14 законів, дві години виступів і 151 запит: чим запам’ятався парламентський 2021 рік нардепів з Волині

14 законів, дві години виступів і 151 запит: чим запам’ятався парламентський 2021 рік нардепів з Волині

Шестеро народних депутатів України, які представляють Волинську область у парламенті, протягом 2021 року взяли участь у понад 5,5 тисячах голосувань; підготували майже півтори сотні законопроєктів, 14 з яких стали законами; надіслали різним органам влади 151 депутатський запит і майже дві години виступали під час пленарних засідань. Такою Громадянська мережа ОПОРА побачила роботу волинських парламентарів, проаналізувавши відвідуваність пленарних засідань нардепами з Волині, результати голосувань, законотворчу діяльність, виступи та підготовку депутатських запитів.

Під час дослідження ОПОРА врахувала діяльність шести народних депутатів з Волині: Ігоря Гузя (одномандатний виборчий округ №19, депутатська група «Партія «За майбутнє»), Вячеслава Рубльова (ОВО №20, фракція «Слуга народу»), Степана Івахіва (ОВО №21, депутатська група «Партія «За майбутнє»), Ігоря Палиці (ОВО №22, депутатська група «Партія «За майбутнє»), Ірини Констанкевич (ОВО №23, депутатська група «Партія «За майбутнє») та народного депутата, обраного по списку політичної партії «Слуга народу» Валерія Стернійчука.

Голосування: Ірина Констанкевич найчастіше «за», Степан Івахів та Ігор Палиця найчастіше відсутні

Протягом 2021 року у парламенті відбулось 5 тис. 687 голосувань. Народні депутати, які представляють Волинську область у Раді, під час 28,2% голосувань натискали кнопку «За», під час 1,5% голосувань – «Проти», під час 18,1% голосувань «Утримався», ще у 17,8% випадків не голосували, а під час 34,4% голосувань були відсутні.

Зокрема, представник виборчого округу №19 Ігор Гузь голосував «За» 2 тис. 306 разів (40,5%), «Проти» – 38 разів (0,7%), «утримався» – 2 тис. 232 рази (39,2%), «Не голосував» – 431 раз (7,6%), а також у 680 випадках (12%) був відсутній.

Народний депутат Вячеслав Рубльов, який у парламенті представляє виборчий округ №20, під час 1 тис. 800 голосувань (31,6%) натискав кнопку «За», у 354 випадках (6,2%) голосував «Проти», 1 тис. 590 разів (28%) утримався від голосування, ще у 239 випадках (4,2%) не голосував, а під час 1 тис. 704 голосувань (30%) був відсутній.

Представник виборчого округу №21 Степан Івахів під час 100 голосувань (1,8%) підтримував рішення, у 1 тис. 576 випадках (27,7%) не голосував, ще під час 4 тис. 10 голосувань (70,5%) був відсутній. Разом з тим, у Степана Івахіва є одне голосування, коли нардеп натиснув кнопку «Утримався», водночас, немає жодного голосування, коли народний депутат натискав кнопку «Проти».

На рахунку представника виборчого округу №22 Ігоря Палиці 309 голосувань «За» (5,4%), 4 голосування «Проти» (0,1%), 75 голосувань (1,3%), під час яких нардеп натискав кнопку «Утримався», 2 тис. 48 голосувань (36%), коли парламентар не голосував, а також 3 тис. 251 голосування (57,2%), під час яких нардеп був відсутній.

Представниця виборчого округу №23 Ірина Констанкевич найчастіше серед волинських парламентарів натискала кнопку «За» під час голосувань – у 3 тис. 512 випадках (61,8%). На рахунку нардепки також 14 голосувань «Проти» (0,2%), 1 тис. 237 голосувань (21,8%), під час яких Ірина Констанкевич натискала кнопку «Утримався». Водночас, народна депутатка не голосувала у 776 випадках (13,6%), а під час 148 голосувань (2,6%) була відсутня.

