Депутати і активісти – партнери чи вороги?

Депутати і активісти – партнери чи вороги?

Розповім про модель співпраці громадських активістів та депутатів місцевої ради, що була апробована на прикладі міста Луцька і яка може бути корисною для використанні в подальшому, в тому числі й в інших містах.

Робоча група – майданчик для комунікації

Улітку 2016 року, після кількох невдалих публічних та офіційних спроб ініціювати перед керівництвом міста створення при міській раді робочого органу, який би напрацював зміни до Статуту міста, громадські активісти вирішили піти неформальним шляхом.

За ініціативи Ірини Гайдучик з Волинського ресурсного центру розвитку місцевої демократії та за моєї участі в липні було оголошено про створення Робочої групи із напрацювання змін до Статуту територіальної громади м. Луцька та розробки Положень, що регулюватимуть використання інструментів прямої демократії у м. Луцьку. Ця група була утворена без будь яких розпорядчих рішень чиновників чи депутатів, шляхом публічного оповіщення.

До її складу запрошувались як громадські активісти та діячі, так і депутати Луцької міської ради. В результаті, шляхом особистого зголошення та завдяки міжособистісній комунікації у склад групи увійшло 15 осіб і серед них – 6 депутатів Луцької міської ради, причому з різних фракцій.

Саме так, свою згоду на участь у спільній роботі над вдосконаленням інструментів громадської участі дали: Григорій Пустовіт з фракції ВО «Батьківщина», Тарас Шляхтич з фракції «Самопоміч», Олександр Лазука з фракції партії «Громадський рух «Народний контроль», Борис Смаль з фракції партії «УКРОП», Богдан Богонос з фракції ВО «Свобода» та Микола Яручик, формально позафракційний, але який обирався від Блоку Петра Порошенка.

Запрошення до спільної роботи були адресовані також іншим депутатам, зокрема з фракції Блоку Петра Порошенка у міськраді, як то Наталії Бунді і Артему Запотоцькому, а також Костянтину Петрочуку з фракції Радикальної партії. Але вони так і не відгукнулися на цю пропозицію.

Крім них у групі було ряд громадських активістів, які теж цікавилися питанням вдосконалення Статуту міста, зокрема Орися Харитонюк, Михайло Наход та інші.

робоча група

Отож, діяльність цієї робочої групи відбувалась у двох варіантах: особисті зустрічі членів групи та обмін думками у спеціальній закритій фейсбук-групі. Саме в останній публікувались усі варіанти напрацьованих документів, де кожен член групи міг коментувати чи вносити свої правки. Таким чином навіть малоініціативні члени робочої групи на кожному етапі її діяльності були в курсі щодо напрацювань групи. Тому всі проекти рішень так чи інакше є результатом спільної колективної роботи.

Вдосконалення громадських слухань

Звісно, що тематика «інструментів громадської участі» дуже широка, і братися відразу за всі теми було неможливо. В той же час міськрада ухвалила Бюджетний регламент, який передбачав необхідність проведення громадських слухань з питань бюджету. Тому, першою взяли в «розробку» тему вдосконалення процедури проведення громадських слухань у місті Луцьку.

За основу було взято існуючий варіант Статуту територіальної громади міста Луцька та напрацювання громадських експертів з УНЦПД та ІПО в рамках кампанії «Ефективна рада», а саме типове положення про громадські слухання. Також був врахований досвід інших міст.

На основі цього було напрацьовано як проект Положення про громадські слухання у місті Луцьку так і проект змін до статті 27 Статуту міста.

Ці документи стали основою проекту рішення «Про вдосконалення порядку проведення громадських слухань та внесення змін до Статуту територіальної громади міста Луцька»

Основну роботу над цими документами проводили троє громадських активістів, далі ж ці напрацювання давались іншим членам робочої групи для обговорення та коригування.

Крім роботи в закритому форматі, члени робочої групи двічі провели публічне обговорення своїх напрацювань під час яких мали нагоду почути коментарі інших активних лучан. Так, чимало пропозицій вніс колишній міський голова Богдан Шиба, частина з яких таки була врахована авторами цих документів.

