації «Українське товариство економічних свобод» (УТЕС). Саме ця ГО 2019-го року, коли Заблоцький тільки набув своїх депутатських повноважень, отримала від Philip Morris International понад 164 тисячі доларів на навчальні програми для молодих лідерів та активістів.Ще 97 тисяч доларів УТЕС отримала на ті ж цілі у 2020 році.

Докладніше про тютюнові правки українських парламентарів можна почитати у матеріалі VoxCheck.

Поки ні за цей, ні за інший проєкт закону про рекламу №4212, у якому прописали ще слабші норми, не проголосували. Тому українське законодавство схоже на сіру тютюнову зону, а в деяких закладах і далі можна спокійно курити айкос.

А що там поза Європою?

Європейські норми щодо ТВЕНів та е-сигарет — не найжорсткіші у світі. У Сінгапурі, наприклад, продаж, імпорт і використання пристроїв для паління та рідин до них заборонили ще у 2010 році. У країні загалом доволі жорсткі антитютюнові закони та високі штрафи. Так, у 2019 році за продаж електронних сигарет онлайн чоловіка оштрафували на рекордні 99 тисяч сінгапурських доларів (приблизно 70 тисяч доларів США).

Схожа ситуація і в Тайвані — там е-сигарети під жорстким контролем ще з 2009 року. Без ліцензії ніхто не може продавати, імпортувати або виготовляти ці пристрої та розхідники до них. Навіть туристам для особистих потреб їх заборонено привозити.

У США управління з контролю за продуктами та ліками (FDA) 2016-го класифікувало електронні сигарети як тютюнові вироби. Тому їхній продаж неповнолітнім (як і в Україні) заборонений. Згодом з особливими нормами долучилися й інші штати.

Наприклад, місто Девілс Лейк у Північній Дакоті стало першим, де заборонили продаж е-сигарет особам до 21 року. У разі порушення норми продавець має сплатити 500 доларів штрафу, а покупець — 50 доларів.

А от штат Мічиган став першим, де заборонили ароматизовані електронні сигарети. Свого часу вони стали дуже популярними у тамтешніх школах. Заборону впровадили після повідомлення про смерть і хвороби легенів декількох молодих людей, які палили е-сигарети.

То що ж робити?

Що менше люди курять, то менше податків держава витрачає на систему охорони здоров’я та пов’язані з палінням проблеми. Тому це питання не лише здоров’я, а й економіки. 2006 року Україна зобов’язалася виконувати Рамкову конвенцію ВООЗ щодо боротьби проти тютюну. Тому громадяни повинні нагадувати уряду та парламентарям про ці зобов’язання: можна, наприклад, писати листи своїм мажоритарникам. А ще краще відмовлятися від цигарок. Адже безпечного способу курити наразі не існує.

 

Настя Іванцова