Єдиний «списочник», який представляє Волинську область у Раді, Валерій Стернійчук голосував «За» в 1 тис. 983 випадках (34,9%). Також у парламентаря налічується 42 голосування (0,7%), коли він натискав кнопку «Проти» та 2 тис. 469 голосувань (43,4%) – «Утримався». Разом з тис, нардеп не голосував у 428 випадках (7,5%), а під час 765 голосувань (13,5%) був відсутній.

«Проти лінії фракції»: у Палиці та Івахіва кожне друге голосування не співпадає з позицією колег із депутатської групи «За майбутнє»

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала голосування народних депутатів з Волині «проти лінії фракції» (депутатської групи), використовуючи можливості платформи Rada4you.org.

Нагадуємо, методологія веб-платформи «Вони голосують для тебе» передбачає, що при визначенні відсотка голосувань «проти лінії фракції» (депутатської групи) враховуються результати голосувань народних депутатів за увесь період роботи Ради IX скликання. За умови, коли більше 50% членів фракції проголосували «За» щодо певного законопроекту, голосування окремого депутата «Проти», «Утримався» чи «Не голосував» вважається голосуванням «проти лінії фракції». При цьому голосування, під час яких депутат був відсутній, не враховуються.

Таким чином, вдалось визначити, що на завершення 2021 року серед волинських парламентарів представник виборчого округу №21 Степан Івахів має найбільшу кількість голосувань проти лінії депутатської групи «За майбутнє», куди він входить, – 59,3%.

Водночас, інший представник депутатської групи «За майбутнє» Ігор Палиця має 58,3% голосувань, які не співпадають із результатами голосувань більшості його колег по депутатській групі.

Більше третини голосувань проти лінії тієї ж депутатської «За майбутнє» налічується у народного депутата Ігоря Гузя – 36,8%. Разом з тим, ще одна представниця депутатської групи «За майбутнє» Ірина Констанкевич має на своєму рахунку 28,3% голосувань, результати яких відрізняються від більшості представників депутатської групи.

У представника фракції «Слуга народу» Вячеслава Рубльова налічується 24,9% голосувань «проти лінії фракції». Інший представник цієї ж фракції Валерій Стернійчук голосував «проти лінії фракції» у 12,3% випадків.

Законотворчість: кожен десятий законопроєкт волинських парламентарів став законом

З-поміж усіх законопроєктів, авторами чи співавторами яких у 2021 році були народні депутати з Волині, лише 14 набули чинності і, відповідно, стали законами. Найбільшу кількість законопроєктів запропонувала до розгляду Ірина Констанкевич – 77. Водночас, найрезультативнішим виявився нардеп Валерій Стернійчук, шість законопроєктів якого стали законами.

Окрім Ірини Констанкевич, яка стала авторкою чи співавторкою 77 проєктів законів, до законотворчої діяльності долучились й інші парламентарі. Зокрема, на рахунку Ігоря Гузя – 30 підготовлених законопроєктів, на рахунку Валерія Стернійчука – 28, Вячеслава Рубльова – 27, Ігоря Палиці – 1. Разом з тим, жодного проєкту закону не запропонував представник виборчого округу №21 Степан Івахів.

3,3% проєктів законів, розроблених за участі нардепа Ігоря Гузя, набули чинності. Фактично це один законопроєкт – №5230 «Про внесення змін до деяких законів України щодо використання майна ліквідованих комунальних закладів середньої освіти у сільській місцевості».

На рахунку народного депутата Вячеслава Рубльова таких законодавчих ініціатив 11,1%. Зокрема, з-поміж законопроєктів парламентаря, які стали законами: №5248 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо одночасного переходу прав на земельну ділянку у зв’язку з переходом прав на об’єкт нерухомого майна, який на ній розташовано)»; №5495 «Про особливості надання електронних публічних послуг»; №5807 «Про внесення змін до деяких законів України щодо зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи».

Ігор Палиця долучився до розробки лише одного законопроєкту, втім, цей єдиний проєкт закону набув чинності. Йдеться про проєкт Закону №5009 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення приєднання до електричних мереж».