Головне завдання яке собі ставили члени робочої групи при підготовці цих документів – оживити інструмент «громадських слухань», оскільки на даний момент він практично не використовується лучанами, та зробити його більш зручним і практичним у застосуванні членами громади.

Колективне авторство – спосіб уникнення закидів у політиці

Після підготовки відповідного проекту рішення постало питання щодо того, яким саме чином виносити ці питання на сесію міської ради. Було два варіанти: шляхом місцевої ініціативи або ж за спільного авторства депутатів від різних фракцій. Оскільки для внесення місцевої ініціативи потрібно значно більше часу і ця процедура є більш складною, було вирішено, що відповідний проект рішення подадуть депутати з числа членів робочої групи.

Пропозицію стати авторами проекту рішення «Про вдосконалення порядку проведення громадських слухань та внесення змін до Статуту територіальної громади міста Луцька», тобто підписати подання в міську раду про винесення питання на сесію, було адресовано усім депутатам-членам робочої групи, причому кілька разів.

Однак, в силу різних об’єктивних та суб’єктивних обставин більша частина депутатів не змогла стати авторами проекту рішення. Хтось не встиг сам повністю ознайомитись із фінальними версіями документів, хтось не міг цього зробити без погодження зі своєю фракцією, когось не було на той момент у місті. Тож у підсумку свої підписи під проектом рішення, що виносився на сесію міськради поставили два депутати: Олександр Лазука та Борис Смаль.

Проте в пояснювальній записці до проекту рішення було чітко зазначено, що авторами цього проекту рішення є саме Робоча групи із напрацювання змін до Статуту територіальної громади м. Луцька та розробки Положень, що регулюватимуть використання інструментів прямої демократії у м. Луцьку. Доповідачем по цьому питанні була визначена Ірина Гайдучик, як представник громадської частини робочої групи.

Отож, не має жодних підстав стверджувати, що проект рішення «Про вдосконалення порядку проведення громадських слухань та внесення змін до Статуту територіальної громади міста Луцька» є політичним чи належить якійсь із фракцій. Це спільна ініціатива широкого кола людей, тому робити якісь політичні закиди не має жодних підстав.

Упорядкування інструментів громадської участі

Ще одним питанням, що надіюсь теж буде розглянуте депутатами на черговій сесії є проект рішення «Про затвердження Порядку інформування про реалізацію членами міської громади Луцька інструментів громадської участі».

Цей проект рішення теж напрацьовано всередині робочої групи, хоча більше ініціативи йшло саме від громадських активістів.

Цим рішенням пропонується в першу чергу змінити спосіб оприлюднення на офіційному веб-сайті міської ради інформації про використання інструментів громадської участі. Також у цьому рішенні пропонується визначити структурний підрозділ міськради відповідальний за популяризацію та за правильне використання інструментів громадської участі у м. Луцьку.

Це, здавалось би, суто технічне питання дає можливість забезпечити відкритість та прозорість у процесі використання членами міської громади Луцька інструментів громадської участі, котрі визначені законодавством та Статутом громади.

З проханням винести це питання на сесію громадські активісти звернулися до постійної комісії міської ради з питань дотримання прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією, депутатської діяльності, етики та регламенту і очікують на підтримку депутатів.

Очікування

Члени робочої групи з числа громадських активістів очікують від усіх депутатів міської ради, і в першу чергу від депутатів – членів робочої групи, позитивного голосування за це питання на черговій сесії, що відбудеться 28 грудня 2016 року.

Ми хочемо, щоб Луцька міська рада уважно розглянула пропоновані проекти рішень та з усією відповідальністю перед громадою міста проголосували за них.

Адже прийняття цих рішень на черговій сесії міської ради дасть поштовх до активізації членів міської громади і зможе «оживити» інструменти громадської участі лучан у нашому місті.

Ps. Моя відповідь на питання у заголовку: парнерство можливе, і навіть потрібне, якщо ціллю є суспільна вигода.