Карпук йде? Що чекає «Лісову пісню»?…

Карпук йде? Що чекає «Лісову пісню»?…

Наприкінці минулого року на одній із постійних комісій Волинської обласної ради розглянули питання про припинення повноважень директора комунального санаторію «Лісова пісня» Віктора Карпука у зв’язку з тим, що у нього збіг термін кортракту. Обов’язки керівника тимчасово доручили його заступниці Руслані Дибель.

Конкурс на заміщення вакантної посади обіцяли оголосити в березні 2017-го. Проте березень вже минув, а оголошення на офіційному сайті нема. Ось як це пояснює заступник голови Волиньради Олександр Пирожик.

А тим часом на черговій сесії ради й справді планують розглянути проект рішення про порядок призначення керівників комунальних установ. Основна його новація – керівників призначатимуть не колективним рішенням, як було до цього, а одноособовим.

Санаторій так і не дочекався жодної з обіцяних депутатами і відділом з  питань управління майном перевірок. Не було аудиту.

Натомість, кажуть, що справу про надмірне використання коштів на оздоровлення учасників АТО за рахунок Служби у справах ветеранів ще не закрито і Віктор Карпук, який збирався спокійно собі піти на заслужений відпочинок, їздить до столиці давати пояснення.

Разом з тим 20 березня «активіст» і відомий «антикорупціонер» Богдан Рущинський, який у свій час шпетив Карпука, а згодом їхні стосунки стали теплішими і він фактично був правою рукою керівника санаторію, подав до суду на Лісову пісню. Не доплатили)

Ще один надзвичайно цікавий факт – це те, що санаторій, виявляється, має своє торфородовище в урочищі Городище Шацького району. У документах, що їх представляє заклад на торги через систему Прозоро йдеться, що в санаторії лікують сертифікованими торфопелоїдами.

У рекламних матеріалах на шпальтах ЗМІ також йдеться про лікувальні грязі власного виробництва. Головний лікар «Лісової пісні» Руслана Дибель зізнається, що їх виробляють з шацьких торфів.

А де ж беруться шацькі торфи?

З відповідей на запит від Шацьких районної ради і РДА йдеться, що на території району нікому видобуток торфу не погоджували, а землекористувачами в урочищі «Городище» є колишні працівники колгоспу «Україна», між якими було розподілено земельні паї.

Ймовірно, торф для лікування у «Лісовій пісні» видобувають на паю, що, власне, і належить Віктору Карпуку екс-голові колгоспу «Україна» і тепер уже екс-директору санаторію «Лісова пісня». То що виходить, піде Карпук, загуде і грязелікування? Адже за стільки років санаторій під його керівництвом так і не оформив належним чином це, так зване, «родовище». Воно існує тільки на словах. Офіційно його нема. Оце так хазяйнують на комунальному майні!

Покриває увесь безлад Волиньрада, яка воліє не втручатися у стан справ в комунальних закладах, доки це не вигідно голові.

Коментарі

коментарів


Коментування вимкнене.