У народної депутатки України Ірини Констанкевич налічується 5,2% законопроєктів, що були ухвалені парламентом. Серед них: №5138-1 «Про внесення змін до п. 3 розділу Х «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо розширення можливостей для трансформації освітньої мережі та захисту прав учасників освітнього процесу»; №5205 «Про внесення змін до Закону України «Про театри і театральну справу» щодо створення додаткових умов для забезпечення професійного розвитку творчих працівників театрів»; №6297 «Про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2)»; №6298 «Про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо реалізації інфраструктурних проєктів та розвитку об’єктів соціально-культурної сфери)».

Представник фракції «Слуга народу» Валерій Стернійчук долучився до підготовки 14,3% законодавчих ініціатив, які стали законами. Йдеться про проєкт Закону №4467 «Про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей»; №4629-1 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти»; №5173 «Про внесення доповнень до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо удосконалення окремих аспектів декларування)»; №5376 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»; №5495 «Про особливості надання електронних публічних послуг»; №5867 «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо організаційних питань роботи Кримської платформи».

Окрім законопроєктів, які стали законами, у Ігоря Гузя налічується 18 проєктів законів (60%), які опрацьовуються в комітеті, 4 (13,4%) – знято з розгляду, 3 (10%) – заслухано та знято з розгляду, 3 (10%) – очікують розгляду, 1 (3,3%) – готуються на друге читання.  

На рахунку нардепа Вячеслава Рубльова є 15 законопроєктів (55,6%), які наразі опрацьовуються в комітеті, 4 (14,8%) – готуються на друге читання, 3 (11,1%) – очікують розгляду, 1 (3,7%) – знято з розгляду та 1 (3,7%) – заслухано і знято з розгляду.

У народної депутатки Ірини Констанкевич частина підготовлених законопроєктів наразі опрацьовується в комітеті – 44 (57,1%), очікує розгляду – 11 (14,3%), знято з розгляду – 10 (13%), готується на друге читання – 4 (5,2%), заслухано та знято з розгляду – 3 (3,9%), повернуто на доопрацювання – 1 (1,3%).

Представник фракції «Слуга народу» Валерій Стернійчук підготував 11 законопроєктів (39,3%), які наразі опрацьовуються в комітеті, 6 (21,4%) – очікують розгляду, 3 (10,7%) –готуються на друге читання, 2 (7,1%) – очікують на друге читання, 1 (3,6%) – готується на підпис, ще 1 (3,6%) – заслухано та знято з розгляду.

Економічна політика та галузевий розвиток – основна тематика законопроєктів волинських парламентарів

Найбільша кількість законопроєктів, авторами чи співавторами яких є парламентарі з Волині, належать до сфери економічної політики – 29% та галузевого розвитку (25%). Водночас, 21% проєктів законів нардепів стосуються питань правової політики, 9% – гуманітарної політики, 8% – державного будівництва, 4% – безпеки і оборони, 4% – соціальної політики.

З-поміж законопроєктів народного депутата Ігоря Гузя 8 (26,7%) належать до сфери економічної політики, 6 (20%) – галузевого розвитку, 6 (20%) – правової політики, 4 (13,3%) – державного будівництва, 3 (10%) – безпеки і оборони, 3 (10%) – гуманітарної політики.

У народного депутата Вячеслава Рубльова 9 підготовлених законопроєктів (33,4%) стосуються питань правової політики, 7 (25,9%) – економічної політики, 5 (18,5%) – галузевого розвитку, 3 (11,1%) – державного будівництва, 2 (7,4%) – гуманітарної політики, 1 (3,7%) – безпеки і оборони.  

Єдиний підготовлений проєкт закону нардепа Ігоря Палиці належить до тематики галузевого розвитку.

На рахунку депутатки Ірини Констанкевич – 25 законопроєктів (32,4%), що відносяться до питань економічної політики, 22 (28,6%) – галузевого розвитку, 13 (16,9%) – правової політики, 8 (10,4%) – гуманітарної політики, 5 (6,5%) – соціальної політики, 3 (3,9%) –державного будівництва, 1 (1,3%) – безпеки і оборони.  

