Нечистоти “вбивають” Світязь, або держава з обмеженими можливостями

Шацькі озера на Волині – це один з наймальовничіших куточків України. Після анексії Криму кількість відпочивальників зросла в десятки разів, а разом з нею і навантаження на водойми і екосистему загалом.

Адже, наприклад, в селі Світязь, як і в більшості населених пунктів озерного краю, немає централізованого водовідведення і належної очистки. Більшість турбаз під’єнані до очисних споруд, що збудовані у 1968 році. Вони практично не працюють. На полях фільтрації сухо. Зеленіє трава. Окрім того, ця система – це вже вчорашній день, – каже світязький сільський голова Микола Цвид.

«10 років тому, у 2006, у селі взялися споруджувати нову каналізацію. З державного бюджету виділили 408 тисяч гривень. Світязька сільська рада в період з 2007 по 2009 вклала близько 600 тисяч. За ці кошти був розроблений проект,  побудоване та накрите приміщення для очисних споруд. На цьому робота зупинилася. Коштів в сільському бюджеті не було, лоббі на обласному рівні теж», – констатує Микола Цвид.

«У 2007 році ціна на побудову всіх очисних споруд становила майже 15 млн гривень. На сьогоднішній день ця сума в рази більша. Писали проекти, гранти, але вони не пройшли. Без зовнішніх коштів нам не впоратися. Прикро, що треба за кордоном просити, бо немає державної програми», – каже він.

Директор Шацького національного природного парку Володимир Захарко каже, що на території парку є 24 озера, але основне навантаження у відпочивальний сезон припадає на Світязь, Пісочне та частково Пулемецьке. Якість води погіршується з року в рік, – каже директор парку. Натомість Держепідемслужба у Волинській області відмовляється коментувати ситуацію на камеру. На словах переконують, що бактеріологічні показники води жодного разу не виходила за рамки допустимого. Добросовісні підприємці, які приймають відпочивальників у сезон витрачають шалені кошти на викачку вигрібних ям. Недобросовісні – просто зливають нечистоти.

«Соромно перед людьми. Вони везуть нам гроші і хочуть нормальних умов. Ті ж туристи з-за кордону дивляться на це, як на якусь атракцію. В спеку приїздить та бочка і викачує каналізацію. Уявіть який запах стоїть. Неприємно і соромно. У нас чудове озеро, але треба думати, як його зберегти», – розповідає Олена Збуровська.

За рік озеро встигає самовідновлюватись. А от наприкінці цього відпочинкового сезону, у серпні-вересні, Світязю може загрожувати екологічна катастрофа. Принаймні, цього остерігаються місцеві.

Коментарі

коментарів


Коментування вимкнене.