Народний депутат Валерій Стернійчук є автором та співавтором 7 законопроєктів (25%), що стосуються питань галузевого розвитку, 7 проєктів законів (25%) – економічної політики, 6 (21,4%) – правової політики, 4 (14,3%) – державного будівництва, 2 (7,1%) –гуманітарної політики, 1 (3,6%) – безпеки і оборони, 1 (3,6%) –  соціальної політики.

Виступи: Івахів та Стернійчук жодного разу не виступали під час пленарних засідань

Протягом 2021 року третина народних депутатів, які представляють у Раді Волинську область, жодного разу не виступали під час пленарних засідань. Йдеться про представника депутатської групи «За майбутнє» Степана Івахіва та представника фракції «Слуга народу» Валерія Стернійчука.

Інші четверо народних депутатів з Волині мають 92 виступи у Раді загальною тривалістю 1 год. 59 хв. 52 с.

Зокрема, з-поміж волинських народних депутатів найбільшу кількість виступів має представниця виборчого округу №23 Ірина Констанкевич – 65. Загальна тривалість виступів нардепки – 1 год. 13 хв. 25 с. Народна депутатка 20 разів виступала з трибуни та 45 разів – з місця.

Представник виборчого округу №19 Ігор Гузь має на своєму рахунку 19 виступів загальною тривалістю 36 хв. 47 с. Нардеп 12 разів виступав з трибуни, ще 7 разів – з місця.  

П’ять разів виступав під час пленарних засідань представник виборчого округу №20 Вячеслав Рубльов. Загальна тривалість його виступів становить 5 хв. 27 с. Нардеп три рази виступав з місця, ще двічі– з трибуни.

Представник виборчого округу №22 Ігор Палиця тричі виступав під час засідань у Раді. Тривалість його виступів становить 4 хв. 13 с. Парламентар тричі виступав з трибуни і жодного разу з місця.

Запити: Ігор Гузь підготував 83, Степан Івахів – жодного

Протягом 2021 року волинські парламентарі підготували 151 депутатський запит, адресований Президентові України, Кабінету Міністрів України, органам Верховної Ради України, керівникам міністерств і відомств України, керівникам інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, керівникам підприємств, установ і організацій тощо.

Серед усіх депутатських запитів було шість, підготовлених спільно нардепами Ігорем Гузем, Вячеславом Рубльовим, Ігорем Палицею та Іриною Констанкевич, ще чотири – народними депутатами Ігорем Гузем та Іриною Констанкевич.

З-поміж волинських парламентарів найбільшу кількість депутатських запитів підготував представник виборчого округу №19 Ігор Гузь – 83.  Зокрема, Кабінету Міністрів України було адресовано 49 запитів, керівникам інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування – 15, органам Верховної Ради України – 12, Президенту України – 7.

Представниця виборчого округу №23 Ірина Констанкевич підготувала 70 депутатських запитів. Кабінету Міністрів України було направлено 49 з них, керівникам інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування – 6, Президенту України – 5, органам Верховної Ради України – 5, керівникам підприємств, установ і організацій – 5.

Народний депутат Вячеслав Рубльов став автором 9 депутатських запитів. Три свої запити він адресував Президенту України, один – Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, п’ять – Кабінету Міністрів України.

На рахунку представника виборчого округу №22 у Раді Ігоря Палиці налічується шість депутатських запитів. П’ять з них було направлено Кабінету Міністрів України. Ще один – Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

П’ять депутатських запитів підготував представник фракції «Слуга народу» Валерій Стернійчук. Три з них адресувалися Кабінету Міністрів України, ще по одному – керівникам інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також керівникам підприємств, установ і організацій.

Жодного депутатського запиту протягом 2021 року немає на рахунку народного депутата Степана Івахіва.

 

Громадянська мережа “ОПОРА”